|
ТОКСИКОЛОГИЯ ЛЕКАРСТВ УДК 612.118.24:536.615.451.1] 001 ХАРАКТЕРИСТИКА ТОКСИКОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ НОВОЇ РАНОЗАГОЮЮЧОЇ МАЗІ "ЛІПОВІТ" О.В. Ткачова Українська фармацевтична академія, м. Харків В останні десятиріччя велику увагу вчених привертають продукти бджільництва, такі як мед, прополіс, квітковий пилок та інші, які проявляють високу біологічну активність і є перспективною сировиною для створення нових лікувальних та профілактичних препаратів [4, 9]. Обніжжя бджолине (квітковий пилок) містить комплекс різноманітних за хімічною природою біологічно-активних речовин, зібраних бджолами із різних рослин. Тому лікувальні властивості обніжжя комплексні і залежать від його складу, місця та часу збору [4]. Наявність в обніжжі таких жиророзчинних компонентів, як ферменти, фітонциди, естрогенні речовини, ненасичені жирні кислоти, а також каротиноїди і токофероли забезпечує його протизапальний, антимікробний, антитоксичний, імуностимулюючий та мембраностабілізуючий ефекти [1–3, 5–6], що послугувало передумовою для виділення ліпофільного екстракту обніжжя бджолиного (ЛЕОБ) та створення на його основі нового ранозагоюючого препарату — 3 % мазі "Ліповіт" [7]. У ЦНДЛ УкрФА було проведено доклінічне вивчення фармакологічної активності препарату та встановлено виражену антиальтеративну, протизапальну та репаративну дії [8]. Пакет документів по доклінічному вивченню мазі "Ліповіт" подано до ФК МЗ України. На даному етапі завершується І фаза клінічних випробувань препарату як репаративного засобу для місцевого лікування опіків І—ІІІА ступеню та ран різної етиології у ІІ фазі раньового процесу. У нашій роботі представлені результати доклінічного вивчення токсикологічних властивостей мазі "Ліповіт", метою яких було визначення нешкідливості препарату при одноразовому нашкірному нанесенні та пероральному введенні, виявлення можливих негативних наслідків при тривалому застосуванні на тваринах, а також вивчення місцевоподразнюючої та алергізуючої дії. Матеріали та методи дослідження Гостру токсичність мазі "Ліповіт" при одноразовому нашкірному нанесенні вивчали на трьох видах тварин (щурах, мишах та кролях), вирощених на стандартному раціоні в розпліднику віварія ЦНДЛ УкрФА. У тварин проводили відповідну підготовку шкіри. На депільовану ділянку шкіри, що складала для кролів 4х7,5 см, а для мишей і щурів більше 50 % від загальної площі шкіри, наносили мазь "Ліповіт" із розрахунку 6 г/кг тварини. Спостереження за тваринами проводили протягом 2 тижнів. З метою відтворення клініки гострого отруєння та для знаходження середньосмертельних доз (ЛД50) гостру токсичність мазі "Ліповіт" вивчали при більш біологічно доступному шляху введення — пероральному, за стандартною методикою. Досліди проводили на білих нелінійних щурах обох статей 4-х місячного віку масою 180–220 г. Протягом 14 днів реєстрували клінічний стан дослідних тварин: активність, загибель, відношення до їжі і води, стан шкіри. Вивчення алергізуючої дії мазі "Ліповіт" проводили на 10 морських свинках білої масті обох статей масою 540–700 г, розділених на 2 групи. Для одержання контактної сенсибілізації на вистрижену ділянку шкіри тварин розміром 4х4 см протягом 20-ти днів наносили мазь дослідній групі та основу мазі — контрольній. Стан шкіри тварин оцінювали в балах по вираженості гіперемії після 20-ти днів нанесення препарату на ділянці інтактної та скарифікованої шкіри. Крім того, з метою оцінки вираженності запальної реакції, до початку та на 20-й день експерименту лабораторним термометром визначали температуру шкіри, за допомогою штангенциркуля вимірювали товщину шкірної складки, підраховували кількість лейкоцитів в крові