УДК 615.22:616.12-008.46-039-08:577.352.333

ДО МЕХАНІЗМУ МЕМБРАНОТРОПНОЇ, АНТИОКСИДАНТНОЇ ТА АНТИТОКСИЧНОЇ ДІЇ НАТРІЮ СУКЦИНАТУ

С.А.Олійник, к.б.н.

Медичний інститут Української асоціації народної медицини, Київ

Натрієва сіль бурштинової кислоти — натрію сукцинат — має актопротекторні, антиоксидантні, антитоксичні властивості [3], але первинний механізм протекторної дії препарату остаточно не з'ясований. Реалізація цього механізму відбувається значною мірою на рівні біомембран. Відомо, що проникливість біомембран значною мірою пов'язана з її текучістю, ступенем окисленості мембранних ліпідів [1].

Метою роботи стало вивчення комплексоутворення натрію сукцинату з різними лігандами — компонентами біомембран та модуляторами проникливості іонних каналів: лецитином, холестерином, амінокислотами, арахідоновою кислотою, аденіловими нуклеотидами, нікотинамідом, нікотинамідними коферментами, внутрішньоклітинними месенжерами, компонентами антиоксидантної системи, солями металів ІА та ІІА групи, перехідних і важких металів, а також з лікарськими засобами рубоміцину гідрохлоридом, цисплатином та тіопенталом-натрію.

Матеріали та методи дослідження

Кількістні показники комплексоутворення — константу стійкості комплексу (К_ст), та зміну екстинції речовин при комплексоутворенні — визначали методом спектрофотометричного титрування на спектрофотометрі "specord m-40". Про утворення комплексу при змішуванні двох речовин свідчило відхилення значення оптичної густини від правила аддитивності .

Експеримент проводили у водному розчині за методом [2]. Аналітична довжина хвилі відповідала довгохвильовому максимуму поглинання світла (278 нм). Концентрація натрію сукцинату була сталою: С_сукц=1,0•10^-4 моль/л, а концентрацію ліганда змінювали від 2•10^-4 до 20•10^-4 моль/л. Для кожної пари речовин проводили п'ять вимірів оптичної густини (дельта)D при різних співвідношеннях початкових концентрацій С_сукц і С_ліг.

Розрахунки показників К_ст і (дельта)Е проводили методом Розе-Дрего [4] в модифікації [2], де графічне вирішення кількох рівнянь замінили більш точним аналітичним. Для цього, основне рівняння [4], яке зв'язує між собою всі параметри експерименту:

було вирішене відносно показника (дельта)D.

Подальші розрахунки показників К_ст і (дельта)Е проводили на персональному комп'ютері за допомогою програми "STATGRAPHICS". По п'яти експериментальним даним С_сукц, С_ліг і (дельта)D програма підбирала оптимальні значення К_ст та (дельта)Е за методом найменших квадратів. Хоча стандартна похибка при визначенні справжньої Кст відносно значна, але маємо змогу досить точно отримати відносну Кст для різних пар сполук, вивчених в одних експериментальних умовах. Крім показників К_ст і (дельта)Е, в табл. 1 наведено третій інтегральний показник К_ст•(дельта)e (константа стійкості, помножена на значення зміни екстинції), який більш об'єктивно характеризує слабкі комплекси.

Результати та їх обговорення

Кількісні характеристики параметрів комплексоутворення натрію сукцинату з досліджуваними лігандами, ранжировані у порядку зростання величини К_ст, наведені в таблиці. Для порівняння усі ліганди розподілені на три групи — амінокислоти, інші органічні речовини та солі металів.

В цілому, взаємодія натрію сукцинату з більшістю досліджуваних речовин характеризується невисокими значеннями К_ст (<100 л/моль).

Як видно з табл. 1, константи стійкості К_ст усіх 27 комплексів натрію сукцинату з амінокислотами є дуже низькими. Цей факт свідчить про те, що індивідуальні властивості кожної окремої амінокислоти практично не впливають на їх взаємодію з натрію сукцинатом. Очевидно, комплесоутворення натрію сукцинату з амінокислотами не відіграє будь-якої значної ролі в механізмі дії цього препарату.

На відміну від амінокислот, комплексоутворення натрію сукцинату з іншими органічними речовинами значною мірою залежить від природи конкретного ліганду, хоча для комплексів натрію сукцинату з переважною більшістю досліджуваних органічних речовин теж характерні низькі значення К_ст. Порівняно з іншими, дещо стійкішими є комплекси натрію сукцинату з сАМР та з NADР (К_ст для них складає відповідно 59 і 75 л/моль), хоча й в цьому випадку немає підстав для тверджень про специфіку взаємодії натрію сукцинату з цими речовинами.

Що стосується солей металів, то найслабкіші комплекси утворюють солі металів ІА та ІІА груп. Солі перехідних і важких металів взаємодіють з натрію сукцинатом значно сильніше. Найкраще натрію сукцинат утворює комплекси з катіонами свинцю (Pb(Ac)₂). Враховуючи велику різницю між величинами констант стійкості Pb(Ac)₂ та іншими солями металів, можна зробити висновок, що взаємодія натрію сукцинату із свинцем носить специфічний характер. Не виключено, що натрію сукцинат спроможний зв'язувати свинець і сприяти його виведенню з організму, проте це припущення потребує експериментальної перевірки.

Висновки

1. Взаємодія натрію сукцинату з переважною більшістю досліджуваних речовин характеризується невисокими значеннями К_ст утворених комплексів (<100 л/моль).

2. Взаємодія натрію сукцинату із свинцем носить специфічний характер (К_ст для зазначеного комплексу складає 121 л/моль).

Автор висловлює глибоку вдячність к.х.н. В.М. Бобкову за методичну допомогу, надану при виконанні цієї роботи.

Література
1. Владимиров Ю.А., Арчаков А.И. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах. —М.: Наука, 1972. —259 с.
2. Загородный М.И., Бобков В.Н., Чекман И.С. Взаимодействие аймалина с компонентами биомембраны // Дальневосточный медицинский журн. —1997. —№4. —С. 36-40.
3. Шапошников В.С., Гуляев В.Г. Изучение фармакологических свойств натрия сукцината // Фармакология и токсикология: Респ. межведомств. сб. —К.: Здоров'я, 1984. —Вып. 19. —С. 104-106.
4. Rose N.J., Drego R.S. Molecular addition compounds of jodine. 1. An absolute method for the spectroscopic determination of equilibrium constants // J. Am. Chem. Soc. —1959. —V. 81. —P. 6138-6141.