УДК 616.36:615.356 ВПЛИВ КОМПОЗИЦІЇ "МЕТАВІТ" НА ПРОЦЕСИ ДЕТОКСИКАЦІЇ В ПЕЧІНЦІ ЩУРІВ, ОТРУЄНИХ АЦЕТАМІНОФЕНОМ В.М. Коваленко, д. б. н., А.К. Вороніна, Інститут фармакології та токсикології АМН України, м. Київ. Ацетамінофен (парацетамол, N-ацетил-р-амінофенол, р-гідроксиацетанілід) досить широко використовується в якості анальгетичного та антипіретичного засобу. Введення високих доз ацетамінофену (АФ) прозводить до розвитку гострої печінкової недостатності і є однією з найпоширеніших в світі причин смертності внаслідок отруєння фармакологічними препаратами [5, 8]. Гепатотоксичність ацетамінофену пов'язана з утворенням високореактивного метаболіту, N-ацетил-р-бензохіноніміну [9], який ковалентно зв'язується з білками субклітинних фракцій печінки, ініціюючи їх пошкодження та загибель, що підтверджують дані про кореляцію такої взаємодії з проявом гепатотоксичності [18]. Механізм детоксикації N-ацетил-р-бензохіноніміну реалізується шляхом кон'югації з глутатіоном, який далі метаболізує до меркаптурової кислоти і виділяється з сечею [14]. В разі, якщо рівень глутатіону знижений, що має місце при захворюваннях печінки, хронічному алкоголізмі, незбалансованості раціону та комбінації вказаних факторів, АФ здатний до прояву токсичної дії навіть при використанні невисоких доз [12]. В якості антидотів при отруєнні АФ використовуются попередники біосинтезу глютатіону — N-ацетилцистеїн та метіонін [15]. Разом з тим, на наш погляд, цікавим є пошук підходів до корекції токсичної дії АФ не лише на II, але вже на I фазі детоксикації. З цією метою досліджена ефективність композиції "Метавіт", до складу якої входить ряд гепатопротекторних компонентів, здатних впливати на обидві фази біотрансформації в умовах гострого отруєння АФ. Матеріали та методи дослідження Дослідження проведені на білих щурах-самцях лінії Вістар з масою тіла 160–170 г, які були розділені на чотири групи: I — інтактні тварини; щурам II–IV груп протягом двох діб перорально вводили АФ в дозі 1250 мг/кг маси тіла (0,5 DL50) у вигляді зависі в 2 % крохмальному гелі; 2 — неліковані щури (контроль); тваринам III та IV груп (дослід 1 та дослід 2) одночасно з АФ внутрішньошлунково вводили відповідно досліджувану композицію "Метавіт" та метіонін в дозі 25 мг/кг маси тіла. Через 24 год після останнього введення АФ щурів умертвляли методом цервікальної дислокації, вилучали печінку, з якої готували 10 % гомогенат в 0,05 М трис-НСІ буфері з рН 7,4. Постмітохондріальну фракцію одержували за методом [1]. Всі процедури виконували з дотриманням холодового режиму (t=+4 °С) Стан монооксигеназної системи оцінювали за вмістом в постмітохондріальній фракції печінки цитохрому Р450, який визначали за методом [13], а також за рівнем р-гідроксилазної активності щодо аніліну [1], швидкості N-деметилювання амідопірину [1]. Визначали вміст відновленого глутатіону в гомогенаті печінки з використанням реактива Еллмана [17]. Активність глутатіон-S-трансферази оцінювали по звўязуванню глутатіону з хлординітробензолом при 340 нм згідно [7]. Глутатіонредуктазну активність визначали ,використовуючи метод [4]. Досліджувані показники розраховували на білок, який визначали за методом Лоурі [11]. Статистичну обробку одержаних даних проводили з використанням критерію Ст'юдента . Результати та їх обговорення Результати, які характеризують стан монооксигеназної системи (рис.) свідчать, що в постмітохондріальній фракції печінки щурів, яким вводили перорально АФ в дозі 1250 мг/кг, спостерігається зниження вмісту цитохрома Р450 в два рази у порівнянні з цим показником у інтактних тварин. Введення сумісно з АФ композиції "Метавіт" сприяє певній нормалізації досліджуваного показника, який зростає майже на 20 % в порівнянні з нелікованими тваринами, в той час як метіонін був неефективним. У постмітохондріальній фракції печінки щурів контрольної групи р-гідроксилазна активність (фермент-маркер цитохрому Р450 2Е1) збільшилась на 20 % в порівнянні з інтактними тваринами. Це свідчить про