|
УДК 616.15+616.63]-099:546.815/.819 ВПЛИВ НИЗЬКОІНТЕНСИВНОГО ЛАЗЕРНОГО ОПРОМІНЕННЯ НА РІВНІ СВИНЦЮ У КРОВІ ТА СEЧІ ЗА УМОВ EКСПEРИМEНТАЛЬНОЇ СВИНЦEВОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ С.Є. Дейнека, к. м. н., Й.Й. Наконечний, М.М. Мусурівська НДІ медико-екологічних проблем МОЗ України, Чернівці У країнах Центральної та Східної Європи на перше місце вийшла проблема погіршення стану здоров'я населення внаслідок низької якості оточуючого середовища, що пов'язано значною мірою з забрудненням атмосферного повітря та інших об’єктів довкілля свинцем з автотранспорту та промислових об'єктів [5, 11]. Вказане вимагає лікувальних та, особливо, профілактичних заходів, направлених на поліпшення чи збереження здоров'я людей. Однак, використання в даному випадку традиційної медикаментозної терапiї далеко не завжди ефективне та інколи навіть противопоказане із-за зростання частоти розповсюдження алергічних захворювань і станів [17], що, у свою чергу, потребує пошуку більш безпечних немедикаментозних засобів лікування і профілактики. Одним із таких засобів, як зазначалось нами раніше [2], може бути метод з застосуванням низькоінтенсивного лазерного опромінення (НЛО), що зумовлено, з однiєї сторони, теоретично обгрунтованими особливостями його біологічної дії [1, 3] і експериментально виявленими нами in vitro та in vivo протективними властивостями НЛО стосовно токсичної дії сполук свинцю [12, 13], а з iншої сторони, можливiстю вiдносно швидкого та ефективного його впровадження, базуючись на вже набутому при лiкуваннi та дiагностицi багатьох захворювань досвiдi у роботi з лазерною технiкою та її наявностi в лiкувальних закладах [8, 14]. Приймаючи до уваги, що, по-перше, концентрація свинцю у крові відіграє головну роль в оцінці впливу свинцю, допомагає при постановці діагнозу отруєння, є кращим з наявних індикаторів отриманої дози та вагомим показником при проведенні епідеміологічних досліджень і виявленні впливу цього металу в умовах виробництва [10], а, по-друге, основна частка (76 %) свинцю виводиться з організму через нирки [16] і його рівень у сечі є також чутливим показником [10], нами поставлено за мету дослідити за умов експериментальної свинцевої інтоксикації вплив НЛО на рівні свинцю у крові та сечі лабораторних тварин, що дозволить, на нашу думку, більш об’єктивно судити про наявність захисної дії у цього виду опромінення стосовно шкідливого впливу на організм свинцю та його сполук. Eксперименти проведено на білих рендомбредних щурах масою 130–170 г, які знаходилися на повноцінному раціоні віварію. Свинцеву інтоксикацію моделювали шляхом внутрішньошлункового введення впродовж 30 днів ацетату свинцю в дозі 30 мг/кг маси тіла [6]. Інша група тварин за 1,5 години до введень ацетату свинцю у вказаній дозі піддавалась неінвазивному (черезшкірному, контактному) впливу на область проекції печінки лазерного імпульсного опромінення в інфрачервоній області спектру з довжиною хвилі 0,89 мкм, імпульсною потужністю 6–8 Вт, частотою імпульсів 80 Гц, часом впливу 64–128 с. Лазерне опромінення здійснювалось за допомогою АЛТ «Мустанг» у два курси по 10 днiв з 10-денною перервою мiж ними [4]. Контролем служила інтактна група тварин, яка отримувала внутрішньошлунково водопровідну воду. По закінченні тридцятиденної затравки у тварин вказаних трьох груп збирали сечу, після чого їх забивали методом евтаназії та забирали кров. Визначення рівнів свинцю у відібраних пробах біологічних середовищ, при заборі яких основну увагу надавали недопущенню потенційного вторинного забруднення проб свинцем [10], проводили на атомно-абсорбційному спектрофотометрі С115M-1. Статистичний аналіз отриманих даних проводився за методами варіаційної статистики. При атомно-абсорбційному визначенні рівня свинцю у крові дослідних тварин, що піддавались внутрішньошлунковому введенню впродовж 30 днів ацетату свинцю в дозі 30 мг/кг, встановлено його статистично вірогідне зростання (рис. 1). Рівень свинцю