Міністерство охорони здоров'я України
Товариство токсикологів України
Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя
Буковинська державна медична академія
НДІ медико-екологічних проблем МОЗ України

РІШЕННЯ
наукової конференції
"Вікові аспекти чутливості організму до ксенобіотиків"
24—25 жовтня 2002 року

На виконання резолюції I з'їзду Токсикологів України 24—25 жовтня 2002 року в м. Чернівці на базі Буковинської державної медичної академії та НДІ медико-екологічних проблем відбулась наукова конференція "Вікові аспекти чутливості організму до ксенобіотиків". Організаторами конференції виступили Міністерство охорони здоров'я України, Товариство токсикологів України, Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, Буковинська державна медична академія, НДІ медико-екологічних проблем МОЗ України.

В роботі конференції прийняли участь представники АМН України, МОЗ, вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МОЗ та АМН.

При відкритті конференції та на пленарному засіданні було заслухано й обговорено 3 програмних доповіді, секцією "Клінічні аспекти вікових відмінностей чутливості до ксенобіотиків" — 15 усних та 33 стендових доповідей, секцією "Основні механізми прояву вікових відмінностей чутливості до ксенобіотиків. Експериментальні біологічні моделі" — 20 усних та 19 стендових доповідей.

В рамках роботи конференції організовано круглий стіл "Вікові аспекти надзвичайних ситуацій в Україні в останні роки".

Наукова тематика пленарного та секційних засідань конференції включала наступні питання:
1. Основні механізми прояву вікових відмінностей чутливості до ксенобіотиків (біохімічні, фізіологічні, імунологічні, хронобіологічні тощо).
2. Клінічні аспекти вікових відмінностей чутливості до ксенобіотиків.
3. Експериментальні біологічні моделі для встановлення вікових відмінностей чутливості до ксенобіотиків.
4. Альтернативні моделі для встановлення вікових відмінностей чутливості до ксенобіотиків.
5. Фактори ризику виникнення вікових відмінностей чутливості до ксенобіотиків.

Обговорено ряд доповідей, присвячених стану здоров'я дитячого населення в залежності від факторів оточуючого середовища в різних регіонах України.

В ході дискусії обговорено ряд нових підходів, необхідність залучення яких до системи гігієнічного регламентування стала очевидною. Серед них — оцінка небезпеки пестицидів за впливом на найбільш чутливі особини популяції. Зокрема допустима добова доза (ДДД) — найважливіший показник, який інтегрально відображує небезпеку пестицидів — не враховує очевидного сьогодні факту: реакція організму на дію хімічних речовин має вікові особливості. Тобто ДДД, яка є базовою величиною для розробки допустимих нормативів вмісту пестицидів у харчових продуктах і об`єктах довкілля, для обгрунтування гігієнічних регламентів, оцінки ризику тощо, не передбачає оцінки ризику щодо дітей, особливо ранніх вікових груп.

В ході обговорення вікових аспектів впливу на організм факторів малої інтенсивності особливу увагу учасники конференції звертали на необхідність продовження досліджень, щодо фундаментальної проблеми токсикології — дифініцію вікової норми. Зверталась увага на чітке розмежування в процесі гігієнічного нормування таких понять, як "чутливість", "реактивність" та "резистентність".

Учасниками конференції обговорено можливі шляхи організації підготовки з основ загальної та клінічної токсикології як невід'ємного і обов'язкового компоненту підготовки студентів медичних навчальних закладів.

Наукова конференція "Вікові аспекти чутливості організму до ксенобіотиків"
ПОСТАНОВИЛА:

1. Схвалити основні положення заслуханих доповідей;

2. Продовжити розвиток наукових досліджень з проблем вікової токсикології, віддаючи перевагу таким напрямкам:
- вивчення основних механізмів прояву вікових відмінностей реакції на ксенобіотики (біохімічні, фізіологічні, імунологічні, хронобіологічні тощо),
- вікові аспекти екогенетичних патологічних реакцій на ксенобіотики,
- альтернативні моделі для встановлення вікових відмінностей реакцій на ксенобіотики,
- епідеміологічні дослідження факторів ризику виникнення вікових відмінностей чутливості до ксенобіотиків;

3. Продовжити роботу над розробкою та впровадженням в практику гігієнічного нормування нових критеріїв оцінки небезпеки пестицидів за впливом на найбільш чутливі особини популяції, а також роботу з вікової періодизації лабораторних тварин;

4. Активізувати співпрацю та взаємозв'язки в діяльності членів Товариства токсикологів шляхом отримання спільних грантів на наукові дослідження, проведення семінарів, занять школи молодих учених;

5. Рекомендувати Правлінню Товариства токсикологів розглянути можливість проведення інтернет-конференцій з використанням офіційного вебсайту Товариства;

6. Активізувати роботу над створенням в регіонах інформаційно-консультативних відділень для надання цілодобової оперативної інформації з питань діагностики та лікування гострих отруєнь хімічного походження;

7. Рекомендувати МОЗ та Міносвіти розглянути питання про необхідність викладання основ загальної та клінічної токсикології як невід'ємного і обов'язкового компоненту підготовки студентів у вищих медичних навчальних закладах.

| Зміст |