ТОКСИКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЛІГРАФІЧНИХ ЛАКІВ ДО ФЛЕКСОГРАФІЧНИХ ФАРБ

Національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів

Лакування, як процес оздоблення друкарської продукції, набуло широкого розповсюдження. Лак прискорює висихання та покриває фарбу захисним шаром, підвищує стійкість відбитка до дії вологи, хімічно агресивних продуктів і середовищ, змінює оптичні властивості поверхні матеріалу, що задруковується [1]. В той же час в умовах виробництва при застосуванні лаків виникає додаткове забруднення повітря робочої зони, навколишнього середовища і можливість негативного впливу на працюючих.

Метою роботи була токсиколого-гігієнічна оцінка двох поліграфічних лаків до флексографічних фарб, які пропонуються для застосування на території України.

Матеріали та методи дослідження

Глянцевий лак "Gloss Varnish" фірми "Fisat" S.p.a. (Італія) призначений для забезпечення захисту проти подряпин на відбитках з зовнішньої сторони на різноманітних пакувальних матеріалах, пакувальних рулонах, сумках, пакетах та упаковках для харчових продуктів. Являє собою рідину без кольору з різким специфічним запахом, питома вага 0,972 г/см³. До складу лаку входять: алкідні смоли, ізопропіловий спирт, етилацетат, етиловий спирт, добавки.

Лак "Colorwell LB-1020/B" фірми "Color Chemie Druckfarben GmbH" (Німеччина) призначений для друкування етикеткової продукції та різноманітних пакувальних матеріалів. За зовнішнім виглядом це слабов'язка рідина молочного кольору зі специфічним запахом, питома вага 1,03—1,12 г/см³, змішується з водою. До складу лаку входять: смоли на основі акрилатів, моноетаноламін, ізопропанол, вода.

В токсикологічних експериментах використовували статевозрілих тварин (білих щурів, білих мишей, морських свинок, кроликів), яких утримували на стандартному раціоні віварію. Вивчали гостру токсичність, кумулятивні і алергенні властивості, шкірно-резорбтивну, місцево-подразнюючу дію на шкіру та слизові оболонки у відповідності з існуючими методичними вказівками [2—5]. В санітарно-хімічному експерименті досліджували міграцію летких компонентів. Сушку проводили на протязі 1 хв при температурі 60°С, далі на протязі доби при кімнатній температурі. Об'єм камери — 80 м³, площа — 4,32 см².

Результати та їх обговорення

Статичне інгаляційне затруєння білих мишей парами летючих компонентів, які виділяються з глянцевого лаку "Gloss Varnish" за нормальних умов, викликало розвиток клінічної картини гострої інтоксикації, в якій переважали симптоми подразнюючої дії та наркотичного ефекту. Відмічена загибель 1 з 6 взятих в експеримент тварин на протязі першої доби. Результати санітарно-хімічного аналізу свідчать, що в повітрі камер для затруєння знаходяться пари етилацетату, ізопропілового та етилового спиртів, формальдегіду.

При пероральному введенні лаку білим щурам в дозі 6000 мг/кг загибелі тварин не відмічено за весь період спостереження. Після введення препарату тварини збуджені, безладно пересуваються по клітці, труть лапками мордочку; через 30—40 хв малорухомі, збираються до купи, очні щілини звужені, дихання прискорене; через 3 год відмічається наркотичний сон. Нормалiзацiя стану та поведiнки фiксувалась на протязi першої доби.

"Хвостова" проба на бiлих щурах свідчить про наявність у препарату шкірно-резорбтивного ефекту — адинамія після закінчення експерименту, хитка хода при пересуванні. Стан тварин нормалізувався на 3 добу. Проявів місцево-подразнюючої дії на шкірі не спостерігалося. Інокуляція 1 краплі лаку в кон'юнктивальний мішок ока кроля викликала гіперемію (2 бали), набряк (1 бал), виділення (2 бали).

К_к, встановлений за методом Lim et al. [6], дорівнює 5,2, що свiдчить про кумулятивну активнiсть слабкого рiвня (4 група згiдно шкали оцiнки ступеня кумулятивностi за [7]). Лак сенсибілізує організм при попаданні на шкіру.

Ідентифікація летких компонентів, що виділялись з лаку "Colorwell LB-1020/B", свідчить про наяність в повітрі парів ізопропілового спирту, моноетаноламіну, бутилакрилату і метилакрилату. Ця газоповітряна суміш викликала при експозиції 2 години розвиток гострої інтоксикації у мишей. На протязі 20—40 хв реєструвались збудження тварин та симптоми подразнення слизових оболонок носа і очей. Через 1,5 год активність тварин знижується, спостерігається чергування періодів збудження з загальмованістю, очні щілини звужені, дихання часте, поверхневе. Нормалізація стану відбувалась протягом 24 год після закінчення експерименту.

