ПРОМЫШЛЕННАЯ ТОКСИКОЛОГИЯ

УДК 613.632.2:615.9

ОСОБЛИВОСТІ ТОКСИКОДИНАМІКИ ДУБИТЕЛЯ ХРОМОВОГО ДЛЯ ШКІРИ

Н.М. Василенко, д.м.н., проф., І. В. Завгородній, к.м.н., В.А. Володченко, к.м.н., Г.Л. Нікуліна, Д.М. Девейкіс

Державне підприємство "Харківський НДІ гігієни праці та професійних захворювань", Харків

В Україні виробництво натуральної шкіри здійснюється на 10 заводах. У процесі виробництва використовується значна кількість хімічних речовин, які можуть негативно впливати на стан здоров'я працюючих. Одним із них є дубитель хромовий.

Метою наших досліджень було вивчення особливостей шкідливої дії дубителя хромового (ДБХ) на організм тварин в експерименті.

Матеріали та методи дослідження

параметри гострої токсичності ДБХ методом пробіт-аналізу [6], його кумулятивні властивості [8], здатність подразнювати шкіру та слизові оболонки, проникати крізь непошкоджену шкіру [2, 5]. Підгостру токсичність вивчали на щурах, яким на протязі 30 діб 1 раз на день внутришньошлунково вводили ДБХ у вигляді 8 % водного розчину в дозі 1/10 ЛД50 (0,8 г/кг). Враховували інтегральні показники, функціональний стан та морфологію органів та систем [4], гонадотоксичний ефект [3].

Експериментальний матеріал обробляли методами параметричної статистики [1].

Результати та їх обговорення

При введенні у шлунок ЛД50 ДБХ становив для щурів — 7,76 г/кг, мишей — 2,9 г/кг, тобто ДБХ відноситься до помірно небезпечних речовин (ГОСТ 12.1.007-76). Коефіцієнт видової чутливості — 2,67, тобто ДБХ видова чутливість не притаманна [7].

Клінічна картина гострого отруєння на рівні смертельних та близьких до них доз характеризувалася загальмованістю, малорухомістю, зниженням реакції на зовнішні подразники (звук, світло, дотик), уповільненим поверхневим диханням, а у передморіальному періоді — зниженням м'язового тонусу та тургору шкіри, тремором кінцівок та усього тіла, атаксією. Загибель тварин наступала на 1-6 добу.

При вивченні кумулятивних властивостей ДБХ у тесті субхронічної токсичності встановлено, що ДБХ є слабким кумулянтом, оскільки коефіцієнт кумуляції [8] дорівнює 7,48 .

У підгострому експерименті ДБХ приводив до відставання приросту маси тіла тварин, починаючи з другої половини експерименту (табл.1). На початку експерименту пiдвищувався рiвень сумацiйно-порогового показника (СПП) з подальшим його зниженням, що свiдчить про переважнiсть процесiв гальмування в першi днi впливу ДБХ i збудження — в наступні строки.

Поряд з цим, спостерігали зменшення (печінка, нирки, серце, легені, надниркові залози) або збільшення (підшлункова залоза, сiм'яники) відносної маси більшості внутрішніх органів (табл. 2).

ДБХ призводив до зниження рівня сульфгідрильних груп білків сироватки крові, що є одним з можливих ознак виснаження захисних сил органiзму, на 30 добу викликав підвищення рівня метгемоглобіну (в 2,2 рази у порівнянні з контролем), появу сульфгемоглобіну (до 1,1 %) на фоні зниження загального та оксигемоглобину (на 11 та 13 % відповідно), кількості еритроцитів (на 10 %). Слід зауважити, що процеси регенерації червоної крові залишалися активними, про що свідчить стійке пiдвищення числа ретикулотицитiв (до 62 ‰). З боку бiлої кровi мало мiсце збiльшення кiлькостi лейкоцитiв. З другої половини експерименту реєстрували стійке зниження SH-груп крові та різнонаправлені зміни рівня відновленого глютатіону і часу згортання крові (табл. 3).

