ПРОМИСЛОВА ТОКСИКОЛОГІЯ

УДК 613.155:615.9 (083.75)

Б.А. Пластунов, к.м.н.

ПРО СТУПІНЬ ЗБІЖНОСТІ ТА ШЛЯХИ ГАРМОНІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ КСЕНОБІОТИКІВ У ПОВІТРІ РОБОЧОЇ ЗОНИ ЗІ СВІТОВИМИ СТАНДАРТАМИ

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

Санітарно-законодавчою основою хімічної безпеки працюючих в Україні надалі залишається переважна більшість офіційно прийнятих ще за часів існування СРСР гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у повітрі робочої зони (ГДКрз) [1, 2]. ГДКрз ксенобіотиків вважаються максимально разовими величинами (далі — ГДКмр), а для окремих висококумулятивних (за показниками так званої загальнотоксичної дії) речовин і деяких канцерогенів (менше 2% від 1307 нормованих речовин) поряд із ГДКмр зберігають чинність середньозмінні ГДКрз (далі — ГДКсз). Аналіз загального стану чинної в Україні бази ГДКрз [3—5] засвідчує існування низки проблем, вирішення яких дозволить визначити шляхи подальшого розвитку національного санітарного законодавства в цій галузі та його гармонізації зі світовою практикою регламентаційних рішень. Розвиток вітчизняної нормативної бази повинен відбуватися на своїй власній теоретичній і методичній основі, але з урахуванням еволюції відповідних світових стандартів і методології їх обгрунтування в інших країнах [5]. Очевидну перспективу удосконалення українського санітарного законодавства відкриває запропонований вітчизняними вченими системний підхід до регламентування ксенобіотиків у різних середовищах при визначальній ролі ГДКрз в єдиній системі нормування [6].

Для визначення шляхів гармонізації національної нормативної бази ГДКрз зі світовими стандартами виникає необхідність детального всебічного порівняльного аналізу вітчизняних і закордонних гігієнічних регламентів, висока збіжність яких доводитиме надійність нормативів, а суттєві розбіжності окреслюватимуть першочергові завдання удосконалення національної нормативної бази. З цією метою зіставлено чинні в Україні ГДКрз [1, 2] із регламентами Threshold Limit Value (TLV), які прийняті Американською урядовою асоціацією промислових гігієністів (ACGIH) станом на 2000 р. [7] і належать до однієї з найчисельніших у світі нормативних баз. Порівнянню піддано нормативи 399 речовин або їх сполук, які одночасно присутні в нормативних переліках України та США. При розбіжностях у назві речовини, нормованої в обох країнах, її тотожність визначали шляхом порівняння синонімів (за різними хімічними номенклатурами) та молекулярної маси, наведених у вітчизняній довідковій літературі [8, 9], з відповідними даними американського переліку. За наявності в нормативному переліку однієї з країн декількох регламентів для різних сполук певної речовини, кожний із них порівнювався з груповим нормативом, прийнятим в іншій країні. Американські регламенти, наведені в ppm, перераховано на мг/м3 за формулою TLV(мг/м3)=TLV(ppm)•M/24,45, де М — молекулярна маса речовини. За показник суттєвих розбіжностей вітчизняних і американських нормативів прийнято співвідношення TLV/ГДКрз>=2 або ГДКрз/TLV>=2. Порівняльний аналіз нормативів обох країн передбачав також визначення кореляційно-регресійних зв'язків між ними при застосуванні лінійної та подвійної логарифмічної функцій.

