ХРОНИКА

ПЕРША ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-МЕТОДИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
ВЕТЕРИНАРНИХ ФАРМАКОЛОГІВ І ТОКСИКОЛОГІВ
"АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
ВЕТЕРИНАРНОЇ ФАРМАКОЛОГІЇ І ТОКСИКОЛОГІЇ"

21—22 жовтня у Києві на базі Національного аграрного університету була проведена наукова конференція "Актуальні проблеми ветеринарної фармакології і токсикології". Конференція була організована за участю Міністерства агропромислового комплексу, Української академії аграрних наук та Національного аграрного університету. Нагальна потреба проведення такої конференції назріла давно. Вдосконалення методів хіміко-токсикологічного аналізу кормів, кормових домішок, фармпрепаратів, вивчення токсичної дії ряду отрут, у тому числі токсинів бактерій, вірусів та грибів, дослідження побічної дії нових ветеринарних фармпрепаратів — ось основні питання, що стосувалися ветеринарної токсикології, які були разглянуті на конференції. Всьго на конференції було присутньо понад 100 науковців, викладачів вузів, технікумів ветеринарної медицини та практичних працівників, работа яких так чи інакше пов’язана з проблемами ветеринарної токсикології. Для участі у конференції були запрошені також науковці з країн близького та далекого зарубіжжя.

У вступній промові завідуючий кафедрою фармакології та токсикології НАУ, академік УААН, професор Г.О. Хмельницький відмітив актуальність та важливість проблем ветеринарної токсикології, які ждуть свого вирішення, привітав учасників конференції та побажав їм плодотворної праці. З теплими привітаннями до учасників конференції звернулися Першій заступник Голови Державного департаменту ветеринарної медицини В.М. Горжеєв, який виступив з доповіддю "Стан та перспективи ветеринарного забезпечення в Україні", від УААН — М.М. Круглик (відділення тваринництва, ветеринарної медицини та переробки продукції) з доповіддю "Проблеми наукового забезпечення ветеринарної медицини". Доповідачами була підкреслена необхідність подальшого розвитку наукових досліджень у галузі ветеринарної токсикології та визначено коло найголовніших проблем, що стоять на шляху її розвитку в Україні. Перш за все, це фінансові негаразди, відносно слабка матеріальна-технічна база, відсутність достатньої кількості молодих спеціалістів-токсикологів, які повинні в недалекому майбутньому зайняти місце визнаних вчених.

Серед наукових доповідей, які були представлені на конференції, на наш погляд, треба відзначити найбільш проблемні та актуальні. У доповіді І.Я. Коцюмбаса (Державний науково-дослідний контрольний Інститут ветеринарних препаратів і кормових домішок) "Альтернативні методи контролю засобів захисту тварин" було підкреслено, що на сучасному етапі розвитку науки, впровадження екологічно сприйятливих технологій, застосування високоочищених фармакологічних засобів, лікувальних препаратів та різних хімічних речовин є потреба в удосконаленні способів і методів токсикологічного контролю в плані прискорення встановлення токсичності та шкідливої дії препаратів, можливих наслідков віддаленої дії на тварин та людину, а також використання біологічного матеріалу, підвищення точності експерименту, зменшення витрат. Зокрема в умовах складної економічної ситуації має здійснюватися пошук нових простіших та водночас дешевих способів контролю нових препаратів на токсичність, оскільки використання лабораторних тварин (миші, щурі, кролі, морські свинки) та сільскогосподарських тварин пов’язано із значними витратами на проведення цих досліджень. З цією метою була зроблена спроба використання Paramecium caudatum для вивчення токсичної дії лікувальних препаратів. Цей об’єкт є досить простим у застосуванні, доступний для біотестування ліків і не вимагає особливих витрат на підтримання культури та проведення досліджень. Визначивши високу чутливість інфузорії туфельки до дії лікувальних препаратів на рівні виживання, морфології, локомоторної, репродуктивної, травної та осморегуляторної функцій для нових ветеренарних препаратів, які досліджували найгрунтовніше, було доведено прямий звязок між токсичністю ліків на інфузоріях і тваринах (щурах) за допомогаю таких тест-критеріїв, як час наступання повної загибелі, зміни травної та осморегуляторної функцій та запропановано оптимальні періоди замірювання цих тест-функцій.

У доповіді "Проблеми і завдання токсикологічного контролю засобів захісту тварин" (О.Г. Малик та співавт., Державний науково-дослідний контрольний Інститут ветеринарних препаратів і кормових домішок, Львів) було зазначено, що повний токсикологічний контроль прискорює розробку нових високоефективних конкурентноздатних екологічно безпечних засобів захисту тварин шляхом попередження можливих порушень обміну речовин, структури окремих органів та тканин, а також побічного впливу, віддаленних наслідків, визначення оптимально діючих доз, способів, строків і термінів застосування, шляхів та часу видалення з організму, можливостей використання продукції. Здійснення токсикологічного контролю засобів є важливою передумовою проведення фармакотоксикологічних досліджень на сільськогосподарських тваринах. На сучасному рівні розвитку токсикологічного контролю засобів захисту тварин основним завданням є розробка та адаптування швидких, економічно реальних, високочутливих, специфічних методів та біологічних моделей, найефективнішіх способів прогнозу, аналізу й якісної та кількісної оцінки результатів експериментів, передбачення токсичності, побічної та віддаленної їх активності.