При пероральному введенні клінічна картина характеризувалась прогресуючою адинамією, загальним пригніченням та симптомами подразнення слизових оболонок. Стан тварин нормалізувався на протязі 1 доби. ЛД₅₀ для білих щурів перевищує 5000 мг/кг. Токсично-резорбтивний ефект за показниками загибелі тварин та клінічними ознаками інтоксикації при 5-разовій постановці хвостової проби не виявлено. Після закінчення експерименту спостерігалась пігментація шкіри. Інокуляція 1 краплі лаку в кон'юнктивальний мішок ока кроля спричиняла слабкий іритативний ефект: гіперемія інтенсивністю 1 бал, виділення 1 бал. Симптоми подразнення зникали на 3 добу без медикаментозного лікування. Препарату властива слабка кумулятивна активність (К_к>5). При використанні схеми нашкірних аплікацій лак викликав стан гіперчутливості організму (збiльшення кiлькостi еозинофiлiв i базофiлiв в периферичнiй кровi сенсибiлiзованих морських свинок).

Висновки

1. Глянцевий лак "Gloss Varnish" фірми "Fisat" S.p.a. (Італія) за параметрами гострої токсичності відноситься до речовин малотоксичних (IV клас небезпеки), має шкірно-резорбтивний ефект і виражену місцево-подразнюючю дію при попаданні на слизові оболонки, проявляє слабку кумулятивну активність, викликає сенсибілізацію організму.

2. В умовах застосування глянцевого лаку "Gloss Varnish" необхідно використовувати індивідуальні засоби захисту органів дихання, шкіри та слизових оболонок. Контроль повітря робочої зони проводиться на вміст ізопропілового спирту (ГДК 10,0 мг/м³, III клас небезпеки, ГОСТ 12.1.005—88; метод визначення — МВ №2902—83 від 06.09.83 р.), етилового спирту (ГДК 1000,0 мг/м³, IV клас небезпеки, ГОСТ 12.1.005—88; метод визначення — МВ №2902—83 від 06.09.83 р.), етилацетату (ГДК 200,0 мг/м³, IV клас небезпеки, ГОСТ 12.1.005—88; метод визначення — МВ №5912-91 від 10.09.91 р.), формальдегіду (ГДК 0,5 мг/м³, IІ клас небезпеки, А,О, ГОСТ 12.1.005—88; метод визначення — МВ №4524—87 від 21.12.87 р.).

3. Лак "Colorwell LB-1020/B" фірми "Color Chemie Druckfarben GmbH" (Німеччина) за параметрами гострої токсичності відноситься до речовин малотоксичних (IV клас небезпеки), має слабку місцево-подразнюючю дію при попаданні на слизові оболонки, проявляє слабку кумулятивну активність, викликає сенсибілізацію організму.

4. В умовах застосування лаку "Colorwell LB-1020/B" необхідно використовувати індивідуальні засоби захисту органів дихання, шкіри та слизових оболонок. Контроль повітря робочої зони проводиться на вміст ізопропілового спирту (ГДК 10,0 мг/м³, III клас небезпеки, ГОСТ 12.1.005—88; метод визначення — МВ №2902—83 від 06.09.83 р.), моноетаноламіну (ГДК 0,5 мг/м³, II клас небезпеки, ГОСТ 12.1.005—88; метод визначення — МВ №2568—82 від 12.06.82 р.), бутилакрилату (ГДК 10,0 мг/м³, III клас небезпеки, ГОСТ 12.1.005—88), метилакрилату (ГДК 5 мг/м³, III клас небезпеки, ГОСТ 12.1.005—88). Кількісне визначення ефірів акрилової та метакрилової кислот проводиться за методичними вказівками МУК №4.1.025—95, М., 1995.

Література
1. Кушнаренко А. Облагораживание продукции // Полиграфист-издатель. —1999. —№3. —С. 32—34.
2. Методические указания к постановке исследований по изучению раздражающих свойств и обоснованию предельно допустимых концентраций избирательно действующих раздражающих веществ в воздухе рабочей зоны. Утв. МЗ СССР 11.08.1980, №2196—80. —М., 1980. —18 с.
3. Методические указания к постановке исследований для обоснования санитарных стандартов вредных веществ в воздухе рабочей зоны. Утв. МЗ СССР 01.08.1979, №2163—80. —М., 1980. —20 с.
4. Постановка исследований по гигиеническому нормированию промышленных аллергенов в воздухе рабочей зоны. Методические рекомендации. Утв. МЗ СССР 23.01.1980, №2121—80. —Рига, 1980. —22 с.
5. Оценка воздействия вредных химических веществ на кожные покровы и обоснование ПДУ загрязнения кожи (методические указания). Утв. МЗ СССР 01.11.1979, №2102—79. —М., 1980. —22 с.
6. Lim R.K., Rink K.G., Glass H.G. // Arch/ Intern. Pharm. Thes. —1961. —V. 130. —P. 336—352.
7. Новиков С.М. и соавт. Сравнительная оценка различных методов изучения кумулятивных свойств вредных веществ // Гиг. и сан. —1987. —№9. —С. 41—44.

| Зміст |