В американській практиці регламентування промислових ксенобіотиків "значення порогової межі" TLV об'єднують дві основні та одну додаткову категорії нормативів. До основних належать так звані стельові Ceiling (C) і середньозважені Time Weighted Average (TWA) нормативи, які встановлюються для різних за своїми токсичними властивостями речовин: C — лише для речовин типово подразнювальної або гостротоксичної дії (7,7% від 614 нормованих речовин), TWA — для решти (тобто переважної більшості) ксенобіотиків. Нормативи С не повинні перевищуватись у будь-який проміжок робочої зміни (за відсутності безперервного моніторингу — за будь-які 15 хвилин) і є прямими аналогами ГДКмр. Нормативи TWA за аналогією з вітчизняними ГДКсз не повинні перевищуватись за робочий день в цілому, що, однак, не виключає можливості їх короткочасного перевищення за наступних умов. Якщо нормована речовина належить до швидкодіючих і здатна викликати певні токсичні ефекти при короткочасних експозиціях, для неї встановлюється додатковий до TWA 15-хвилинний норматив STEL (за TWA і STEL у США нормовано 19,1% речовин). Збільшення концентрації речовини в повітрі до рівня STEL дозволяється не більше ніж 4 рази за робочий день із перервою між послідовними експозиціями не менше ніж 60 хвилин. Для решти речовин передбачається, що можливі коливання їх вмісту в повітрі робочої зони можуть перевищувати TWA втричі на час до 30-ти хвилин за робочий день і ні в якому разі не повинні перевищувати 5TWA. Інакше кажучи, зазначене 3-5-кратне перевищення TWA й є короткочасним нормативом, який, подібно до STEL, наближений за своїм призначенням до ГДКмр [5, 7]. Істотно, що американський перелік за кількістю нормованих речовин удвічі коротший за відповідні вітчизняні переліки, характеризується принципово іншим розподілом між максимально разовими та усередненими в часі нормативами, а також містить інформацію про провідні критичні ефекти кожної речовини, покладені в основу обгрунтування їх TLV. Для всіх 399 речовин та їх сполук, одночасно нормованих в обох країнах (табл. 1), в Україні встановлено ГДКмр, в США для 30 з них — регламенти С, для 369 — регламенти twa, у тому числі для 84 — допоміжні до twa регламенти stel. Для 22 речовин в Україні, крім ГДКмр, визначені ГДКсз, в США для тих самих речовин встановлено нормативи С (одна речовина) і twa (21 речовина, у тому числі дві речовини мають регламент stel). Значення ГДКмр 25,8% речовин і ГДКсз 22,7% речовин абсолютно або практично збігаються з американськими нормативами С чи twa (нормативи категорії stel як допоміжні до twa на цьому етапі дослідження не враховувались). ГДКмр 58,7% речовин і ГДКсз 59,1% речовин виявилися нижчими за американські регламенти, а в 15,5 і 18,2% випадків відповідно перевищували їх (табл. 1).

При порівнянні одержаних результатів з даними праці [10], в якій зіставлено ГДКрз і TLV 220 речовин станом на 1980 р., виявлено, що за останні 20 років кількість американських регламентів, які перевищували ГДКмр, скоротилась більше ніж на 13% (у 1980 р. вона становила 72%), на 8% зросла кількість речовин із ГДКмр>TLV і на 5% — кількість речовин із ГДКмр~TLV. Очевидно, виявлена динаміка зумовлена значно більшим числом порівнюваних нормативів у нашому дослідженні. Проте вона значною мірою віддзеркалює об'єктивні тенденції, які спостерігалися в нормативних базах обох країн за останнє двадцятиріччя, що на окремих прикладах проілюстровано в табл. 2. Зокрема, якщо в 1980 р. американські нормативи бензолу, хлорбензолу, діетиламіну, ненасичених жирних спиртів перевищували їх ГДКмр, а вініліденхлориду та діоксиду сірки практично не відрізнялися від їх ГДКмр, то у 2000 р., навпаки, вже ГДКмр цих речовин перевищували twa. Зменшення американських нормативів хлору, тетрахлориду вуглецю, нітропропану-2, толуілендіізоціанату, ксилідину, нітрометану, формальдегіду, марганцю, які 20 років тому перевищували ГДКмр, призвело до практичної їх тотожності з вітчизняними нормативами. Серед речовин, tlv яких, незважаючи на їх зменшення за останні роки, продовжують перевищувати ГДКмр, спостерігається зближення американських нормативів із вітчизняними. Наприклад, у 2—10 разів скоротилися розбіжності між нормативами ртуті, сірковуглецю, толуолу, ацетону, пентилацетату, трихлоретилену, метилу хлориду, о-дихлорбензолу, аніліну, хлоропрену, свинцю, тетрахлоретилену, дихлорметану, ацетальдегіду, 1,2-дихлоретану, етилу хлориду. Разом з тим посилилися розбіжності між нормативами окремих речовин, ГДКмр яких перевищували і продовжують на даний час перевищувати tlv. Так, внаслідок зменшення ГДКмр кадмію та тринітротолуолу в 2 рази на тлі зменшення їх tlv у 5 разів співвідношення ГДКмр/tlv цих речовин зросло від 2 до 5 разів. Зменшення tlv кобальту в 5 разів сприяло зростанню співвідношення його ГДКмр/tlv від 5 до 25 разів. Отже, відмічається тенденція до зменшення більш високих американських нормативів та їх наближення до вітчизняних і посилення розбіжностей між більш високими ГДКрз і відповідними tlv.

