РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРВИННОЇ ТОКСИКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ СИРОВИНИ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ВОДОЕМУЛЬСІЙНИХ ФАРБ

Б.П. Кузьмінов, к.м.н., О.І. Галушка, В.А. Туркіна, І.О. Нєктєгаєв, І.Б. Паздерська

Львівський державний медичний університет ім. Д. Галицького

Фарби являються багатокомпонентними сумішами, які крім плівкоутворюючої основи та пігменту містять наповнювачі, поверхнево-активні речовини, диспергатори, загусники, розчинники та інші додатки [6]. Додавання того чи іншого складника у рецептуру фарби, а також зміна їх відсоткового співвідношення дозволяють удосконалювати споживчі властивості фарби. Але одночасно введення кожного складника змінює токсикологічні характеристики лакофарбових виробів, а іноді і підвищує небезпечність таких матеріалів для людини та довкілля.

Матеріали та методи дослідження

Проведена експертиза сировини, яка використовується для виробництва водоемульсійних фарб. Номенклатура та хімічний склад препаратів наводяться у табл. 1.

Дослідження проводили на дорослих нелінійних щурах, мишах, морських свинках та кролях, які утримувались на стандартному харчовому раціоні [2]. Гостра інгаляційна токсичність летких компонентів препаратів, які представлені рідкою формою, встановлювали в умовах статичного експерименту на білих нелінійних мишах (тривалість експозиції 2 год). Для препаратів, які представлені у вигляді порошків, встановлювали гостру інгаляційну токсичність аерозолей дезінтеграції із застосуванням камер Правдіна. Розрахунок LD₅₀ для щурів проводили за методом Litchfielda та Wilcoxon, для мишей — за методом Wan der Wаerden [1]. Дослідження резорбтивної активності та місцево-подразнюючої дії проводили згідно з методичними вказівками [5]. Оцінку інтенсивності іритативної дії препаратів на слизову оболонку ока здійснювали згідно класифікації Majda-Chrusaielska [4]. Отримані дані обробляли статистично з використанням критерію Ст'юдента [3].

Результати та їх обговорення

За параметрами гострої пероральної токсичності 8 препаратів відносяться згідно ГОСТ 12.1.007-76 до IV класу небезпеки, 5 — до ІІІ класу небезпеки. Розрахункові значення LD₅₀ препаратів для мишей, щурів та КВЧ наводяться у табл. 2.

Препарати "Natrosol", "Arbocel", "Heliofor", "Доломітовий наповнювач" в дозах 5000-10000 мг/кг не викликали у тварин жодних симптомів гострої інтоксикації. В клінічній картині гострого перорального отруєння одразу після введення препаратів "Tafigel" та "Sokrat" у тварин спостерігалось незначне збудження, вони терли лапками мордочки. Надалі рухова активність знижувалась. Стан тварин нормалізувався протягом 5-6 год після введення препарату.

Введення препарату "BYK" викликало у тварин незначне пригнічення, яке зникало протягом 5-6 годин.

Універсальна паста "Colorex" при введенні per os викликала у тварин в перші 10 хв помірне збудження, потім поступово наступали загальмованість, кволість. Повна реконвалісценція тварин відбувалась протягом перших двох діб.

Після введення препарату "Zwilzacz SBO" у тварин в перші 5-10 хв спостерігалось зниження рухової активності, при пересуванні—хитка хода. Надалі — адинамія, салівація, тварини лягали на живіт. Загибель тварин відмічалась протягом першої доби.

При внутрішньошлунковому введенні препарату "Butoksypropanol" у тварин спостерігалось збудження, безладний рух по клітці, симптоми подразнюючої дії. Надалі активність знижувалась, тварини лягали на живіт, дихання — спастичне, глибоке. Загибель тварин наступала протягом перших двох годин.

Клінічна картина гострого перорального отруєння препаратами марки "Acticide" була подібною. Після введення тварини збуджені, безладно пересуваються по клітці, при пересуванні хитка хода, через 2-3 год — розпластане положення тіла, глибоке, спастичне дихання. Загибель тварин відмічалась протягом першої доби.

В клінічній картині гострого перорального отруєння препаратом "Polifos" у піддослідних тварин через 40-50 хв спостерігались адинамія, розпластане положення тіла, звужені очні щілини. Загибель наступала протягом 1-2 доби. Стан виживших тварин нормалізувався на 3-4 добу.

