ЛЕГАЛОН фірми «Madaus» в лікуванні хронічних захворювань печінки

Роман Сапіла

Фірма "Натурпродукт-Вега" вже 4 роки займається поставками на Україну з Німеччини лікарських препаратів та лікувальної косметики з натуральної сировини. На сьогодні препарати фірми продаються більше ніж у 50 країнах світу. Одним з таких препаратів є Легалон-70. 1 капсула Легалону-70 містить 70 мг силімарину з мінімум 30 мг силібініну в 90 мг екстракту із плодів розторопші плямистої.

Раніше препарат був широко відомим. І саме життя показало, що Легалон є одним з найкращих серед всіх відомих гепатопротекторних засобів. Взагалі, гепатопротекторний ефект в тій чи іншій мірі проявляють різні фармакологічні засоби, які покращують метаболічні процеси в організмі: вітаміни, інгібітори перекисного окислення ліпідів, препарати з антигіпоксичною активністю, препарати типу есенціале і т. д. Але тільки Легалон — єдиний медикамент для печінки із декількома різноманітними механізмами дії. Крім того, препарат характеризується вкрай низькою токсичністю і дуже хорошою переносимістю. Так, при спостереженні за 5 тис. пацієнтами із токсичними ураженнями печінки тільки в 1 % хворих були виявлені побічні ефекти, переважно у вигляді легкої послаблюючої дії.

Основними показаннями по застосуванню Легалону є:
1. Токсичні пошкодження печінки (гострі та хронічні):
— при алкоголізмі;
— різними хімічними речовинами, ядами (солі важких металів, чотирьоххлористий вуглець, бензпірен, яди грибів тощо);
— медикаментами (протитубекульозні, психотропні, антибіотики, імунодепресанти).

2. Хронічні запальні процеси печінки, в тому числі вірусного походження (хронічний персистуючий та агресивний гепатити).
3. Цироз печінки.
4. Жирова дистрофія печінки.

Середня рекомендована доза Легалону-70:
1 капсула 3 рази/день, з невеликою кількістю рідини. У важких випадках: по 2 капсули 3 рази/день, з переходом на підтримуючу терапію по 1 капсулі 3 рази/день. Курс визначається індивідуально, залежить від складності процесу і може складати 1—3—6 міс. і більше.

Багаточисельні дослідження показали, що застосування Легалону при алкогольних пошкодженнях печінки (а вони займають перше місце серед її токсичних пошкоджень) призводить до значного покращення стану пацієнтів: протягом 2—3 тижнів терапії проходить нормалізація показників АЛТ, ACT, знижується рівень білірубіну, покращується суб'єктивний стан хворих. У таких пацієнтів результати гістологічного дослідження біопсійного матеріалу також показали значне покращення стану гепатоцитів у хворих, які отримували Легалон.

Такі ж самі позитивні дані були отримані при застосуванні Легалону у хворих з медикаментозним гепатитом (що виник при прийомі психотропних, протитуберкульозних та інших ліків). Легалон суттєво знижує активність ферментів — маркерів синдрому цитолізу і внутріпечінкового холестазу, не дивлячись на одночасний прийом хворими гепатотоксичних препаратів.

В цих та інших клінічних дослідженнях було показано, що Легалон одночасно проявляє на клітини печінки такі ефекти:
— мембраностабілізуючий;
— метаболічний;
— антиоксидантний.

Інші гепатопротекторні препарати не проявляють такої комплексної дії на печінку.

Отже, основною діючою речовиною Легалону є силімарин, який отримують із плодів розторопші плямистої — Silibum marianum (будяка).

При цьому було встановлено, що силімарин представляє собою суміш з 4-х ізомерних сполук фенілхроматонової структури: силібінін, ізосилібінін, силікрістін і силіданін. З них найбільш виражений гепатопротекторний ефект проявляє силібінін. І тому від кількості силібініну в препараті залежить якість і ефективність самого препарату.