Проте, всупереч виявленій тенденції серед речовин із TLV>ГДКмр, двостороннє зменшення нормативів толуідину посилило переважання його TWA над ГДКмр. Випадає із загальної тенденції також фторид водню, несуттєве збільшення останнім часом TLV якого призвело до зростання співвідношення TLV/ГДКрз. Зросли співвідношення донедавна збіжних в обох краінах регламентів цинку діоксиду внаслідок зменшення його ГДКмр та азоту діоксиду завдяки зменшенню його ГДКмр і TLV. Однак, незважаючи на перегляд у бік зменшення ГДКмр і TLV метилакрилату та TLV титану діоксиду, співвідношення між їх нормативами залишилися практично незмінними. Внаслідок встановлення диференційованих американських нормативів для озону залежно від важкості виконуваної праці та різних сполук нікелю зміни їх співвідношень з ГДКмр носять різноспрямований характер.

Аналіз динаміки змін нормативів свідчить, що за останні 20 років американська нормативна база зазнала більш глибокої корекції, ніж вітчизняна. Із далеко не повного переліку чинних нормативів (42 речовини), наведених у табл. 2, видно, що в США упродовж двох десятиліть переглянуто нормативи 41 речовини (окрім бензилу хлориду), причому 37 із них — у бік зменшення, одної — у бік збільшення, а для 3 речовин встановлено диференційовані нормативи. За той же час зміни торкнулися лише 9 ГДКмр із наведеного переліку, у тому числі зменшено 7 і збільшено 2 ГДКмр. Аналогічні тенденції спостерігались в нормативних базах СРСР і США і в попередні періоди. Зокрема, упродовж 1962—1972 рр. у США було зменшено TLV 59 речовин, а темпи їх перегляду з кожним роком набували випереджуючого характеру [10].

За наявності в нормативних переліках обох країн регламентів різних категорій для окремих речовин особливої уваги заслуговувало питання про збіжність нормативів, аналогічних за токсикологічним змістом. На цьому етапі порівняльного аналізу зіставлено нормативи ГДКмр із С (30 речовин) і ГДКсз із TWA (21 речовина), які є прямими аналогами, а також ГДКмр із близькими до них за суттю нормативами STEL (84 речовини) і нетотожні за змістом ГДКмр і TWA (369 речовин) (разом 504 пари нормативів). Окрім того порівнянню піддано нормативи ГДКмр із наближеними до них за призначенням 3-5-кратно збільшеними регламентами TWA (285 речовин, не нормованих за STEL). Результати аналізу (табл. 3) свідчать, що серед порівнюваних нормативів абсолютно збігаються або відрізняються не більше ніж у 2 рази ГДКмр і С 9 речовин, ГДКсз і twa 5 речовин, ГДКмр і stel 12 речовин (відповідно 30,0; 23,8 і 14,3% від числа нормативів кожної категорії). Зокрема, абсолютно збіжними виявилися ГДКмр і С n-терфенілу, ГДКсз і twa неорганічних сполук арсену і кадмію, а також тринітротолуолу. Несуттєво різняться ГДКмр і С акролеіну, бензоілхлориду, монобутиламіну, кротонового альдегіду, перфторізобутилену, формальдегіду, хлористого водню та йоду, ГДКсз і twa хлорбензолу, ГДКмр і stel аміаку, сірчистого ангідриду, деяких сполук вольфраму та цирконію, пилу деревини, бензолу, діетиламіну та триетиламіну, октахлорнафталіну, трихлортрифторетану. Досить високим виявився також ступінь збіжності між неаналогічними за змістом нормативами ГДКмр і twa, які збігаються або різняться не більше ніж у 2 рази для 94 речовин (25,5% від числа нормативів цієї категорії). Проте збільшення нормативів twa в 3 і 5 разів супроводжується зменшенням ступеня їх збіжності з ГДКмр відповідно до 11,9% (34 речовини) і 7,7% (22 речовини) від загального числа зазначених нормативів.

