УДК 615.547

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ЕМБРІОТОКСИЧНОГО ТА ТЕРАТОГЕННОГО ВПЛИВУ НОВОГО АТИПОВОГО ТРАНКВІЛІЗАТОРА "ГАЛОТРАНК"

Е.А.Сердюк, к.м.н., А.В.Матвієнко, к.м.н., Л.В.Степанова.

Інститут фармакології та токсикології АМН України, м. Київ

Вступ. Сучасна психофармакологія має досить широкий спектр нейролептиків та транквілізаторів. Та пошук нових залишається нагальним завданням фармакології [1] в зв'язку з наявністю у цієї групи лікарських засобів небажаної побічної дії та ускладнень. Так, більшість нейролептиків, крім антипсихотичної дії, викликають ускладнення у вигляді паркінсонізму, а сучасні анксіолітики проявляють небажані міорелаксуючу та гіптогенну дію [2].

Крім цього, велика кількість симптомів та синдромів в клініці психіатрії не усуваються наявними психофармакологічними препаратами. Це пояснюється тим, що кожен психопатологічний симптом чи синдром має свій механізм розвитку.

Вищевказане обгрунтовує необхідность пошуку нових ефективних і нешкідливих нейролептиків та транквілізаторів.

У відділі нейрофармакології створено новий атиповий транквілізатор галотранк, який поєднує властивості нейролептика та анксіолітика [3—5].

Мета роботи — вивчення нешкідливості галотранку, а саме ембріотоксичної та тератогенної дії при введенні вагітним самкам-щурам на протязі всього терміну вагітності.

Матеріали та методи дослідження.
Експериментальні дослідження проведено на білих щурах-самках масою 180—200 г. В досліді використано 93 вагітні самки та 566 новонароджених щуренят.

Ембріотоксичну та тератогенну дію галотранку вивчали згідно рекомендацій [6—8]. Дослідні самки-щурі після спарювання у співвідношенні 2 : 1 мали датований термін вагітності: першим днем вагітності вважали дату виявлення сперматозоїдів в мазку вагіни самки.

Галотранк вводили в різних комбінаціях з 1-го по 18-ий день вагітності. Препарат вводили в дозі 200 мг/кг маси тіла (умовно-терапевтична доза) та 400 мг/кг (добова доза) на 5 % розчині картопляного крохмалу з розрахунку 1 мл на 100 г ваги.

Контрольною групою були вагітні самки-щурі, яким вводили тільки розчин крохмалю. Іншим контролем служила інтактна група. Кожна група формувалась в міру виявлення вагітності.

Вагітні самки утримувались у віварії по одній в клітці на звичайному раціоні.

Схеми введення галотранку були з 1-го по 18-ий день вагітності для всіх доз препарату та для контролю. Загиблі експериментальні вагітні щурі підлягали розтину та аналізу ембріонального матеріалу. На 20-ий день вагітності самок евтаназували шляхом дислокації шийних хребців. В яїчниках рахували жовті тіла, в матці — місця імплантації живих та мертвих ембріонів. Враховували також стан плаценти, вагу ембріонів та їх краніо-каудальні розміри.

Оцінювали ембріональну (перед- та післяімплантаційну) загибель ембріонів, відставання ембріонів у розвитку (зменшення маси тіла та краніо-каудальних розмірів), аномалії розвитку внутрішніх органів, зовнішні аномалії розвитку (тератогенний вплив).

Отримані цифрові дані обробляли загальновідомим методом варіаційної статистики з визначенням критерію Стьюдента [9].

Результати та їх обговорення.
Результати експериментального дослідження, приведені в табл. 1, свідчать про відсутність відмінності між кількістю жовтих тіл в яїчниках у самок, яким вводили галотранк в дозі 200 мг/кг маси тіла (дослідна група) та вагітних самок, яким вводили 5 % розчин картопляного крохмалю (контрольна група). Кількість місць імплантації зародків в дослідній та контрольній групі також була однаковою.

Результати показників, приведених в табл. 2, свідчать про аналогічний вищевказаному стан ембріонального розвитку. Єдиний показник — загальна смертність ембріонів при введенні галотранку з 6-го по 18-ий день вагітності в дозі 400 мг/кг маси тіла — проявив тенденцію до збільшення в дослідній групі в порівнянні з контролем. Це можна віднести за рахунок збільшення доімплантаційної смертності.

Показники, наведені в табл. 3, а саме, маса та краніо-каудальний розмір плодів та плаценти в групі вагітних щурів, що отримувала галотранк з 1-го по 18-ий день вагітності, та в групі, що отримувала 5 % розчин картопляного крохмалю, ідентичні.

Висновки:
1. Галотранк в дозі 200 мг/кг маси тіла вагітних щурів, введений з 1-го по 6-ий день вгітності, не впливав на кількість жовтих тіл в яїчниках та місць імплантації зародків в порівнянні з контрольною групою, а також не впливав на загальну смертність ембріонів.

2. Галотранк в дозі 400 мг/кг маси тіла вагітних щурів також не впливав на кількість жовтих тіл в яїчниках та місць імплантації в матці при його введенні з 1-го по 6-ий день вагітності в порівнянні з контролем. При його введенні з 6-го по 18-ий день вагітності мала місце тенденція до збільшення загальної смертності за рахунок підвищеного рівня доімплантаційної смертності в порівнянні з контролем.

3. Галотранк в дозі 200 мг/кг маси тіла вагітних щурів, введений з 1-го по 18-ий день вагітності, не впливав на масу та краніо-каудальний розмір плодів та плаценти.

ЛІТЕРАТУРА
1. Раевський К.С. Фармакологія нейролептиків. —М.: Медицина, 1976. —204 с.
2. Крупчинський Ю.К. Побічна дія лікарських засобів. —М.: Медицина, 1982. — 282 с.
3. Громов Л.О., Деметр О.С. Нейрофармакологія нового похідного галової кислоти // Тез. доп. наук.-прак. конф., присвяченої 75-річчю Укр. фарм. академії «Досягнення сучасної фармації — в медичну практику». 19—23 жовт. 1996. —Харків, 1996. —С. 276—277.
4. Деметр О.С. Медіаторні механізми дії нового транквілізатора — похідного галової кислоти // Ліки. —1996. —N 4. —С. 28—30.
5. Деметр О.С. Новий атиповий транквілізатор — похідне галової кислоти // Ліки. —1996. —N 4. —С. 25—28.
6. Методические рекомендации по представлению документации на лекарственные средства в Фармакологический комитет Министерства здравоохранения Украины. —К.: МЗ Украины, Фармакологический комитет, 1993. —35 с.
7. Методические указания по изучению эмбриотоксического действия фармакологических веществ и влияния их на репродуктивную функцию. —М.: МЗ СССР, 1985. —31 с.
8. Правила доклинической оценки безопасности фармакологических средств (GLP) / Руководящий нормативный документ. —М., 1992. —78 с.
9. Беленький М.Я. Элементы количественной оценки фармакологического эффекта. —М.: Медгиз, 1963. —183 с.