індукцію біосинтезу цитохрому Р450 2Е1, який визначає зростання швидкості утворення високореактивного метаболіту та реалізацію токсичності АФ [16]. У дослідних групах, де тваринам одночасно з АФ вводили композицію "Метавіт" або метіонін, р-гідроксилазна активність печінки падала відповідно в 1,8 та 1,6 рази відносно контролю і складала 68 та 73 % рівня даного показника у тварин інтактної групи. Отже досліджувана композиція здатна запобігати індукції цитохрому Р450 2Е1. На відміну від р-гідроксилазної активності за умов токсичної дії АФ рівень N-деметилазної активності в печінці знижується паралельно з вмістом цитохрома Р450 (рис.). Досліджуваний та референтний препарати не виявили корегуючого впливу на даний показник монооксигеназної системи. Та обставина, що зниження р-гідроксилазної активності за умов введення композиції "Метавіт" або метіоніну лише частково справляє коригуючу дію на вміст цитохрому Р 450, є підтвердженням даних літератури, що поряд з дією N-ацетил-р-бензохіноніміну існують інші механізми гепатотоксичності АФ, зокрема, утворення оксиду азоту [10], активація процесів вільнорадикального окислення [2], порушення біонергетики клітини [3] та ін. У зв'зку з цим вивчено вплив композиції МВ на деякі показники стану глутатіонової системи, яка відіграє вирішальну роль в захисті клітин, з одного боку, — через реакції кон'югації потенційно токсичних електролітів, які утворились внаслідок метаболізму ксенобіотиків, а з іншого, — від продуктів ліпопереокислення [6]. Згідно з одержаними даними, введення щурам АФ знижує вміст відновленого глутатіону в печінці щурів на 30 % (табл.). Одночасне введення АФ з композицією "Метавіт" призводить до зростання концентрації глутатіону майже вдвічі і складає 127 % його рівня у тварин інтактної групи. Введення метіоніну нормалізує цей показник, але поступається препарату "Метавіт". За умов отруєння АФ глутатіонредуктазна активність, яка є однією з визначальних в реалізації метаболічних функцій глутатіону, практично залишається на рівні інтактних тварин. Не впливає на цей показник і введення метіоніну. Композиція "Метавіт" сприяє зростанню глутатіонредуктазної активності печінки на 25 % відносно контрольної групи, що, вочевидь, зумовлює відмічене вище зростання вмісту відновленого глутатіону в даній експериментальній групі. В захисті клітин більшості еукаріотів та прокаріотів від оксидативної і хімічно індукованої токсичності та стресу значну роль відіграє суперсімейтво S-глутатіонтрансфераз, які представляють інтегральну частину II фази системи детоксикації і відповідають за процеси S-кон'югації між тіоловою групою глутатіону та електрофільними (часто токсичними) продуктами І фази біотрансформації. Введення щурам токсичної дози АФ викликає зростання глутатіон-S-трансферазної активності в постмітохондріальній фракції печінки щурів на 20 %, що, імовірно, зумовлене експресією гена, відповідального за синтез фермента, або активацію його інтермедіатами АФ [2]. Метіонін не вияв статистично вірогідного впливу на даний показник в порівнянні з тваринами, які належать до негативного контролю. Введення поряд з АФ композиції "Метавіт" приводить до зростання досліджуваної ферментативної активності в 1,5 рази відносно щурів інтактної групи. Це свідчить про активацію досліджуваним препаратом процесів глутатіонової кон'югації в печінці щурів за умов отруєння АФ. Дослідження вітамінної композиції "Метавіт" показали, що він здатний значною мірою впливати на обидві фази біотрансформації АФ, введеного в токсичних дозах. Встановлено, що досліджувана композиція, з одного боку, — приводить до інгібіції механізмів утворення токсичних метаболітів анальгетика, а з іншого, — активує процеси детоксикації організму шляхом збільшення як загального рівня цитохромів Р450, так і глутатіон-S-трансферазної активності печінки. Це свідчить про перспективність подальшого вивчення композиції "Метавіт" як засоба, здатного впливати на механізм біотрансформації ксенобіотиків. ЛІТЕРАТУРА |