|
ПРОМЫШЛЕННАЯ ТОКСИКОЛОГИЯ УДК 616.316-008.8-073.584:615.849.19:614.878:613.6:577.3 БІОФІЗИЧНИЙ МОНІТОРИНГ ОСІБ, ЯКІ ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ НЕСПРИЯТЛИВИХ ПРОФЕСІЙНИХ ФАКТОРІВ Ю.І. Бажора, В.Й. Кресюн, С.П. Пашолок, Л.О. Носкін, В.С. Соколовський, О.О. Кирилюк Одеський державний медичний університет України Інтенсивний розвиток промисловості та використання великої кількості потенційно небезпечних речовин (у тому числі — хімічних) призвели до необхідності розробки, апробації та впровадження нових експресних способів та методів діагностики відхилень, що відбуваються на різних рівнях гомеостазу в працівників промислових підприємств [1-6]. До комплексу потенційно несприятливих факторів, що діють на організм робітників Одеського припортового заводу (ОПЗ), відносяться аміак, карбамід та їх похідні (загальна концентрація, для прикладу, аміаку в повітрі виробничих приміщень ОПЗ не перевищує встановлених гранично припустимих показників, ГПК складає величину 20,0±2,0 мкг/м3; середньодобова концентрація аміаку в цехах ОПЗ коливається у межах 0,2–10,3 мкг/м3), чадний газ, вуглекислота, метанол, пил, шум тощо; вони складають специфічний професійний фон, на якому відбуваються різноманітні перед- та патологічні зміни в організмі, у першу чергу, порожнини глотки та рота. Наявність подібного комплексу, провідним із яких являється постійна присутність у повітрі внутрішніх приміщень ОПЗ парів аміаку, карбаміду та їх похідних, пов'язано з деякими недоліками у проектуванні виробничих будівель, мінімальним використанням відкритих процесів та механічних методів чищення обладнання, деяким незначним підвищенням внутрішньої температури тощо [3]. При цьому відбуваються перед- та власне патологічні відхилення у місцевому секреторному та системному рівнях макромолекулярного гомеостазу, що стосовно "вхідних воріт" впливу аміаку, карбаміду та їх похідних на рівні верхніх дихальних шляхів (ВДШ), спричиняє появлення різноманітно виражених професійно-опосередкованих захворювань; оториноларингологи відзначають запальні, алергоподібні, дистрофічні зміни ВДШ, ступінь вираженості яких прямо залежить від сили подразника та довготривалості його впливу [4]. Метою роботи було вивчення ротоглоткових змивів (РГЗ), які об'єктивно характеризують стан слизових оболонок ВДШ як "вхідних воріт" впливу шкідливих виробничих факторів, спрямованості відхилень у функціонуванні саногенетичних систем та апробація лазерної кореляційної спектроскопії (ЛКС) та методу саногенетичного моніторингу (МСМ) у виробничих умовах. Матеріали та методи дослідження Обстежено 106 працівників ОПЗ. З метою порівняльного аналізу можливого ушкоджуючого впливу процесу виробництва були обстежені службовці, які безпосередньо не контактують із виробничими процесами (група порівняння, група А), а також працівники ОПЗ, які зайнят у виробництві (група Б) та перевантаженні й сортуванні (група В) хімічної сировини. Головною перевагою ЛКС-метрії являється одержання об'єктивної інформації про стан обмінних процесів та гуморальної ланки імунної системи, МСМ — здійснення експертизи можливих ушкоджуючих факторів, що базується на принципі визначення ступеню збалансованості у функціонуванні найбільш важливих для життєзабезпечення регуляторних систем (серцево-судинної, дихальної, дезінтоксикаційної тощо). Крім того, МСМ дозволяє не тільки комплексно оцінити ступінь достатності функціонування провідних систем, але й зареєструвати популяційну та індивідуальну спрямованість можливих техногенно-опосередкованих відхилень на стадіях, що передують розвиткові тих або інших захворювань (так званий переднозологічний, або передклінічний, рівень діагностики, що виконується в експресному режимі). Забирання біологічних рідин, підготовку їх до дослідження, тлумачення первинної інформації методу ЛКС-метрії виконували за [7, 8]. Стандартним способом враховували вік, стать, відношення до перерахованих референтних груп. Натще, після звичайної гігієнічної обробки порожнини рота у пацієнта відбирали нативний біологічний зразок РГЗ. Змив досліджували на ЛКС-метрі для встановлення характеру відхилення у системах обміну речовин та гуморального імунітету. За допомогою транскутанного лазерного білірубінометра визначали концентрацію загального білірубіну (ЗБ) у капілярній системі ділянці