тварин. Вивчення можливого місцевоподразнюючого впливу мазі "Ліповіт" на слизову оболонку проводили на 3 кролях. Мазь "Ліповіт" вносили у кількості 50 мг в кон'юктивальний мішок правого ока одноразово і на 1 хв притискали сльозово-носовий канал у внутрішнього кута ока та проводили спостереження за слизовою оболонкою ока тварин. Ліве око служило контролем. Оцінку ушкоджуючої дії проводили за бальною шкалою. Хронічну токсичність мазі "Ліповіт" вивчали на двох видах тварин: на білих щурах обох статей та на кролях. Щурам препарат наносили на депільовану ділянку шкіри, що складає 5 % від загальної площі, у кількості 0,5 г на тварину. Кролям мазь наносили у кількості 1 г на тварину на вистрижену ділянку шкіри розміром 5х5 см. Доза препарату обумовлена тим, що вона є достатньою для вказаної площі, і, крім того, мазь "Ліповіт" є нетоксичною і не встановлено дозу, яка викликає місцевоподразнюючу дію, що не вносить додаткових обмежень. Контролем слугувала група тварин, яким на депільовану ділянку шкіри наносили основу мазі "Ліповіт". Препарат та його основу наносили щоденно протягом 1-го та 4-х міс щурам і 3-х міс кролям. Строки дослідження токсичних ефектів були обумовлені строками передбачуваного застосування у клініці (15-30 днів) та вимогами ФК до вивчення хронічної токсичності. Резорбтивну дію мазі оцінювали за зміною показників периферичної крові, функціонального стану печінки (визначення рівня загального білку та білкових фракцій, активності церулоплазміну та амінотрансфераз у сироватці крові), факторів, які забезпечують згортання крові (час згортання, вміст фібріногену у плазмі крові, протромбіновий час), стану ліпідного та вуглеводного обміну (рівень холестерину та глюкози у сироватці крові), стану монооксигеназної системи печінки (тривалість медикаментозного сну), функціонального стану нирок (добовий діурез, вміст сечовини і хлоридів у сечі та сироватці крові, відносна густина сечі), коефіцієнтів маси внутрішніх органів, стану центральної нервової (метод відкритого поля) та серцево-судинної (дані ЕКГ) систем. Враховуючи специфіку дії препарату, комплекс досліджень дерматотоксичності мазі "Ліповіт" включав вимірювання товщини шкірної складки та визначення вологості шкіри. Після закінчення періоду нанесення препарату проводили декапітацію тварин, вивчали гістологічну структуру внутрішніх органів та шкіри. Весь фактичний матеріал обробляли методами варіаційної статистики, використовуючи критерій Ст’юдента. Результати та їх обговорення Після одноразового нашкірного нанесення мазі "Ліповіт" протягом 2-тижневих спостережень не виявлено інтоксикації у щурів, мишей та кролів. Усі тварини були активні. При одноразовому пероральному введенні мазі "Ліповіт" загибелі тварин не спостерігали. LD50 препарату для щурів знаходилась за межою дози 50000 мг/кг. Таким чином мазь "Ліповіт" є відносно нешкідливою. При вивченні алергізуючої дії препарату протягом 20 днів нашкірних аплікацій явищ сенсибілізації у дослідних тварин не виявлено. Маса тварин до кінця експерименту практично не змінилась. На шкірних покровах не спостерігали явищ гіперемії та інфільтрації, що свідчить про відсутність місце-воподразнюючої дії мазі "Ліповіт". Температура шкіри, товщина шкірної складки, число лейкоцитів також практично не змінились як у контролі, так і в досліді, що свідчить про відсутність алергізуючої дії препарату. При вивченні можливого місцевоподразнюючого впливу мазі "Ліповіт" не виявлено іритативної дії препарату при його контакті зі слизовою оболонкою ока. Протягом усього періоду хронічних досліджень мазі "Ліповіт" (1 та 4 міс — щури; 3 міс — кролі) тварини були активними, охоче поїдали харч, у них збільшувалась маса тіла. Тестування