Разом з тим в усіх категоріях переважають нормативи, які суттєво різняться між собою (табл. 3). Найбільш суттєві розбіжності (в 20 і більше разів) виявлено між неаналогічними за токсикологічним змістом регламентами ГДКмр і TWA у 18,2% випадків, а також між ГДКмр і STEL в 27,4% випадків. Серед нормативів цих категорій зареєстровано "рекордні" співвідношення TWA/ГДКмр (250 для гідроксиду трициклогексилолова, 311 для метилалю, 698 для карбонілу нікелю та 724 для хлоропрену), ГДКмр/TWA (450 для гексахлорбензолу), STEL/ГДКмр (248 для диметиланіліну). Надзвичайно вираженими виявлені розбіжності між ГДКмр і TWA ставали після збільшення TWA в 3—5 разів. У 20 і більше разів нормативи ГДКмр відрізняються від 3TWA для 80 речовин (28,1%), від 5TWA — для 120 речовин (42,1%). Виконані розрахунки свідчать, що для речовин, ГДКмр яких значно перевищують TWA, істотна різниця між нормативами зменшується або стає несуттєвою, а для речовин із TWA>ГДКмр співвідношення TWA/ГДКмр зростають відповідно у 3—5 разів. Проте між аналогічними за змістом нормативами ГДКмр і С розбіжності в 20 і більше разів спостерігаються лише в 10%, між ГДКсз і TWA — в 9,5% випадків. ГДКсз значно відрізняється від TWA тільки для однієї речовини — морфоліну (TWA/ГДКсз=143), а між ГДКмр і С такі суттєві розбіжності взагалі відсутні (С/ГДКмр становить 20 для етиленгліколю, 28 для ізофорону, а ГДКмр/С для глутарового діальдегіду — 24). Призначення STEL, 3-5-кратно збільшених TWA і, особливо, С як нормативів, розрахованих на короткочасну дію ксенобіотиків, дозволили об'єднати їх у загальний масив (399 речовин) і порівняти з відповідними ГДКмр. При такому порівнянні виявилось, що частка речовин з TLV>ГДКмр значно зростає (до 78,9—83,5% залежно від ступеня збільшення TWA), а кількість речовин із ГДКмр>TLV і ГДКмр~TLV суттєво зменшується (до 7,3—5,8% і 13,8¤110,8% відповідно, табл. 3). Отже, ГДКмр, будучи короткочасними нормативами за токсикологічною суттю та умовами контролю за їх дотриманням, краще збігаються з усередненими в часі нормативами TWA, ніж короткочасними нормативами STEL і 3—5 TWA (за винятком С). На цьому тлі збіжність нормативів ГДК сз і TWA видається більш високою.