Доповідь О.О. Малініна (Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків) стосувалася шкідливих речовин у кормах і ступеню їх небезпечності для тварин. Було зазначено, що розвиток тваринництва, підвищення продуктивності тварин тісно пов’язані з докорінним покращанням кормової бази, вдосконаленням технології виробництва кормів, екологічно безпечного довкілля. Широкий спектр токсичних речовин, що потенційно можуть бути присутніми у кормах визначає необхідність використання сучасних засобів ідентифікації токсичних речовин — газо-рідинна хроматографія, атомно-адсорбційна спектрофотометрія, рентген-флуоресцентний аналіз та інші. Необхідність використання цих засобів визначається також переходом на єдині Європейські стандарти якості кормів і продуктів тваринництва.

Доповідь Ю.М. Новожицької (Центральна Державна лабораторія ветеринарної медицини АПК України, Київ) була присвячена висвітленню деяких даних щодо вмісту пестицидів і солей важких металів у продуктах харчування та отруєння тварин пестицидами. Було зазначено, що одним з джерел забруднення навколишнього середовища солями важких металів, особливо свинцю, є наслідки Чернобильскої катострофи. З метою вивчення міграції солей важких металів, пестицидів: грунт ® рослина ® продукти харчування, — у 1995–1996 рр. здійснювався радіоекологічний моніторинг за продуктами харчування у населення Житомирської, Київської, Волинської, Черкаської областей, найбільш потерпілих від аварії на ЧАЕС. У результаті дослідження зразків яловичини та молока від тварин приватного сектору вищезазначених областей було виявлено значний ступінь їх забруднення солями важких металів та пестицидами. Встановлено, що основною причиною отруєння тварин пестицидами в більшості випадків є неправильне зберігання, використання та безконтрольне їх відпускання.

Доповідь М.Ф. Панько (НАУ, Київ) була присвячена впливу нітратів корму та питної води на якісні показники сім’я кнурів-плідників та їх відтворювальну спроможність. Отримані результати дають можливість підтвердити, що збільшення рівнів нітратів у добовому раціоні кнурів-плідників негативно впливає на якісні показники сім’я, знижує його запліднюючу здатність. Нітратне добове навантаження тварин необхідно у кожному конкретному випадку регулювати набором різних кормів та питної води з урахуванням фактичного вмісту в них нітратів.

Важливою з точки зору питань загальної токсикології була доповідь І.П. Патереги (Державний науково-дослідний контрольний Інститут ветеринарних препаратів і кормових домішок, Львів) "Аналіз способів і методів вивчення токсичності ветеринарних препаратів". У ній було зроблено спробу проаналізувати можливі методичні підходи для максимального спрощення і раціонального використання прийомів, способів, методів і методик, здешевлення реалізації та зменшення шкідливиго впливу препаратів на тварин, людей та взагалі довкілля. На сьогодня шіроко використовуються методи виявлення побічної дії: шкірно-резорбтивої, алергічної, подразливої, пірогеної без та з дослідженнями бактеріального забруднення ін’єкційних препаратів. Відомо понад 200 способів, методів і методик встановлення віддаленних наслідків препаратів (ембріотоксичність, тератогенність, мутагенність, прогноз канцерогенності), серед яких широко використовуються тести для виявлення мутагенного впливу з використанням мікроорганізмів, найпростіших, комах, ссавців, статевих клітин, зігот, ембріонів, культур тканин тощо. Слід відзначити, що диференційований подхід до встановлення мутагенної дії препаратів з використанням різних об’ектів в дослідженнях дає можливість більш предметно прослідкувати за дією мутагенів на генному, геномному та хромосомному рівнях. Завдяки ретельному добору економічно виправданих способів, методів і методик на кожному єтапі токсикологічного контролю є можливість зробити правильні висновки відносно токсичної дії, побічних впливів, віддалених наслідків застосування засобів захисту тварин.

У доповіді Г.О. Хмельницького та О.К. Ситник (НАУ, Київ) "Токсичність чорнокореню лікарського для великої рогатої худоби та коней" було підкреслено, що аналіз отруєнь тварин та результати проведених досліджень свідчать, що чорнокорень лікарський — досить небезпечна для тварин рослина, яка навіть при одноразовому надходженні до оганізму здатна викликати гострі та хронічні отруєння з переважним ураженням печінки, нирок, селезінки та головного мозку. Широке розповсюдження на полях вона одержала завдяки морфологічній схожесті насіння з насінням еспарцету, який в останні роки почали шіроко культивувати як кормову культуру та судерат. Основний захід профілактики отруєнь тварин — зниження цього бур’яну на полях і пасовищах та ретельний контроль за якістю насіння еспарцету.

У заключному виступі академік УААН, професор Г.О. Хмельницький підкреслив важливість проведення подібних конференцій для підвищення професійного рівня наукових працівників — фармакологів та токсикологів, а також викладачів учбових закладів. Незважаючи на об’єктивні труднощі (відсутність належного фінансування, забезпечення достатньою кількістю обладнання, експериментальних тварин, наочних посібників) українські спеціалісти-токсикологи продовжують плідну роботу у галузі ветеринарної токсикології.

Д.б.н. Є.Л. Левицький,
к.б.н. О.М. Марченко


| Содержание |