зап'ястя, ступінь підвищення якого характеризує можливий рівень порушення процесів дезінтоксикації організму. За допомогою спірометру оцінювали функціональну достатність м'язового апарату дихальної системи за показниками життєвої ємності легенів (ЖЄЛ), максимальної вентиляції легенів (МВЛ), що є пропорційними ступеню кисневого збагачення крові (оксигенації) та бронхоальвеолярної провідності (БАП), найбільш уразливих при інгаляційному шляху проникнення токсичного агента в організм. Кардіоритмографія дозволяла визначити стан системи провідності серцевого м'яза, (перше відведенням у координатах електрокардіографії), а також установити характер регуляції серцевого ритму за варіабельністю та співвідношенням симпатотонічної (що прискорює) і парасимпатонічної (що сповільнює) складових рецепторного апарату серця. Додатково враховували внесок у процес регуляції серцевого ритму власних ритмопровідних центрів (клітин — пейсмекерів). Загальна тривалість такого обстеження, включаючи статистичну обробку отриманих результатів, складає близько 12-15 хв. Одержані результати оброблені уніфікованою програмою класифікації рівнів регуляції за чотирибальною оціночною шкалою функціональної достатності кожної з досліджуваних систем окремо; при цьому 1 бал відповідав високому адаптаційному резерву, 2 бали — дещо більш помірному, 3 бали — відносному напруженню у тестуємій системі, 4 бали — передпатологічному стану досліджених функцій. Наявність 3 та, особливо, 4 балів являється прямою підставою для віднесення особи, яка обстежується, до "групи ризику". На першому етапі проведення МСМ визначали ступінь спорідненості усіх досліджених параметрів із метою прогнозування впливу на організм працівників ОПЗ певних факторів ризику. Для цього було проведено персоніфіковані повні біофізичні дослідження, що передували черговому медичному огляду. Результати аналізу значень окремих внутрішньогрупових параметрів подано у таблиці. Результати та їх обговорення За віковими та конституційними параметрами групи порівняння були однорідними, що дозволяє виключити фактор віково-конституційних невідповідностей у встановлених відмінностях та рядом інших параметрів. В осіб усіх трьох груп порівняння рівень нормологічних ЛК-спектрів за даними методу первинної ЛКС-метрії РГЗ був практично однаковим і становив 36,0-40 %. На цій підставі можна твердити, що обтяженості обмінно-імунних процесів в організмі працівників ОПЗ не спостерігається, у відповідності до застосованої класифікації за типом виробничої діяльності. Разом із тим, якщо у осіб групи А переважали аутоімунні відхилення (їх рівень становив 26 %), то у осіб групи Б підкреслювався внесок початкових та помірних ступенів вираженості алергічних відхилень (їх рівень складав 50 %), а у осіб групи В — початкових та помірних ступенів вираженості відхилень за інтоксикаційним типом (їх загальний рівень становив 28 %). Звідси стає очевидним, що у осіб групи В мають місце, у першу чергу, порушення дезінтоксикаційних функцій організму, і, отже, виділена "група ризику" за даним симптомокомплексом потребує поглибленого обстеження профільними спеціалістами, які займаються проблемами респіраторної інтоксикації. Крім того, тільки у осіб групи А зустрічаються катаболічні процеси (їх рівень становив 12 %) та лише у осіб групи В — змішані (рівень цих відхилень становив 8 %). Підвищений рівень інтоксикаційних відхилень в осіб групи В корелює зі збільшеним середньогруповим значенням концентрації ЗБ, що являється найважливішим інтегральним показником порушень дезінтоксикаційних функцій організму. Не зважаючи на помітні відмінності у напрямку обмінно-імунних відхилень та стані дезінтоксикаційних систем, функціональна достатність міокарду зберігається (1,30-1,36). Саме до такого висновку можна прийти й на підставі якісного аналізу ступеню функціональної достатності: в осіб груп А та В напружені та передпатологічно-напружені стани було відмічено лише у 4,0-12 % обстежених, у той час, коли в осіб групи Б подібні стани не зустрічалися зовсім. Разом із тим, на рівні особливостей регуляції серцевого ритму відмінності все ж виявляються. Так, якщо у осіб груп А та В "нормотонічний" тип регуляції було відзначено тільки у половині випадків (47,0 та 52 % обстежених відповідно), то у осіб групи Б подібний тип регуляції реєструвався у 2/3 усього