Результати кореляційно-регресійного аналізу зв'язків між нормативами обох країн наведено в табл. 4. Між нормативами практично всіх категорій виявлено достатньо сильний кореляційний зв'язок при застосуванні обох математичних функцій. Кореляційні зв'язки між нормативами, розраховані з використанням лінійної функції, окрім нормативів ГДКсз і twa, виявилися більш сильними порівняно зі зв'язками, одержаними при застосуванні подвійної логарифмічної функції. Однак наведені рівняння лінійної регресії між порівнюваними нормативами видаються малонадійними: рівняння між ГДКсз і twa має найменший коефіцієнт кореляції, а в інших рівняннях відсутня токсикологічна логіка, оскільки в діапазоні С<1,83 мг/м3, stel<224,3 мг/м3, twa<66,16 мг/м3 і 3…5twa<42,31 мг/м3 значення ГДК стають від'ємними. Навпаки, рівняння подвійної логарифмічної регресії дуже близькі для всіх категорій нормативів і видаються достатньо надійними. За цими рівняннями найсильніший кореляційний зв'язок спостерігається між нормативами ГДКсз і twa.

Проведено також порівняльний аналіз нормативів різних категорій із урахуванням класу небезпеки речовин (табл. 5). На перший погляд, ступінь збіжності аналогічних за токсикологічним змістом нормативів ГДКмр і С зростає, а ГДКсз і twa, навпаки, зменшується з пониженням класу небезпеки речовин: ГДКмр і С виявилися збіжними для 16,7% речовин i-го класу; 31,2% речовин ii-го класу і 37,5% речовин iii-го класу небезпеки; ГДКсз і twa — для 28,6; 22,2 і 20% речовин відповідно (речовини iv-го класу зі встановленими обома нормативами цих категорій відсутні). Однак більш детальний аналіз засвідчив, що кратність розбіжностей між ГДКмр і С речовин ii-го і iii-го класів небезпеки є вищою порівняно з речовинами i-го класу. Серед останніх максимальне співвідношення С/ГДКмр становить 17 для ціанідів водню, натрію і калію. Проте для речовин ii-го класу ці співвідношення сягали 18—28 (ацетонціангідрин, сірки монохлорид і, особливо, 1,5,5-триметилциклогексанон (ізофорон)), для речовин iii-го класу — 20 (етиленгліколь). Окрім того до речовин iii-го класу належить вже згадуваний глутаровий діальдегід із ГДКмр/С=24. Виявлена залежність простежується серед нормативів ГДКсз і twa: граничні співвідношення ГДКсз/twa становлять для речовин i-го класу 10 (свинець), ii-го класу — 18 (о-толуідин) і 143 (морфолін), iii-го класу — 20 (молібден). Очевидним наслідком менших розбіжностей між аналогічними за токсикологічним змістом нормативами ГДКсз і twa та, особливо, ГДКмр і С речовин i-го класу небезпеки є наявність найсильнішого кореляційного зв'язку між ними (табл. 5). Проте сильну кореляцію між ГДКсз і twa речовин iii-го класу, мабуть, варто розглядати як виняток: при малій кількості речовин цього класу відсутні речовини з ГДКсз>twa, а кратність розбіжностей між нормативами 3-х речовин коливається в межах 5—10.

Близькі за змістом нормативи ГДКмр і STEL речовин I-го і IV-го класів небезпеки також сильно корелюють між собою. Ступінь розбіжностей між ними коливається відповідно в межах від 3 до 40 разів (найвищий ступінь розбіжностей виявлено для розчинних сполук урану) і від 4 до 123 разів (1,1,1-трихлоретан). Натомість, для речовин II-го і III-го класу коливання між нормативами знаходяться відповідно в межах 2,1—248 разів (STEL/ГДКмр>=5 для 12 речовин, у тому числі >=100 для 2 речовин — фурфурилового спирту і диметиланіліну) і 2—123 рази (STEL/ГДКмр>=5 для 23 речовин, у тому числі >=100 — також для 2 речовин — ізопропілового спирту та ізопропіліденацетону), що і визначає досить низькі коефіцієнти кореляції між ними. Подібна ситуація спостерігається між неаналогічними за змістом нормативами ГДКмр і TWA. Останні сильно корелюють між собою виключно для речовин IV-го класу небезпеки, оскільки більше половини з них відрізняються між собою не більше ніж у 2—10 разів, а граничне співвідношення ГДКмр/TWA дорівнює 96 для 1,1,1-трихлоретану. Проте нормативи цієї категорії для речовин I-го—III-го класів небезпеки погано корелюють між собою. Саме до них належать згадані вище "рекордсмени": гідроксид трициклогексилолова, карбоніл нікелю, хлоропрен (I-й клас), гексахлорбензол (II-й клас), метилаль (III-й клас).

