ХРОНІКА

Нові публікації з токсикології та суміжних дисциплін

УДК 613.63:061.6

ДОСВІД ТА ОСНОВНІ ЗДОБУТКИ В НАУКОВО-ПРАКТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЛАБОРАТОРІЇ ПРОМИСЛОВОЇ ТОКСИКОЛОГІЇ ЛДМУ імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

Б.П. Кузьмінов, к.м.н., В.А. Туркіна

Лабораторія промислової токсикології створена у 1987 р. як новий науковий підрозділ Львівського медичного університету при безпосередній участі та науковому керівництві професора, доктора медичних наук Мечислава Йосиповича Гжегоцького. Передумовою для ії виникнення став започаткований у 60-70 рр. на кафедрі загальної гігієни проф. В.З. Мартинюком, І.І. Даценко і М.Й. Гжегоцьким новий напрямок наукових досліджень з токсиколого-гігієнічної оцінки пестицидів. В лабораторію прийшли працювати їх учні і послідовники Б.П. Кузьмінов, О.І. Галушка, В.Р. Кокот.

Втілення розпочатого напрямку досліджень в перші роки існування лабораторії здійснювалось у невеликих приміщеннях з обмеженою базою устаткування. Але, не дивлячись на труднощі періоду становлення, колективом лабораторії проводились, за завданнями Держкомітету СРСР з науки і техніки, експериментальні дослідження токсичності цілого ряду пестицидів, а саме похідних бензімідазолу, дитіокарбаматів та комбінованих препаратів на їх основі. Були обгрунтовані і затверджені МЗ СРСР гранично допустимі концентрації полікарбацину, полідазолу, біоцину в повітрі робочої зони виробничих приміщень та для умов застосування в сільскому господарстві. В результаті проведених досліджень встановили, що за показниками загальної токсичності бензімідазоли не викликають застережень щодо виробництва та використання. В той же час, результати досліджень віддалених наслідків дії свідчили про гонадотоксичність цих препаратів, яка обумовлена наявністю в їх складі БМК. Порог гонадотоксичного ефекту виявився нижче загальнотоксичного в 10 разів. Це обумовило регламентацію бензімідазолів з врахуванням саме специфічних ефектів їх дії [5, 11]. Отримані в ході науково-дослідних робіт дані по токсичності бензімідазолів були узагальнені у роботі "Гигиеническое нормирование производных бензимидазола и их биологическая эффективность" [1]. В наступні роки висновки про небезпеку виникнення віддалених ефектів дії бензімідазолів знайшли підтвердження і в інших наукових лабораторіях, що стало підставою для обмеження застосування бензімідазолів у сільському господарстві.

Ще одним пріоритетним напрямком наукових досліджень лабораторії на прикінці 80-х років було вивчення закономірностей токсичного впливу на організм фосфорорганічних сполук. Проводилась велика експериментальна робота за загально прийнятою схемою нормування хімічних речовин. Були розроблені та затверджені нормативи у повітрі робочої зони для диметилфосфіту та біс-фосфіту [13]. Застосування аналітичних методів дозволило визначити гігієнічний норматив вмісту у повітрі робочої зони о-метил-етилхлортіофосфату за аналогією з близькими по хімічній структурі сполуками [7].

В той же час, в практику лабораторії впроваджувались математичні методи дослідження. В експериментах з обгрунтування ГДК о-хлорбензосульфохлориду у повітрі робочої зони було показано його належність до речовин, які володіють специфічною подразнюючою дією. Надалі, застосовуючи теоретичні досягнення токсикології та аналізуючи дані про параметри токсичності близьких за хімічною будовою сполук, за допомогою розрахункових методів для даного препарату був встановлений норматив на рівні 0,5 мг/м3 [3]. Такий підхід дав можливість без проведення хронічного досліду встановити науково обгрунтований норматив препарату.

Впродовж 3 років існування була створена повноцінна науково-дослідна база і сформований висококваліфікований науковий колектив, про що свідчать атестація лабораторії Міністерством охорони здоров'я України та понад 20 наукових публікацій в центральних гігієнічних журналах та збірках провідних науково-дослідних інститутів.

