МЕДИЦИНСКАЯ ТОКСИКОЛОГИЯ

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ВИВЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ РЕЧОВИН

О.В.Стефанов, д.б.н., член-корр. АМН Украины, В.М.Коваленко, д.м.н.

Інститут фармакології та токсикології АМН України

Розробка нових лікарських засобів потребує глибокого вивчення не лише їх потенційної фармакологічної ефективності, але й отримання даних щодо безпечної дії на організм. Ці дослідження мають базуватись на організаційно-методичних підходах, які б сприяли створенню умов проведення випробувань на високому рівні та одержанню якісних результатів оцінки нешкідливості лікарських засобів, що вимагає впровадження в науково-дослідних установах надійної системи експериментальних токсикологічних випробувань.

В наш час країни-члени Європейської Економічної Співдружності (ЄЕС) при розробці ліків керуються єдиними правилами системи GLP (Good Laboratore Practice — Надійної Лабораторної Практики) [1, 2], які вперше були розроблені та запроваджені в США в 1979 році Управлінням по контролю за якістю харчових продуктів та медикаментів (Food and Drug Administration — FDA) [3]. Правила GLP знайшли широке розповсюдження та застосування в світі [4—6]. Вони регламентують принципи та підходи до вивчення лікарських засобів на етапі доклінічних досліджень нешкідливості з використанням загальноприйнятих стандартних процедур. Це дозволяє одержувати високоякісні, обгрунтовані, гарантовані дані, які взаємно визнаються іншими країнами, що запобігає дублюванню досліджень, полібшує обмін інформацією, сприяє захисту здоров’я людини та довкілля.

Україна з її досить розвиненою фармацевтичною промисловістю та великим науковим потенціалом, в тому числі в галузі фармакології, прагнучи до виходу на міжнародний ринок лікарських препаратів, не має законодавчо затверджених правил Надійної Лабораторної Практики.

Правила GLP вимагають запровадження в повсякденну практику ряду стандартних умов, які охоплюють практично всі етапи доклінічних досліджень токсичності та нешкідливості речовин, включаючи стандартне забезпечення будівель та інженерних споруд. Особлива увага надається стандартизації власне експерименту. Слід виділити декілька основних вимог, дотримання яких складає основу правил GLP. Це, перш за все, стандартні умови прийому та отримання експериментальних тварин, оцінка їх якості, контроль за довкіллям, порядок проведення випробувань. Виходячи з цього, виконавці досліджень та обслуговуючий персонал мають бути забезпечені стандартними операційними процедурами (СОП), в яких детально викладено рутинні методи проведення експериментальних досліджень.

Важливість діючих СОП як елементу GLP важко переоцінити. Стандартизація випробувань є гарантією, що весь персонал, зайнятий в дослідженнях, знає та використовує одні й ті самі процедури. Використання СОП сприяє забезпеченню відтворюваності результатів досліджень, правильності, повноти та послідовності процесів, представлених в затвердженому протоколі випробувань, а також запобіганню укорінення окремих та системних помилок, зумовлених відхиленнями від процедур і здатних привести до окремих змін та упущень при одержанні та реєстрації даних. Таким чином СОП виконують гарантійну функцію якості.

Невід’ємним елементом всіх доклі- нічних досліджень, які проводяться у відповідності з принципами GLP, є грунтовний протокол — документ, який визначає повний об’єм досліджень і в комплексі із СОП має забезпечити максимальну їх деталізацію. На відміну від СОП, де докладно описується порядок виконання процедур, які часто охоплюють загальні операції, що мають непряме відношення до випробувань, протокол містить деталізацію одного або групи взаємопов’язаних досліджень. Його призначенням є визначення мети досліджень та завдань для її досягення. Якщо протокол, як програма випробувань, описує, коли і які дослідження мають бути виконані, то СОП вказує, як вони здійснюються. Протокол відіграє велике значення для гарантії якості випробувань і, одночасно, заключного звіту. Гарантія дотримання протоколу є ключовим стрижнем його використання, і головна відповідальність за це лежить на керівникові випробувань. Але, фактично, кожний виконавець несе персональну відповідальність за дотримання протоколу.

Вже наступним кроком після визначення мети дослідження є обгрунтований вибір відповідної тест-системи, яка визначається як будь-яка тварина, рослина, мікроорганізм, а також клітинна, субклітинна, хімічна та фізична система або їх комбінація, які використовуються у випробуваннях. Бажано мати історичну довідку щодо тест-систем, які використовуються в кожному конкретному дослідженні. Важливою вимогою щодо фізико-хімічних тест-систем є їх регулярне калібрування згідно з міжнародними та національними стандартами або забезпечення адекватним способом відтворення кореляції та уточнення результатів випробувань.