методом "відкрите поле" не виявило порушень рухової, орієнтовно-дослідної та емоційної активності щурів, на підставі чого можна зробити висновок про відсутність впливу мазі "Ліповіт" на функціональний стан ЦНС. В результаті проведення повного клінічного аналізу крові щурів виявлено деякі коливання показників гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів після 1-го та 4-х міс у порівнянні з контролем. Але, ця динаміка вкладається у межі фізіологічних норм і може бути віднесена до тимчасових адаптаційних коливань. Встановлено деякі зміни в лейкоцитарній формулі щурів-самців після 4 міс застосування мазі "Ліповіт" — достовірне зниження кількості паличкоядерних і сегментоядерних нейтрофілів (не виходять за межі фізіологічних норм для щурів). Виявлено також достовірне підвищення кількості лімфоцитів. У кролів після проведення клінічного (час згортання, гемоглобін, лейкоцити, еритроцити, лейкоцитарна формула) та біохімічного (загальний білок, білкові фракції, АлАТ, АсАТ, холестерин, церулоплазмін, фібріноген, глюкоза, сечовина та хлориди сироватки) аналізу крові не виявлено змін у порівнянні з контролем. При вивченні функціонального стану печінки встановлено незначне зниження тривалості медикаментозного сну у щурів-самок після 4 міс використання мазі "Ліповіт", але зміни цього показника вкладаються у межі фізіологічних коливань. Тривале використання препарату на щурах не впливає на синтез факторів, які забезпечують згортання крові, не змінює рівень церулоплазміну у плазмі крові, не впливає на ваговий коефіцієнт маси печінки. Виявлено підвищення кількості гама-глобулінів у щурів-самок після 4 міс нанесення мазі "Ліповіт" та підвищення кількості загального білку у сироватці крові щурів-самців після 1 міс застосування препарату, але ці показники не виходять за межі фізіологічних коливань. Встановлено достовірне підвищення активності печінкового ферменту — АсАТ у щурів-самців після впливу мазі "Ліповіт", що не перевищує фізіологічної норми. Вивчення ліпідного та вуглеводного обміну білих щурів при тривалому застосуванні мазі "Ліповіт" виявило достовірне підви-щення рівня холестерину у самців після 4-х міс нанесення мазі (рівень цього показника не виходить за межі фізіологічних коливань). Тривале нанесення препарату не вплинуло на вміст глюкози у сироватці крові щурів. Таким чином, проведені дослідження дозволили встановити відсутність ушкоджуючої дії на печінку мазі "Ліповіт" при тривалому застосуванні на щурах. У тварин усіх груп на протязі експерименту не було виявлено змін показників, які характеризують концентраційну, реабсорбційну та азотовидільну функції нирок, та істотних змін в роботі серця щурів та кролів. Таким чином, зміни у діяльності вказаних органів при тривалому застосуванні мазі "Ліповіт" були короткочасними та мали функціональний характер. Показники товщини шкірної складки у кролів та щурів не виходили за межі контрольних. Аплікація мазі "Ліповіт" як протягом 1-го, так і 4-х міс не викликає структурної перебудови в органах, не проявляє місцевоподразнюючої дії. Таким чином, результати проведених досліджень вказують на відсутність токсичного впливу мазі "Ліповіт" при тривалому застосуванні на функції життєвоважливих органів та систем щурів та кролів. Висновки 1. Мазь "Ліповіт" є відносно нешкідливою при пероральному введенні щурам та не проявляє токсичних властивостей при одноразовому нашкірному нанесенні на 3-х видах тварин (миші, щури, кролі). 2. Досліджувана мазь не проявляє місцевоподразнюючої та алергізуючої дії. 3. При тривалому нанесенні на шкіру препарат не впливає на функціональний стан шкіри та функцію життєво-важливих органів та систем організму щурів та кролів. ЛІТЕРАТУРА |