З 1990 р. лабораторію очолює с.н.с. Кузьмінов Б.П. Наслідуючи приклад професора М.Й. Гжегоцького і використовуючи досвід з проблем токсикології пестицидів, що застосовуються у сільському господарстві, він у 1989 р. успішно захистив кандидатську дисертацію "Токсикология нового пестицида полидазола и его компонентов (экспериментальные данные к сравнительной гигиенической оценке и нормированию)". Безпосередньо під його керівництвом в 1990-1991 р.р. в лабораторії досліджувались представники нового покоління засобів захисту рослин — перші вітчизняні синтетичні піретроїди циперметрин, перметрин та їх препаративні форми — циткор і вісметрин. Експериментальні дані свідчать, що ці препарати є помірно токсичними речовини з середнє вираженими кумулятивними властивостями, мають місцево-подразнюючу і шкірно-резорбтивну дію, при багаторазовому впливі уражають центральну нервову систему, печінку і нирки. Циперметрин володіє неспецифічним гонадотоксичним ефектом, а вісметрин — алергенною активністю [2]. Поглиблене вивчення особливостей дії на організм синтетичних піретроїдів дозволило віднести їх до речовин, які мають нейротоксичний ефект. З залученям висококваліфікованих співробітників кафедри патологічної анатомії ЛДМУ проф. Зербіно Д.Д., доц. Бісяріна Ю.В., асп. Максимова В.В. були проведені дослідження різних відділів головного мозку, шийного та поперекового відділів спинного мозку та сідничого нерву білих щурів, яких затруювали циперметрином. В результаті досліджень були виявлени яскраві альтеративні зміни рухових (відцентрових) нейронів передніх рогів спинного мозку. Провідна роль у формуванні уражень нервової ситеми належить ушкодженню мієлінових волокон та синапсів.

У період з 1992 по 1996 р.р. в лабораторії проводились експериментальні роботи з обгрунтування нормативів у повітрі робочої зони N-кротоніл-N-етил-о-толуідину (еураксу), каїніту, хлорангідриду кротонової кислоти та ацетофталату целюлози. Розроблені нормативні значення цих речовин були затверджені МОЗ Росії і України.

Соціально-економічні зміни, які відбулися в країні на початку 90-х років, вимагали від лабораторії вирішення ряду нових проблем, пов'язаних із прикладними задачами токсиколого-гігієнічної експертизи хімічної продукції, санітарно-гігієнічною оцінкою полімерних матеріалів, що впроваджуються в побут, будівництво і народне господарство.

Отриманий матеріал дозволив аргументовано та науково обгрунтовано підійти до вибору методів досліджень, їх об'єму, кількості та виду лабораторних тварин, кваліфікації та кількості виконавців, розрахувати вартість та трудомісткість сертифікації і став основою для удосконалення та формалізації схеми і оцінки результатів токсикологічної експертизи хімічної речовини. Запропонований авторами обсяг досліджень дозволяє класифікувати речовину за ГОСТ 12.1.007-76, визначити ступінь місцевих ефектів, прогнозувати можливість розвитку хронічних отруєнь з врахуванням віддалених наслідків, розрахувати безпечні рівні впливу та визначити адекватні заходи індивідуального захисту організму. Розроблені пропозиції були впроваджені у практику установ та організацій, яким надано право проводити токсиколого-гігієнічні дослідження продукції, у формі інформаційного листа.

З середини 90-х років в науково-практичній діяльності лабораторії отримали розвиток дослідження полімерних композицій для поліграфічної промисловості [6, 10] та будівельного призначення [8, 12]. Встановлено, що застосування нових, так званих "екологічно безпечних" матеріалів, знижує потенційний ризик гострих отруєнь і одночасно загострює проблему специфічних ефектів дії під час контакту з ними. Отримані результати свідчать, що переважаюча більшість даних матеріалів володіє алергенністю різного ступеня вираженості. З врахуванням все більш зростаючої алергізації населення і збільшення обсягів полімерної продукції, аспекти вивчення алергенних властивостей даних препратів набувають все більшого значення і вимагають удосконалення схеми по встановленню алергонебезпеки під час їх застосування та експлуатації [14].

Поглиблене вивчення особливої групи полімерних матеріалів — лакофарбових виробів дозволили у тісній співпраці з науковцями Одеського інституту медицини транспорту, Інституту медицини праці (м. Київ), Інституту гігієни та медичної екології (м. Київ), НТЦ "ЕКОЗ" розробити та затвердити у 2001 р. методичні вказівки "Гігієнічна регламентація лакофарбових матеріалів, призначенних для застосування у будівництві".