Але сьогодні, в основному, при проведенні доклінічних досліджень залишаються біологічні тест-системи. У відповідності з принципами GLP в установі, яка проводить випробування нешкідливості, повинні бути створені умови, здатні забезпечити стандартизацію прийому, оцінки якості та утримання біологічних тест-систем. З метою гарантії достовірності одержуваних даних тварин необхідно належним чином розподіляти на групи, використовувати в досліді і правильно поводитися з ними в процесі виконання випробувань. При цьому слід забезпечити контроль за факторами довкілля і створити оптимальні умови утримання, що має сприяти зведенню до мінімуму потенційного впливу неконтрольованих факторів (фізічних, хімічних, мікробіологічних) на результати досліджень.

Можливість відтворення і повторення медико-біологічного експерименту, порівняльна характеристика та інтерпретація одержаних результатів залежать від ступеню стандартизації тест-систем. Установа, яка проводить випробування, повинна мати необхідну кількість кімнат для тварин, а також приміщень, які б гарантували дотримання умов розподілу за видами або тест-системами; територіальне розділення окремих випробувань, які виконуються одночасно; забезпечення карантину тварин; звичайне або спеціальне утримання тварин.

На утримання, харчування і догляд за експериментальними тваринами також повинні бути розроблені відповідні СОП, які б передбачали визначення матеріалу, типу, розмірів кліток, раціон та порядок годування та напування, використання підстилочного матеріалу, порядок і процедуру їх заміни, чистку кліток, обладнання та інвентаря, моніторинг і реєстрацію умов навколишнього середовища (освітлення, температура і вологість) та ін.

Наступною вимогою є необхідність ізоляції новоодержаних тварин із зовнішнього джерела з метою оцінки їх здоров’я у відповідності з ветеринарною практикою. Це один із найважливіших моментів GLP.

Персонал, який проводить доекспериментальну оцінку стану тварин, повинен включати ветеринарного лікаря, робітників по догляду за тваринами і керівника випробувань, які мають відповідну кваліфікацію.

У відповідності з правилами GLP тварини різних видів, а також тварини одного виду, що використовуються в різних випробуваннях, повинні знаходитися в різних кімнатах. На крайній випадок необхідно забезпечити відпо- відний розподіл та ідентифікацію площ в межах одного приміщення. Остаточне рішення по данному питанню залишається за керівником установи-виконавця та керівником випробувань.

Наявність в раціоні, воді та довкіллі контамінантів (бруд, домішки), здатних негативно вплинути на стан тест-системи, періодично перевіряється для гарантії відсутності їх або присутності в кількостях, які не перевищують допустимі рівні. Результати таких аналізів повинні додаватися до первинних данних. Згідно з GLP на керівникові випробувань лежить відповідальність за реєстрацію у відповідному журналі наявності потенційних контамінантів, а також даних про можливий їх вплив на результати досліджень в разі присутності в кількостях, що перевищують допустимі норми.

Відповідно з GLP, необхідна наявність СОП по спостереженню за станом тест-системи, адже результати таких спостережень і реєстрація відповіді тест-системи на дію речовини, що випробовується, є основними при проведенні досліджень.

В останні роки в токсикологічних дослідженнях широкого застосовання набули біологічні тест-системи мікро- біологічного, рослинного, клітинного, субклітинного походження. Їх перевага у порівнянні з тваринами грунтується виходячи з гуманих міркувань, а також можливістю більшого контролю за впливом непередбачених факторів на результати випробувань.

Персонал, який бере участь в проведенні досліджень повинен мати кваліфікацію, освіту і досвід у відповідності з покладеними на нього обов’язками. Це стосується не лише професійності, але й дотримання вимог правил GLP.

Приміщення повинні бути облаштовані таким чином, щоб забезпечити порядок одержання, зберігання та змішування досліджуваної та контрольної речовин з тим або іншим носієм (розчинником), що б сприяло запобіганню взаємозабруднення та помилок при ідентифікації. Місця зберігання досліджуваної та контрольної речовин повинні бути відокремлені одне від одного, а також від лабораторних приміщень, де проводяться випробування, при цьому має гарантуватись збереження речовин, їх ідентичність, постійність концентрацій, чистота та стабільність як окремих речовин, так і їх сумішей.