Разом з тим порівняльний аналіз нормативів залежно від агрегатного стану речовин засвідчив наявність сильніших кореляційних зв'язків між нормативами ГДКсз і TWA (r=0,88; n=14) та ГДКмр і STEL (r=0,86; n=18) речовин, які перебувають у повітрі робочої зони в стані аерозолів, а також між нормативами ГДКмр і С промислових ксенобіотиків у вигляді суміші аерозолів і парів (r=0,93; n=3) порівняно з нормативами тих самих категорій, встановленими для пароподібних речовин (відповідно r=0,77, n=7; r=0,80, n=65; r=0,78, n=25). Проте кореляція між нормативами ГДКмр і TWA для пароподібних речовин виявилася значно сильнішою (r=0,86; n=207), ніж для аерозолів (r=0,66; n=120) та суміші парів і аерозолів (r=0,35; n=41).

Таким чином, вітчизняні нормативи приблизно чверті шкідливих хімічних речовин із числа підданих аналізу збігаються з відповідними американськими стандартами або відрізняються від них менше ніж у 2 рази. Зазначені вітчизняні нормативи можуть вважатися достатньо надійними, не потребують першочергової корекції та вказують на принципову досяжність необхідного рівня узгодження методології регламентування речовин у повітрі робочої зони. Найбільшою збіжністю характеризуються аналогічні за токсикологічним змістом нормативи ГДКмр і С та ГДКсз і TWA. Істотно, що найбільш збіжними видаються нормативи вказаних категорій речовин I-го класу небезпеки. Виявлена залежність має, на наш погляд, дуже просте теоретико-методичне пояснення: речовини І-го класу небезпеки викликають в певних органах або системах організму виразний, чітко окреслений токсичний ефект, який однозначно оцінюється різними експериментаторами при визначенні порогових концентрацій. Наявність сильніших кореляційних зв'язків між нормативами речовин, які переважно перебувають в повітрі робочої зони в аерозольному стані, очевидно, вказує на більшу узгодженість методичних підходів до нормування аерозолів в обох країнах, зокрема в тих випадках, коли йдеться про аналогічні за токсикологічною суттю нормативи.

Особливої уваги заслуговують речовини, ГДКрз і TLV яких відрізняються в 5 і більше разів. Серед них існує низка речовин, ГДКмр яких перевищують TWA (в окремих випадках надзвичайно суттєво), що, незважаючи на токсикологічну нетотожність цих нормативів, вимагає ретельної їх перевірки і вказує на доцільність перегляду деяких вітчизняних нормативів у бік зменшення. Головними причинами переважання більшості TLV над ГДКрз, очевидно, є певні теоретичні та методичні розбіжності в підходах до обгрунтування нормативів. Зокрема, на думку Л.А. Тимофиевской [10], у 60—80-ті роки минулого століття в американській практиці гігієнічного нормування промислових ксенобіотиків застосовувався принцип панування техніко-економічних показників над медичними, не визначалися Limac речовин і не розраховувалися їх зони Zac, Zch, Zsp, не досліджувались кумулятивні властивості речовин, лише 20—30% нормативів було обгрунтовано з урахуванням результатів хронічного експерименту, а деякі нормативи висококомулятивних, мутагенних і бластомогенних речовин встановлено на основі вивчення їх гострої подразнювальної дії в короткочасних дослідах. Проте на відміну від вітчизняної практики нормування серйозна і абсолютно виправдана увага в США приділялась вивченню токсикокінетики промислових отрут з метою більш ефективного прогнозування їх безпечних рівнів дії, проводилися експерименти з вивчення вмісту токсичних речовин у видихуваному повітрі та у сечі, їх розподілу в організмі та ідентифікації основних метаболітів. Імовірно, такого роду експерименти і стали основою для перегляду низки TLV у бік зменшення, що, в свою чергу, сприяло виявленому зближенню більш високих TLV із ГДКрз і збільшенню кількості речовин із ГДКрз>TLV.