З 1997 р. спільно з кафедрою загальної гігієни лабораторія видає збірку наукових робіт "Актуальні проблеми токсикології і гігієни". Перше видання збірки з нагоди 10-річчя лабораторії присвячено пам'яті засновника лабораторії професора М.Й. Гжегоцького і відкривається рядом публікацій, які висвітлюють основні етапи становлення профілактичної медицини та безпосередньо вклад Мечислава Йосиповича в її розвиток. Крім того, представлені матеріали з питань теоретичних основ нормування небезпечних хімічних факторів виробничого середовища, практичні результати регламентаційних робіт та методи профілактики впливу шкідливих чинників. В наступних випусках дані напрямки були розвинуті та оформлені в окремі розділи. У збірку увійшли розділи, присвячені впливу чинників довкілля на здоров'я населення та організації медичної освіти, науки та здоров'я. Важливо, що і в другому виданні згадується науковий спадок минулих років, а саме історія діяльності Наукового Товариства ім. Т.Г. Шевченка в галузі профілактичної медицини. Серед інших викликають зацікавленість статті, присвячені питанням донозологічної і популяційної діагностики в профілактичній медицині та теоретичним і прикладним проблемам нормування лікарських засобів. Обговорення цих питань продовжується і на сторінках наступного випуску. Стосовно першого питання зазначається про необхідність пропагувати сучасну ідеологію профілактичної медицини на засадах гігієни внутрішнього середовища (гігієнічної фізіології, тобто вчення про фази, рівні і способи підтримки біологічної норми). Друге питання ще більш розширюється за рахунок піднятої проблеми біологічно активних домішок і аспектів їх застосування. Відмічається, що за своїми ознаками і якісними характеристиками переважна більшість таких препаратів відповідає визначенню "лікарський засіб", але реалізуються на ринку як харчові продукти, що, в свою чергу, може призвести до небезпечних для здоров'я токсичних явищ. Автори пропонують ряд заходів для вирішення цієї проблеми. Необхідно зазначити, що не дивлячись на розширення проблематики збірки, питання токсикологічної оцінки та регламентації хімічних чинників залишається головним серед інших.

В останні роки лабораторія здійснює фінансову та організаційну підтримку у проведенні наукових семінарів, конференцій, публікацій робіт, які присвячені проблемам гігієни і токсикології. У 2000 р. на базі лабораторії під егідою МОЗ України проведено семінар "Методи прискоренного регламентування шкідливих хімічних сполук". Співробітники беруть активну участь у наукових конференціях, з'іздах не тільки в Україні, але і за кордоном. Результати досліджень, які проводяться у підрозділі, публікуються у фахових виданнях України, Росії, Бєлорусі, Польщі.

Основний напрямок роботи лабораторії у 2002-2005 р.р. "Токсиколого-гігієнічна експертиза нових хімічних речовин та матеріалів (імпортного і вітчизняного виробництва), які використовуються на території західного регіону України", ухвалений Проблемною комісією МЗ України і АМН України "Токсикологія".

Важливо відмітити, що колективу лабораторії доручено розробку нормативного документу "Державні санітарні правила і норми безпеки виробництва, реалізації і використання засобів особистої гігієни". Отриманий в ході регламентації полімерних матеріалів досвід та врахування специфіки даної групи продукції дозволили спланувати напрямки експериментальних досліджень і отримати вагомі результати, які надалі стануть основою для вищезазначеного документу [4, 9].

Організаційний та науковий розвиток лабораторії дозволив створити сучасну структуру, яка на сьогодні складається з 6 секторів: методичного, фізіко-хімічних, радіометричних, токсикологічних, біохімічних та мікробіологічних досліджень. До наукового штату лабораторії входять 20 співробітників, з них один доктор медичних наук, 3 кандидати медичних наук, 1 кандидат хімічних наук. Це дає змогу проводити всебічну оцінку полімерних матеріалів та нових хімічних сполук з точки зору їх безпечності для здоров'я людини.

Лабораторія атестована МОЗ України на право проведення токсиколого-гігієнічних, медико-біологічних та інших досліджень щодо безпеки продукції для здоров'я людини, акредитована МОЗ України на право проведення досліджень із гігієнічного регламентування потенційно небезпечних факторів хімічного, біологічного та фізичного походження та акредитована Держстандартом України на технічну компетентність і незалежність в системі сертифікації УкрСЕПРО.

За результатами проведенних досліджень співробітниками лабораторії готуються до захисту 1 докторська та 2 кандидатських дисертацій.