При вивченні гострої інгаляційної токсичності аерозолей дезінтеграції препаратів, які представлені у вигляді порошків, а саме "Polifos", "Calfix", "Arbocel", "Natrosol", "Доломітовий наповнювач", у тварин спостерігалось лише подразнення верхніх дихальних шляхів. Інших клінічних ознак інтоксикації та загибелі тварин не відмічено протягом всього періоду спостереження (14 діб).

Пари летких компонентів, що виділяються при нормальних умовах з препаратів "Butoksypropanol" та "Heliofor", загибелі тварин та симптомів гострої інтоксикації не викликали.

В клінічній картині гострого інгаляційного отруєння парами препаратів "Zwilzacz SBO", "Tafigel", "Sokrat", "Colorex" відмічались симптоми подразнюючої дії. Пари препартів "BYK", "Acticide" крім того викликали незначне пригнічення тварин.

Зі всіх препаратів, що вивчались, тільки "Acticide HF" та "Acticide SPX" володіють шкірно-резорбтивною дією. Однократне занурювання хвостів білих мишей у нативну речовину викликало загибель всіх. Після експозиції у тварин спостерігалися адинамія, тремор, при пересуванні хитка хода, очні щілини звужені, дихання — аритмічне, глибоке. Загибель наступала протягом першої доби.

Препарати "Arbocel", "Natrosol" та "Heliofor" подразнюючої дії на шкірні покрови не справляли. Після 5-6 кратної експозиції при постановці "хвостової проби" з насиченими розчинами препаратів "Polifos" та "Доломітовий наповнювач" у тварин відмічено сухість шкіри та дрібнопластинчасте лущіння. Аналогічні симптоми івідмічені і для препарату "Colorex". Однократне занурювання хвостів білих мишей у нативні препарати "Acticide HF" та "Acticide SPX" викликало розвиток гіперемії шкіри інтенсивністю 1-2 бали. Решта препаратів викликало розвиток гіперемії шкіри інтенсивністю 1-2 бали після 4-6 кратних експозицій.

Внесення 50 мг препаратів у порошковій формі в кон'юнктивальний мішок ока кроля викликало слабке подразнення.

При внесенні однієї краплі препарату "Heliofor" в кон'юнктивальний мішок ока кроля відмічалися розвиток гіперемії (1 бал) та виділення (1 бал). Ознаки пошкоджуючої дії зникали на 2-3 добу. Препарати "BYK" та "Sokrat" в аналогічних умовах досліду викликали розвиток кон'юнктивіту (гіперемія — 1 бал, виділення — 2 бали). Нормалізація офтальмостатусу відбувалася протягом 6-7 діб. Препарат "Colorex" викликав виражений запальний процес, ознаки якого зникали на 4 добу. Решта препаратів володіють різко вираженою подразнюючою дією на слизові оболонки. Причому, на 10 добу після інокуляції препарату "Butoksypropanol" відмічалось помутніння рогівки.

Таким чином, зважаючи на те, що до складу водоемульсійних фарб можуть входити складники, які володіють вираженим резорбтивним ефектом та подразнюючою дією на шкіру і слизові оболонки, при експертизі цього виду лакофарбових виробів необхідно зосередити увагу саме на встановленні та поглибленому вивченню цих негативних проявів. Отримані нами експериментальні дані використані при розробці та оформленні токсиколого-гігієнічних паспортів на всі вищезгадані препарати.

Література
1. Беленький М.Л. Элементы количественной оценки фармокологического эффекта. —Рига, 1963. —113 с.
2. Западнюк М.П., Западнюк В.И., Захария Е.А. Лабораторные животные: разведение, содержание, использование в эксперименте. —К.: Вища школа, 1983. —383 с.
3. Иванов Ю.А., Погорелюк О.Н. Статистическая обработка результатов медико-биологических исследований на микрокалькуляторах по программам. —М.: Медицина, 1990. —224 с.
4. Методические указания к постановке исследований по изучению раздражающих свойств и обоснованию ПДК избирательно действующих раздражающих веществ в воздухе рабочей зоны. —М.: МЗ СССР, 1980. —18 с.
5. Методические указания по оценке воздействия вредных химических веществ на кожные покровы и обоснование ПДУ загрязнения кожи. —М.: МЗ СССР, 1980. —41 с.
6. Яковлев А.Д. Химия и технология лакокрсочных покрытий. Л.: Химия, 1981. —352 с.

| Содержание |