Виявлені розбіжності між ГДКрз і TLV промислових ксенобіотиків, які доволі часто виявляються не на користь вітчизняних нормативів, передусім наводять на думку про необхідність перегляду чинного та офіційного затвердження нового національного українського переліку ГДК шкідливих хімічних речовин в повітрі робочої зони, який повинен носити динамічний характер і підлягати періодичній корекції (до речі, перелік ACGIH переглядається і перевидається щорічно) на основі узгодження методичних підходів і розроблення відповідного механізму перегляду. У новому переліку доцільно передбачити встановлення паралельних ГДКмр і ГДКсз для всіх речовин, окрім тих, які не потребують встановлення ГДКсз. Підтвердженням цьому слугує виявлений найвищий ступінь збіжності, а отже, і надійності саме ГДКмр і ГДКсз з їх відповідними американськими токсикологічними аналогами С і TWA. Очевидно, в системі подвійного нормування речовин провідним, істинно токсикологічним за змістом повинен стати усереднений в часі норматив ГДКсз. Зрозуміло, це має відбутися не шляхом бездоказового перетворення чинних максимально разових ГДК на середньозмінні, що вже започатковано у Росії [5], а шляхом наукового, токсикологічно осмисленого обгрунтування ГДКсз. У свою чергу, надання середньозмінним ГДК статусу основних нормативів вимагатиме певних методичних та організаційних зусиль в плані налагодження відповідного моніторингу за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Разом з тим перенесення акцентів у бік усереднених у часі регламентів не слід розуміти як відмову від максимально разових нормативів і необхідності відповідного контролю за їх дотриманням.

Проведений порівняльний аналіз нормативів ще раз засвідчує, що гармонізацію національної нормативної бази ксенобіотиків зі світовими стандартами, очевидно, слід розпочинати не зі збільшення вітчизняних ГДКрз окремих речовин до рівня чисельно вищих закордонних нормативів, а, навпаки, зі зменшення чинних ГДКрз тих речовин, нормативи котрих в інших країнах є нижчими, ніж в Україні. У першу чергу це стосується невеликої групи речовин, ГДКмр або ГДКсз яких перевищують їх американські аналоги С чи TWA (зокрема, неодноразово згадуваного глутарового діальдегіду з ГДКмр>С в 24 рази), а також чисельно значно більшої групи речовин із ГДКмр, вищими за токсикологічно нетотожні нормативи TWA, серед яких зустрічаються речовини як типово подразнювальної та гостроспрямованої, так і хронічної дії (деякі канцерогени, як то 1,3-бутадієн, неорганічні сполуки кадмію з ГДКмр>TWA в 22,6 і 25 разів відповідно, фіброгени, як то окремі сполуки діоксиду кремнію з ГДКмр>TWA в 10—20 разів, гексахлорбензол із ГДКмр>TWA в 450 разів тощо). Більш низькі американські регламенти низки речовин можуть бути прийняті в Україні за регіональні контрольні рівні для тих промислових об'єктів, на яких вони реально досяжні. У випадках TLV>ГДКрз американські нормативи можуть прийматися до уваги при обгрунтуванні вітчизняних аварійних ГДКрз. Однозначно потребує збереження у новому вітчизняному переліку градація речовин за класами небезпеки та їх агрегатним станом і доповнення його за аналогією з американським переліком вказівками на характер провідних токсичних ефектів, на основі яких нормована речовина. Назви речовин у національному переліку мають подаватися за міжнародною хімічною номенклатурою в українській і англійській транскрипції, можливо із вживаними синонімами (в дужках) за іншими номенклатурами, з обов'язковим наведенням молекулярної маси речовини, що значно полегшить користування переліком в Україні та за кордоном. З метою гармонізації вітчизняної нормативної бази зі світовими стандартами виникає необхідність проведення порівняльного аналізу вітчизняних і закордонних нормативів у повітрі робочої зони різних за токсичними властивостями груп ксенобіотиків, а також, згідно з ідеологією системного підходу до регламентування ксенобіотиків у різних середовищах, — порівняльного аналізу нормативів різних країн для найпоширеніших токсикантів в атмосферному повітрі, воді та харчових продуктах.