Також необхідно врахувати те, що печінка для силімарину є органом-мішенню, оскільки, виділяючись із жовчю в кишечник у вигляді глюкуронідів і сульфатів, силімарин розщеплюється під впливом мікрофлори і знову реабсорбується в кров, таким чином утворюється кишково-печінкова рециркуляція силімарину, завдяки чому досягається його висока і довготривала концентрація в печінці.

Які ж конкретні механізми впливу силімарину на гепатоцити? Як уже було зазначено раніше, Легалон одночасно проявляє мембраностабілізуючий, метаболічний та антиоксидантний ефекти.

1) Мембраностабілізуючий ефект. Відомо, що мембрани складають до 90 % маси гепатоцитів і саме їм належить головна роль в біотрансформації ендогенних токсинів, ксенобіотиків та лікарських засобів. Силімарин (силібінін) вступає в біохімічну взаємодію з мембранами клітин печінки, сприяючи їх стабілізації і, тим самим, попереджує вихід з клітин ферментів (трансаміназ) та інших речовин. Інший механізм впливу на клітинні мембрани полягає в тому, що силібінін пригнічує активність фосфодіестерази і сприяє накопиченню в клітинах циклічного аденозинмонофосфату (ц-АМФ).

В експериментах було підтверджено, що силібінін, на противагу іншим гепатопротекторним препаратам, має унікальні властивості блокувати транспортні системи по відношенню до ряду токсичних речовин. Таким, наприклад, є механізм дії силібініну при отруєнні блідою поганкою. При цьому в/в введення силібініну на Заході є обов'язковим і входить в комплекс стандартної терапії при отруєнні грибами. (По статистиці 90 % смертності при отруєнні грибами припадає на бліду поганку).

2) Метаболічний ефект. Метаболічна дія силібініну полягає в стимуляції біосинтезу білка і фосфоліпідів та в прискоренні регенерації пошкоджених гепатоцитів. Силібінін специфічно стимулює РНК-полімеразу А в ядрі клітини, що прискорює транскрипцію і синтез р-РНК в клітинах печінки Внаслідок цього в клітинах збільшується кількість рибосом і підвищується синтез білків як функціональних, так і структурних. Вторинним ефектом цього є прискорення регенерації пошкоджених гепатоцитів.

Необхідно підкреслити і те, що у вже перероджених клітинах (наприклад, при гепатомі, лімфомі), в яких синтез білка й так підвищений, силібінін не проявляє стимулючого впливу на швидкість редуплікації і транскрипції, тобто його опухолепроліферуюча дія виключена.

3) Антиоксидантний ефект. Більшість гепатотоксичних речовин викликають утворення великої кількості вільних радикалів і активують перекисне окислення есенціальних ліпідів (ПОЛ) клітинних мембран. Силібінін, маючи фенольну структуру, здатний вловлювати вільні радикали і ефективно перериває патологічний цикл ПОЛ. Це також веде до стабілізації клітинних структур і до знешкодження токсинів фізіологічним шляхом.

Подібний механізм дії проявляє силімарин (силібінін) при алкогольних пошкодженнях печінки. Він блокує вироблення ацетальдегіду (проміжний продукт в метаболізмі етанолу) і утворення вільних радикалів, тим самим зберігаючи в печінці депо глутатіонів, які підтримують нормальну дезінтоксикаційну функцію печінки.

Отже, наявність в Легалоні високоякісного екстракту із плодів розторопші плямистої та сукупність різних точок впливу силімарину — взаємодія з мембранами клітини (як з зовнішніми, так і з внутрішніми), антиоксидантна дія і стимулювання синтезу білка — призводять до захисних, лікувальних і стимулюючих регенерацію ефектів та забезпечують в результаті цього особливий терапевтичний вплив Легалону при лікуванні дифузних захворювань печінки. Клінічне це проявляється у покращенні лабораторних показників і загального стану хворих, зменшенні скарг (слабкість, шкірний зуд, відчуття важкості в правому підребір'ї, нудота, блювота). Це також достовірно збільшує відсоток виживання хворих з хронічними захворюваннями печінки, в тому числі хворих, які страждають цирозом.