Читачі про книги

Рецензія на монографію "Нариси вікової токсикології"
за редакцією І.М. Трахтенберга. —К.: "Авіцена", 2005. —256 с.

Збірка підготовлена колективом фахівців, переважно Інституту медицини праці АМН України, і присвячена актуальній і недостатньо вивченій проблемі сучасної медицини — впливу токсичних факторів на організм людини у віковому аспекті. У похилому віці відбуваються кількісні та якісні зміни систем функціонування, що змінюють токсикодинаміку речовин. Зокрема, з віком знижені швидкість всмоктування речовин у травному каналі та екскреція речовин нирками, менш ефективно проходить метаболізм, підвищується чутливість то токсичних факторів завищена. Вивчення особливостей впливу хімічних чинників на організм створює передумови, які дозволяють оптимізувати профілактику токсичних впливів та лікування отруєнь, зокрема важкими металами.

Відомо, що з розвитком сучасного виробництва посилюється вплив на довкілля техногенних хімічних чинників, які надходять в організм з повітрям, водою і продуктами харчування. На сьогодні із загальної кількості більш, ніж 8 млн. різних сполук, відомості щодо яких закладено у банк даних Chemical Abstracts Services, близько 63000 використовуються у різних сферах життєдіяльності людини. Спектр їх достатньо широкий: оксиди азоту, вуглецю, сірки, вуглеводні та їх галогенопохідні тощо. Особливе місце серед токсичних чинників посідають важкі метали: свинець, ртуть, марганець, хром, кадмій тощо. Але, на жаль, далеко не усі ці речовини вивчені з точки зору біологічної безпеки для людського організму. Канцерогенна активність, наприклад, визначалась лише для вузького кола сполук. При цьому онкогенний ефект установлено для 837 речовин, що складає більш ніж 40% від числа досліджених, але дорівнює 2% від числа сполук, з якими людина контактує у процесі життєдіяльності. Це свідчить, що існуюча інформація щодо небезпеки хімічного забруднення є певною мірою заниженою. Темпи зростання антропогенного навантаження на людей значно випереджають можливості медико-біологічної та екологічної експертиз.

Основні питання у роботі подаються у вигляді окремих нарисів, загальне число яких складає 14. На перший погляд, кожен із нарисів висвітлює той чи інший аспект проблеми, але всі вони спрямовані на розвиток профілактичної медицини з урахуванням найновіших досягнень сучасної токсикології. При цьому наводяться і аналізуються експериментальні дані та результати клінічних спостережень відносно дії хімічних забруднень виробничого та навколишнього середовища на організм з урахуванням вікових особливостей реакцій.

У перших двох нарисах розглядається проблема токсичності і віку в історичному аспекті. Автори цих розділів, віддаючи шану своїм попередникам, зокрема Н.В. Лазарєву та його учням, які свого часу опублікували фундаментальну монографію "Кількісна токсикологія", обґрунтовано наводять нові дані, отримані науковцями Київської школи токсикології, і розвивають проблему у напрямку становлення вікової токсикології. Провідне місце відводиться досягненням українських геронтологів, очолюваних академіком В.В. Фролькісом.

Позитивної оцінки заслуговує спроба проаналізувати передумови становлення і розвитку вікової токсикології, підійти до розгляду питань вікової токсикології з загальнобіологічних засад, висвітлити особливості формування адаптації до токсичних впливів. Зокрема, наведено експериментальні дані про те, що важкі метали (свинець, марганець та хлорид ртуті) у певних концентраціях уповільнюють темпи розвитку холоднокровних. Автори показали, що таке уповільнення — дозозалежне і посилюється до певної межі доз, вище яких кількісні зміни переходять у якісні, що виражається, зокрема, у підвищенні загибелі тварин.

Не менший інтерес викликає розділ, присвячений ролі заліза та інших важких металів у передчасному старінні, у якому автори на основі літературних та власних експериментальних даних показали, що у патогенезі передчасного старіння внаслідок атерогенної дії свинцю і алкоголю істотне значення мають накопичення в організмі заліза, порушення процесів ПОЛ, оксидантний стрес. Показано, що особливо токсичний вплив на прооксидантно-антиоксидантну системи печінки має місце серед тварин зі швидким типом ацетилювання.

Важливе місце у вивченні проблеми старіння посідає питання вікової токсикології, адаптації організму до дії ксенобіотиків, а також рівень вмісту макро- та мікроелементів в організмі. Показано, що накопичення важких металів призводить до зміни рівня ряду мікроелементів у організмі у віковому аспекті.

Незаперечним є факт значної ролі печінки у метаболізмі токсичних речовин, зокрема їх детоксикації. Тому вельми цікавими і актуальними є дослідження впливу хімічних чинників на її функціонування. Так у монографії висвітлені цікаві дані про вплив малих доз солей важких металів на лужну фосфатазу як у молодих, так і старих тварин.

Важливим є вивчення у віковому аспекті дії важких металів на імунну систему, яка на протязі життя зазнає впливів багатьох факторів (стреси, інфекції, генетичний фактор та ін). Окремі питання цієї проблеми підіймав ще Г. Сельє у 1960-х роках, але і дотепер чимало з них лишаються дискусійними. Автори, враховуючи дані літератури, а також свої результати, висвітлили і це питання, що, на нашу думку, їм вдалося.

Окремі розділи присвячені дослідженню особливостей функціонування життєво важливих органів і систем організму у віковому аспекті — мова йде про кардіотоксичну і нефротоксичну дію важких металів та інших промислових отрут. Відомо, що до 60% пацієнтів з вадами серцево-судинної системи (ССС) це люди віком після 50 років і що часто захворювання нирок і ССС (різні види гіпертензії) пов'язані поміж собою. Наведені у цих розділах дані обґрунтовують передумови для профілактики та фармакологічної корекції токсичного ураження важкими металами та іншими екзогенними токсичними факторами.

В цілому монографія викликає значний інтерес у читача новизною даних, глибоким аналізом літератури, оригінальністю підходів та викладених ідей, і буде цікава як спеціалістам токсикологам, фармакологам, профпатологам, так і студентам медичних вузів.

Член-кореспондент НАН та АМН України
Ф.П. Тринус