Спираючись на накопичений науковий потенціал у лабораторії плануються та розробляються нові напрямки діяльності. На майбутнє, враховуючи розвиток меблевого виробництва, впровадження нових технологій та сучасних рецептур оздоблювальних матеріалів, які використовуються у цій галузі, будуть вивчатися фактори небезпеки технологічного процесу виготовлення меблів та потенціальний ризик для здоров'я населення під час їх експлуатації. Планується подальше поглиблене вивчення будівельних матеріалів з врахуванням сучасних тенденцій у їх виробництві та новітніх досягнень у токсикології.

Література
1. Гигиеническое нормирование производных бензимидазола и их биологическая эффективность / Б.П. Кузьминов, Т.К. Никитенко, В.И. Абеленцев, С.С. Кукаленко // Обзор. инф. Сер. "Химическая защита растений" —М.: НИИТЭХИМ, 1988. —39 с.
2. Итоги токсикологической оценки новых отечественных синтетических пиретроидов / Б.П. Кузьминов А.І. Галушка, В.Р. Кокот, Д.Д. Чура // Современные проблемы гигиены, экологии и охраны здоровья. Тезисы докладов V съезда гигиенистов Украины. —Киев, 1991.
3. К токсиколого-гигиенической характеристике о-хлор-бензолсульфохлорида / Д.А. Чура, Я.Д. Павлюк, А.Д. Видзиш, Б.П. Кузьминов // Гиг. и сан. —1989. —№4. —С. 72-73.
4. Кузьмінов Б.П., Зазуляк Т.С., Паздерська І.Б. До питання гігієнічної оцінки дитячих підгузників типу памперсів / Тези допов. І з'їзду Токсикологів України. —Київ, 2001 —С. 39.
5. Кузьмінов Б.П., Кокот В.Р. Токсиколого-гигиеническая характеристика БМК / Гиг. и сан. —1987. —№3. —С. 58-60.
6. Кузьмінов Б.П., Туркіна В.А. Експериментальні дослідження поліграфічного лаку ПВБ марки Б / Современные проблемы токсикологии. —2000. —№3. —С. 33-34.
7. Обоснование предельно допустимой концентрации о-метил-о-этилхлортиофосфата в воздухе рабочей зоны / М.Й. Гжегоцький, Б.П. Кузьминов, Т.И. Шарова и др. // Гигиена труда и проф. заболевания. —1987. —№6. —С. 57-58.
8. Результати гігієнічної експертизи деяких лакофарбових виробів ВАТ "ГАЛЛАК" / Б.П. Кузьмінов, О.І. Галушка, В.А. Туркіна, І.О. Нєктєгаєв // Збірка наук. праць "Гігієнічні проблеми сучасного суспільства". —Львів, 2000. —С. 70-72.
9. Токсикологічна оцінка одноразових гігієнічних виробів / Б.П. Кузьмінов, О.І. Галушка, Т.С. Зазуляк, І.Б. Паздерська, І.О. Нєктєгаєв // Збірка наук. праць "Гігієнічні проблеми сучасного суспільства". —Львів, 2001. —С. 44-46.
10. Токсикологічна оцінка рідких фотополімерних композицій "Фомат ТВ-62" і "Фомат ФВ-72" / Б.П. Кузьмінов, О.Ю. Андрейко, В.І. Трикуленко, О.І. Галушка // Современные проблемы токсикологии. —2000. —№1. —С. 33-34.
11. Токсикологическая характеристика комбинированных пестицидов на основе поликарбацина / М.И. Гжегоцкий, Б.П. Кузьмінов, В.Р. Кокот, С.Ш. Жук // Гигиена труда и проф. Забол.. —1987. —№8. —С. 41-42.
12. Туркіна В.А. Особливості гігієнічної експертизи лаків, що постачаються на Україну по імпорту / Медичні перспективи. —2001. —№2. —С. 100-103.
13. Экспериментальные данные к гигиенической регламентации диметилфосфита в воздухе рабочей зоны / Б.П. Кузьминов, В.Р. Кокот, Т.И. Шарова и др. // Гигиена труда и проф. заболевания. —1992. —№4. —С. 22-23.
14. Kuzminov B., Turkina V., Shafran L. Problem of an allergy in ecotoxicology of polymeric materials / Secotox word congress and Sixth european Conference on Ecotoxicology and Environmental Safety. —2001. —P. 294.


| Зміст |