|
МЕХАНИЗМЫ ИНТОКСИКАЦИЙ УДК 612.015.22: 615.916’16 ВПЛИВ ХРОНІЧНОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ ФТОРВМІСТНИМИ СПОЛУКАМИ НА ПОКАЗНИКИ МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНУ М.М. Рябушко Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава Інтенсивна хімізація багатьох промислових галузей та широке використання хімічних речовин природного та антропогенного походження у побуті привели до розширення можливостей контакту людини з токсичними сполуками. До них відносяться і такі, що містять фтор, негативний вплив якого на живий організм є незаперечним [5, 10, 14]. У літературі зустрічається ряд пояснень механізму токсичного впливу фторвмістних сполук [1, 3, 9, 12], проте, це питання не є остаточно вивченим. Деякі автори до специфічних проявів фтористої інтоксикації відносять зміни в мінеральному складі сироватки крові, що пояснюється взаємодією підвищених доз фтору з кальцієм, фосфором, залізом, магнієм та міддю, котрі у ролі промоторів являються компонентами ряду ферментативних систем [1, 11, 13]. Є пояснення даних змін у зв’язку з тонкими механізмами дії фтору на біомембрани, що приводить до розвитку патологічного процесу, а згадані біохімічні зрушення служать показниками впливу на організм і розвитку флюорозу [3, 8]. Більшість даних літератури стосується експериментальних досліджень, а клінічні спостереження за особами, що контактують з фторвмістними сполуками, проведені за явних клінічних ознак флюорозу. Метою нашого дослідження було вивчення впливу фторвмістних сполук на обмін мікро- та макроелементів і виявлення у осіб, що контактують з ними за умов виробництва, ознак розвитку на доклінічному етапі флюорозу та розробка критеріїв своєчасної діагностики інтоксикації. Матеріали та методи. Нами обстежено 64 робітники цеху виготовлення емалі Полтавського заводу "Хіммаш", котрі за умов виробництва контактують з фторвмістними сполуками в концентраціях, що перевищують гранично допустиму норму у 5—7 разів. Всі обстежені є особами чоловічої статі, віком 34,9±1,1 роки, без клінічних ознак флюорозу. Контрольну групу склав 31 чоловік аналогічного віку у яких виключається можливість контакту з фторвмістними сполуками. Досліджували концентрацію фтору в сечі потенціометричним методом з використанням фторселективного електрода [4]. У крові визначали вміст кальцію та магнію комплексонометричним методом [2], вміст калію та натрію — методом фотометрії полум’я [7], заліза — ортофенантроліновим методом [6], міді за методом Габлера [16], неорганічного фосфору — методом Брігса [2]. Результати досліджень були статистично опрацьовані на персональному комп’ютері з використаням пакету програм "Статграф". Визначали кореляційні зв’язки рівня досліджуваних мікро- та макроелементів з віком обстежених і стажем роботи на даному виробництві (за умов контакту з фторвмістними сполуками) та концентрацією фтору в сечі. Результати та їх обговорення. Результати проведених досліджень представлені в табл. 1 і 2. Вони свідчать, що у осіб, котрі контактують з фторвмістними сполуками у концентраціях, вищих за гранично допустимі, достовірно, у порівнянні з контрольною групою, збільшується вміст фтору в сечі. Цей показник знаходиться у залежності від стажу роботи за даних умов. У осіб, що контактують з фторвмістними сполуками більше 6 років, концентрація фтору в сечі нижча, ніж у робітників зі стажем 4—6 років. Вміст кальцію в крові більшості робітників значно знижений (р< 0,001), а у працюючих меньше 2 років рівень його не відрізняється від контрольної групи. В інших групах концентрація кальцію знижується відповідно із збільшенням стажу роботи. Відмічається протилежна залежність між зміною вмісту кальцію в крові та концентрацією фтору в сечі, яка має більш високий коефіцієнт кореляції в групі зі стажем більше 6 років (r=0,49) з імовірністю понад 95 %. Вміст фосфору в крові робітників усіх груп був підвищений, але з більш високою достовірністю тільки при стажі роботи 4—6 та більше років. У цій групі і найбільш високий коефіцієнт кореляції (r=0,89) з імовірністю 99%. Рівень магнію та міді достовірно знижувався в усіх групах робітників, особливо зі стажем роботи 4–6 років, котрі мають і порівняно старший вік (39,4±1,04 роки). Концентрація заліза в крові достовірно була вища у працюючих за даних умов більше 6 років. При стажі роботи до 2 років, не зважаючи на недостовірне підвищення рівня заліза, залежність його від концентрації фтору в сечі була самою високою (r=0.89) з імовірністю 99%, що, очевидно, пов’язано з більш молодим віком робітників у даній групі (28,3±0,73 роки). Рівні калію та натрію у всіх групах практично не змінювались. Таким чином, результати проведених досліджень показали наявність виражених змін мінерального обміну за умов хронічної інтоксикації фторвмістними сполуками, аналізуючи які можна зробити слідуючі висновки:
1. При контакті з фторвмістними сполуками відмічається достовірне збільшення концентрації фтору в сечі. ЛІТЕРАТУРА |