Ознаками токсичної дії на печінку були зниження рівня фібріногену, активності церулоплазміну, підвищення активності АлАТ при зменшенні відносної маси печінки. Про посилення синтетичних процесів у печінці свідчило компенсаторне вміщеня підвищення загального білку сироватки крові (табл. 4).

Токсичний вплив ДБХ на нирки проявився підвищенням рівня хлоридів сечі та зниженням їх в сироватці крові, а також зменшенням відносної щільності сечі (табл. 5). Підвищення залишкового азоту крові при зниженні рівня сечовини крові та сечі, зменшення рівня креатиніну сечі пов'язані не тільки із змінами функції нирок, а й обумовлені порушенням білкового обміну та захисної функції печінки.

При відсутності подразнення шкіри щурів для цієї речовини притаманне різке подразнення слизових оболонок ока кроликів. Воно проявлялося у вираженому набряку повік з їх виворотом, різкою гіперемією, гнійними виділеннями, помутнінням рогівки. За бальною системою [2], ДБХ класифікований як речовина з різко вираженим подразнюючим ефектом. Шкірно-резорбтивна дія проявлялась відставанням приросту маси тіла щурів у порівнянні з контролем, зменшенням відносної маси печінки, селезінки та підшлункової залози, зниженням вмісту загального білку сироватки крові.

З боку гематологічних показників мало місце підвищення рівня метгемоглобіну до 3,56 % (у контролі 2,37 %).

Загальнотоксична дія ДБХ не супроводжувалась суттєвими змінами морфологічного стану сім'яників, про що свідчить відсутність порушень структури клітинних елементів. Не змінювались також і показники функціонального стану сім'яродного епітелію щурів.

Висновки

1. Дубитель хромовий належить до помірно небезпечних речовин III класу небезпечності (ГОСТ 12.1.007-76), а також виявляє слабкі кумулятивні властивості.

2. ДБХ викликає порушення обмінних процесів, а також зміни з боку крові, печінки та нирок.

3. Препарат не подразнює шкіру, але володіє шкірно-резорбтивною дією, за ефектом впливу на слизові оболонки ДБХ є речовиною з різко вираженим подразнюючим ефектом.

4. При роботі з ДБХ потрібен спеціальний захист шкіри та очей.

Література
1. Иванов Ю.А. , Погорелюк О.Н. Обработка результатов медико-биологических исследований на микрокалькуляторах. —М.: Медицина, 1990. —218 с.
2. Методические указания к постановке исследований по изучению раздражающих свойств и обоснованию предельно допустимых концентраций избирательно действующих раздражающих веществ в воздухе рабочей зоны / М-во здравоохранения СССР, гл. санпрофилакт. упр. —М., 1980. —18 с.
3. Методы экспериментального исследования по установлению порогов действия промышленных ядов на генеративную функцию с целью гигиенического нормирования / НИИ гигиены труда и профзаболеваний АМН СССР; Сост. И.В. Саноцкий и др.. —М., 1978. —35 с.
4. Обоснование предельно допустимых концентраций (ПДК) аэрозолей в воздухе рабочей зоны: Метод. рекомендации /М-во здравоохранения СССР, гл. санпрофилакт. упр. —М., 1983. —84 с.
5. Оценка воздействия вредных химических соединений на кожные покровы и обоснование предельно допустимых уровней загрязнения кожи: Метод. указания / М-во здравоохранения СССР, гл. санрофилакт. упр. —М., 1980. —24 с.
6. Прозоровский В.Б. Использование метода наименьших квадратов для пробит-анализа кривых летальности // Фармакол. токсикол. —1962. —№ 1. —С. 115—120.
7. Саноцкий И.В., Уланова И.П. Критерии вредности в гигиене и токсикологии при оценке опасности химических соединений. —М.: Медицина, 1975. —328 с.
8. Lim K.S., Rin K.G. A method for the evaluation of cumulation and tolerance by the determination of acute and subchronic median effective doses// Arch. Intern. Pharmacodyn. —1961. —V. 130, N 3-4. —P. 336—353.


| Содержание |