Висновки

1. Аналіз змін національної нормативної бази ксенобіотиків у повітрі робочої зони в порівнянні з американськими стандартами за період 1980—2000 рр. засвідчує більшу динамічність останніх, яка проявляється тенденцією до зближення більш високих американських нормативів із вітчизняними та посиленням розбіжностей між більш високими ГДКрз і відповідними TLV.

2. Чинні ГДКрз понад 25% речовин у порівнянні з американськими стандартами станом на 2000 р. збігаються або відрізняються менше ніж у 2 рази і можуть вважатися достатньо надійними. Найбільшою збіжністю характеризуються аналогічні за токсикологічним змістом нормативи ГДКмр і С та ГДКсз і TWA, особливо для речовин I-го класу небезпеки, зокрема, в стані аерозолів.

3. Чинні ГДКрз близько 60% речовин вивляються нижчими за відповідні американські регламенти, а понад 15% ГДКрз перевищують TLV і потребують першочергової корекції у бік зменшення, принаймні до рівня чисельно нижчих закордонних нормативів.

Література
1. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. —М., 1988. —76 с.
2. Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны (Утв. МЗ СССР 26/V —1988 г., №4617-88). —М., 1988. —91 с.
3. Гжегоцький М.Р. Фізіолого-гігієнічні основи хімічної безпеки людини у звичайних та екстремальних умовах: Автореф. дис. … д-ра мед.наук: 14.02.01 / Інститут медицини праці АМН України. —К., 1998. —33 с.
4. Штабський Б.М., Гжегоцький М.Р. Ксенобіотики, гомеостаз і хімічна безпека людини. —Львів: Наутілус, 1999. —307 с.
5. Штабський Б.М., Гжегоцький М.Р., Федоренко В.І. Про шляхи розвитку санітарного законодавства з хімічної безпеки працюючих // Гигиена труда. —2001. —Вып. 32. —С. 198—207.
6. Обгрунтування гігієнічних нормативів шкідливих хімічних речовин у різних середовищах на основі системного підходу. Методичні вказівки МВ 1.1.5.-88-02: Видання офіційне (затв. Постановою Головного державного санітарного лікаря України 12.04.2002 р., №14). —К., 2002. —40 с.
7. TLVs and BEIs. Based on the Documentations of the Threshold Limit Value for Chemical Substances and Physical Agents and Biological Exposure Indices. —Cincinnati: ACGIH, 2000. —193 p.
8. Вредные вещества в промышленности: Cправочник / Под ред. Н.В. Лазарева и др. —Л.: Химия, 1976. —Т. 1. —592 с. —Т. 2. —624 с. —Л.: Химия, 1977. —Т. 3. —608 с.
9. Вредные химические вещества: Cправочник / Под ред. В.А. Филова и др. —Л.: Химия, 1988. —512 с. —Л.: Химия, 1989. —592 с. —Л.: Химия, 1990. —732 с. —Л.: Химия, 1992. —432 с. —СПб.: Химия, 1994. —688 с.
10. Тимофиевская Л.А. Принципы обоснования ПДК вредных веществ в воздухе рабочей зоны // Профилактическая токсикология: Сборник учебно-методических материалов. —М.: ЦМП ГКНТ. 1984. —Т. 2, ч. 1. —С. 37—51.


| Зміст |