Світла пам'ять

Доктор медичних наук
Володимир Венедиктович ХРАПАК

30 серпня 2003 року на 75 році життя після тяжкої хвороби пішов з життя відомий вчений у галузі токсикології, зокрема токсикології хімічних катастроф, головний науковий співробітник Інституту фармакології та токсикології АМН України доктор медичних наук Храпак Володимир Венедиктович.

Володимир Венедиктович народився 15 вересня 1928 року у Київській області. У 1948 році закінчив Київське військово-медичне училище, а з 1957 по 1963 рік був студентом санітарно-гігієнічного факультету Київського медичного інституту. Після закінчення інституту безперервно працював у Інституті фармакології та токсикології АМН України.

40-річна трудова діяльність Храпака В.В. була присвячена розвитку актуальної галузі токсикології — токсикології хімічних катастроф. Він був автором понад 160 робіт у цьому напрямку, в тому числі однієї монографії, 8 винаходів, багатьох нормативно-методичних документів. Значна частина його праць, кандидатська та докторська дисертації, стосувались розробки способів фармакологічного захисту населення в умовах хімічних катастроф та масових отруєнь. При цьому особливу увагу Храпак В.В. звертав на пошук альтернативних (резервних) антидотів та розробку резервних схем фармакологічного захисту від катастрофальних отрут. Зокрема, Храпак В.В. наголошував у своїх працях на тому, що більшість існуючих фармакологічних засобів мають декілька механізмів дії, які часто залишаються поза увагою дослідників та лікарів, а можливі антидотні властивості у переважної більшості лікарських препаратів не вивчено, і це при тому, що в останній час на сучасний фармакологічний ринок надходить значна кількість ліків — аналогів та препаратів з подібними механізмами дії.

В.В. Храпак на основі аналізу значного масиву даних про хімічні інциденти та катастрофи обгрунтував класифікацію отрут, які несуть значний ризик хімічних катастроф. Розроблена ним класифікація дає змогу проводити раціональний прогноз можливих критичних ситуацій на Україні, викликаних токсичними речовинами, та науково-практичне обгрунтування системи відповідних заходів по зменшенню клініко-токсикологічних, санітарно-гігієнічних та екотоксикологічних наслідків.

В.В. Храпаку були притаманні гостре відчуття нового в науці, застосування сучасних методів дослідження при вирішенні наукових задач, надзвичайна працелюбність, висока працездатність, вимогливість до себе та результатів своєї роботи.

У особі Володимира Венедиктовича Храпака наукова громадськість втратила видатного вченого-токсиколога, чуйну людину, сумлінного та вимогливого наставника. Разом із рідними та близькими ми відчуваємо глибоку скорботу з приводу тяжкої втрати. Світла пам'ять про Храпака Володимира Венедиктовича назавжди збережеться в серцях усіх, хто його знав.

Редакційна колегія
Проблемна комісія "Токсикологія"