Визначальним фактором дотримання протоколу є правильна та своєчасна реєстрація первинних даних, які є основою для оформлення заключного звіту. Збереження достовірності даних експериментальних досліджень є необхідною умовою відтворення ходу випробувань при підготовці висновку за їх результатами. До первиних даних належать всі експериментальні робочі записи, зареєстровані дані, примітки, зроблені за наслідками оригінальних спостережень. Листи з автоматичними записами, дані вимірювальних приладів, результати статистичного аналізу, фотографії, записи на комп’ютері, магнітні стрічки з надиктованими результатами спостережень також вважаються первинними даними, так само, як їх копії, де вказано дату дублювання та підпис відповідального виконавця.

Кінцевим результатом доклінічного дослідження речовини у відповідності з принципами GLP є звіт, в якому представлена інформація щодо безпечності речовини (лікарського засобу). Грунтуючись на даних випробувань, він відображає всі можливі сторони потенційної дії досліджуваних речовин. Звіт надається до відповідного регулюючого органу (наприклад, стосовно лікарських препаратів таким органом є Фармакологічний комітет МОЗ України) для експертної оцінки.

Принципи GLP визначають форму та зміст заключного звіту, який є оформленням первинних даних та документації. Тому збереження одержаних даних є необхідною умовою для відтворення картини досліджень при оцінці висновку за результатами випробувань.

Згідно принципів GLP, всі первинні дані, документація, протокол випробувань, заключний звіт, проби та зразки, отримані в ході доклінічних досліджень, за виключенням біологічних рідин, підлягають збереженню у спеціально оснащеному архіві протягом терміну, визначеного відповідними нормативами.

Ефективність заходів щодо гарантування якості досліджень в наукових установах, які здійснюють випробування лікарських засобів, є однією з вимог стандарту GLP. Впровадження програми гарантії якостї слугує головним чинником впевненості керівництва установи-виконавця, замовниківів, а також представників відповідних державних інституцій в тому, що дослідження виконано у відповідності з принципами GLP. Відповідальність керівника установи-виконавця за дотримання принципів GLP передбачає підбір персоналу та відповідну організацію роботи групи гарантії якості досліджень та заключного звіту. Вона створюється як орган спостереження за перебігом випробування і покликана звести кількість потенційних помилок до мінімуму ще в процесі досліджень, забезпечуючи можливість швидкого виявлення при інспектуванні випробувань неадекватних показників чи некоректних умов експерименту. Мета роботи такої групи-сприяння успішному проведенню дослідження шляхом нагляду за додержанням процедурних і контрольних нормативів GLP.

Отже, GLP охоплює організаційні заходи та регламентує умови, при яких експериментальні дослідження плануються, виконуються, корегуються, реєструються, представляються у вигляді звіту і зберігаються в архіві. Принципи GLP визначають структуру загальних правил, що забезпечують проведення досліджень, але специфічні процедури для кожної установи (підрозділу) можуть змінюватися в залежності від конкретних обставин, що є свідченням гнучкості вимог GLP.

ЛІТЕРАТУРА
1. Commission of the European Communities, Council Directive of 18 Decembre 1986 on the Harmonization of the Lows, regulating the Application of Principles of Good Laboratory Practice and the Verification of Their Applications for Tests on Chemical Substances (87/18/EEC). The Rules Governing Medicinal Products in the Eurohean Community, Vol. 1, Sept., 1991, pp. 145-146.
2. Commission of the European Communities, Decision of the Council Concerning Mutual Acceptance of Data in the Assesment of Chemicals. Annex 2. OECD Principles of Good Laboratory Practice. In: Guidelines on the Quality, Safety fnd Efficacy of Medicinal Products in the Eurohean Community, Vol. 3, 1991, pp. 227-248.
3. U.S. Food and Drug Administration, Non —Clinical Laboratory Studies, Good Laboratory Practise Regulation. U.S./ Federal Register. Vol. 41, № 225, 19 November 1976, pp. 51206 — 51226, (Proposed Regulation) and Vol. 43, № 247, 22 Desember 1978, pp. 59986 — 60020.
4. Good Laboratory Practice the United Kindom Compliance Programme. Department of Health, London, 1989.
5. Good Laboratory Practise (GLP) in Switzerland, Procedures and Principles. Federal Department of the Interior, Federal Office for Environmental Protection, Federal Office for Public Health, Intercontonal Office for the Control of Medicaments, 1986, 32 P.
6. Bonnes Pratiques de Laboratoire. Redige par Virginie Dennel. Roussel Unclaf, Univercite Paris XII — Val de Marne, 1994, 82 P.


| Содержание |