обстеженого контингенту (70 %). Крім того, в осіб груп А та В у 12,0-13 % випадків спостережень відзначався виражений симпатикотонічний характер регуляції серцевого ритму. Близько до цих спостережень знаходяться результати вивчення рівня варіабельності серцевого ритму. Так, якщо в осіб групи А тільки у 17 % обстежених було зареєстровано підвищений рівень варіабельності, то в осіб групи В — у 32 % обстежених (із них у 16 % — різко підвищений), а у осіб групи Б такий рівень реєструвався навіть у половини обстежених (до того ж, ще у 10 % із них було відмічено знижену варіабельність). За характеристикою активності власнепровідного ритму серця (активності клітин — пейсмекерів) в осіб груп А та В було виявлено відповідно 47,0 та 60 % спостережень із високою активністю (при цьому у осіб групи В у 24 % випадків активність була вираженою), а у осіб групи Б — лише у 20 %. Отже, на рівні функціональної багатопараметрової характеристики процесів, що управляють серцево-судинним ритмом, отримана інформація є помітно більш диференційно значимою, ніж при оцінці провідності міокарду за загальноприйнятими критеріями. Обговорюючи диференційну чутливість МСМ, можна припустити, що у осіб групи Б "нормотонічна" регуляція серцевого ритму визначається за рахунок помітного підвищення його варіабельності, що припускає збільшення ємності адаптаційних резервів серцевих скорочень. До того ж, в осіб цієї групи серцевий ритм у найменшому ступені є модифікованим власнепровідними системами. У двох інших групах порівняння помітно нижче виявляється підвищена варіабельність серцевого ритму, внесок активності пейсмекерів відповідно підвищений та рівень "нормотонічної" іннервації серцевого м'яза відповідно знижений. Використаний підхід дозволив не тільки констатувати сам факт наявності певних фізіологічних процесів, але й трактувати природу механізмів, що лежать у їх основі. Представляється важливим, що ця обставина вигідно відрізняє використаний для проведення моніторингу комплексний багатопараметровий саногенетичний підхід. Що стосується основних функціональних характеристик системи дихання, то можна відзначити тенденцію до підвищення показників МВЛ в осіб групи В (інтегральний коефіцієнт 2,30 у порівнянні з 2,05 для осіб груп А та Б). Значення подібного відхилення детально не обговорюється в силу його статистичної недостовірності (р>0,1), проте подібне підвищення не суперечить припущенню щодо адаптивності системи дихання, яке відбуваються в осіб групи В у відповідь на парасимпатичний характер іннервації серцевого м'яза у частини популяції (12 %), що було виявлено тільки у осіб даної групи. Отже, найбільш характерними у досліджених групах порівняння були відхилення у обміні речовин та гуморальній ланці імунної системи. Більш того, помітно підкреслений інтоксикаційно-спрямований тип відхилень у осіб групи В відповідає зниженій функціональній ємності дезінтоксикаційних процесів у організмі та помітним змінам у характері регуляції процесів, що забезпечують серцево-судинну ритмологію, і навіть апріорно передбачуваній адаптаційній перебудові процесів вентиляції легеневої тканини. На загальному рівні представляється також тісним взаємозв'язок різного характеру обмінних процесів із визначеною симптоматикою функціональної перебудови саногенетичних систем. Наголосимо на фізіологічне значення виявлених функціональних відхилень: більшість із них відбувається на етапі адаптації систем саногенезу, а не на рівні клінічної вираженості певних патологічних станів та процесів. Висновки 1. Досліджено об'єктивний стан функціонування систем саногенезу працівників потенційно шкідливого хімічного підприємства шляхом спільного використання незалежних способів експрес-діагностики — лазерної кореляційної спектроскопії та методу саногенетичного моніторингу. 2. Загальний рівень "нормологічних" ЛК-спектрів у всіх групах обстежених осіб не залежить від виробничого цеху і становить 36-40 %. 3. В осіб цехів перевантаження й сортування хімічної сировини переважають відхилення у обміні речовин за інтоксикаційним типом, реєструється підвищена концентрація загального білірубіну, внесок активності пейсмекерів підвищений, рівень "нормотонічної" інервації серцевого м'яза знижений, спостерігається тенденція до збільшення показників максимальної вентиляції легенів. Література |