у крові щурів даної групи зростав у 3,94 рази в порівнянні з тваринами контрольної групи і досягав 126,1±15,06 мкг/100 мл крові при 32,0±9,01 мкг/100 мл у контролі. Отримана нами величина рівню свинцю у крові піддослідних білих щурів близька до описаних у літературі величин, які виявлено у лабораторних тварин при 40-денному впливі свинцю (150 мкг свинцю на 100 мл крові) [15] та при затравці ацетатом свинцю в дозі 50 мг/кг упродовж 20 днів (176,6±15,00 мкг/100 мл крові) [9]. Неінвазивний вплив на область проекції печінки лазерного імпульсного опромінення, яке проводилось за 1,5 години до введення ацетату свинцю, призводив до вірогідного зменшення рівня свинцю в крові опромінених тварин (рис. 1). При цьому він вірогідно знижувався у 1,72 рази і становив 73,3±17,04 мкг/100 мл крові, що, слід підкреслити, не відрізняється від рівня свинцю у крові контрольних щурів. Приймаючи до уваги, що свинець, який знаходиться у цільній крові, є здатною до обміну фракцією загального навантаження організму свинцем і його рівень у крові відображує концентрацію цього металу в мягких тканинах та інших здатних до обміну депо [10], встановлене вірогідне зниження рівня свинцю у крові опромінених тварин дозволяє обгрунтовано припустити, що проведення на фоні свинцевої інтоксикації НЛО сприяє і зниженню вмісту цього ксенобіотика в мягких тканинах та інших здатних до обміну депо організму. Вказане погоджується з раніше виявленим нами при свинцевій інтоксикації протективним впливом НЛО на стан нервової та імунної систем, периферичної крові, м’язевої працездатності і динаміку набору маси тіла та ін. [13]. Визначення рівня свинцю у сечі білих щурів, яким внутрішньошлунково впродовж 30 днів вводили ацетату свинцю в дозі 30 мг/кг, також виявило його статистично вірогідне зростання (рис. 2), що є закономірним і погоджується з даними літератури [9, 10]. Рівень свинцю при цьому в сечі тварин даної групи зростав приблизно в 3 рази і досягав 443,2±81,51 мкг/л сечі при 146,3±35,92 мкг/л у контролі. Профілактичне лазерне імпульсне опромінення області проекції печінки білих щурів за 1,5 години до внутрішньошлункового введення ацетату свинцю призводило до вірогідного збільшення концентрації свинцю в сечі опромінених щурів (рис. 2) як у порівнянні з групою тварин, що отримувала лише вказану сполуку свинцю (p < 0,05), так і контрольними щурами. У порівнянні з дослідними тваринами, що піддавались ізольованому впливу ацетату свинцю, концентрація свинцю в сечі опромінених щурів зростала в 1,89 рази і становила 837,1±112,84 мкг/л. Зростання під впливом лазерного опромінення виділення свинцю з сечею пояснює один з можливих механізмів вірогідного зменшення його вмісту в крові опромінених тварин, що піддавались свинцевій інтоксикації. Виявлений ефект НЛО також може бути пояснений і створюваною під його впливом фізико-хімічною основою для послідовного виникнення неспецифічних реакцій в опромінених клітинах, до яких належить і зміна проникливості, у тому числі і для іонів кальцію [8]. Останній суттєво впливає на обмін близького до нього своїми фізико-хімічними властивостями свинцю, і у т.ч. конкурує з ним за ділянки зв’язування на еритроцитах, з якими зв’язується в звичайних умовах понад 90 % свинцю, що присутній у крові [7]. Збільшення під впливом НЛО концентрації іонів кальцію зумовлює зменшення зв’язування свинцю з еритроцитами, що в свою чергу сприяє виведенню останнього нирками шляхом клубочкової фільтрації, а при високих концентраціях цього металу в крові і шляхом канальцевої екскреції [7, 10]. Таким чином, проведення на фоні свинцевої інтоксикації неінвазивного низькоінтенсивного лазерного імпульсного опромінення призводить до вірогідного зменшення в 1,72 рази рівня свинцю в крові та сприяє збільшенню в 1,89 рази його виведення з сечею, що підтверджує захисний вплив цього виду опромінення та можливість його застосування з лікувально-профілактичною метою при інтоксикаціях свинцем та його сполуками. ЛІТЕРАТУРА |