Інформація про роботу Проблемної комісії "Екогігієна і токсикологія"

18 жовтня 2000 р. відбулося чергове засідання Проблемної комісії з екогігієни і токсикології МОЗ та АМН України під головуванням професора Проданчука М.Г., присвячене науковому напрямку "Гігієна і токсикологія пестицидів і агрохімікатів".

Пестициди і агрохімікати є новими, штучно створеними об`єктами — потенційно небезпечними факторами впливу на здоров`я людини. Внаслідок їх біологічної активності, надзвичайного поширення, освідомленого цілеспрямованого застосування в різних галузях господарства та побуті, можливого забруднення практично усіх об'єктів оточуючого середовища, постійного прямого або опосередкованого контакту з різними прошарками населення, вказані речовини потребують особливих комплексних науково-методологічних підходів до оцінки їх небезпечності та організаційно-методичного забезпечення при здійсненні санітарного контролю.

Проблемна комісія МОЗ і АМН України "Екогігієна і токсикологія" приділяє особливу увагу проблемі, що розглядається, і працює за науковими напрямками:
1. Гігієна і токсикологія агрохімікатів;
2. Гігієна і токсикологія полімерів;
3. Токсикологія харчових продуктів і продовольчої сировини;
4. Токсикологія товарів широкого вжитку та житла;
5. Екогігієна і токсикологія хімічних речовин, промислових відходів, стійких органічних забруднювачів.

По проблемі "Гігієна і токсикологія агрохімікатів" працюють три провідні наукові організації:
— Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя МОЗ України;
— Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця;
— Інститут медицини праці АМН України.

До вирішення окремих питань по проблемі залучаються висококваліфіковані фахівці з Київської академії післядипломної освіти та Українського національного гігієнічного центру.

На засіданні були представлені та обговорені доповіді провідних вчених України: академіка НАН та АМН України, професора Кундієва Ю.І., члена-кореспондента АМН України, професора Бардова В.Г., професора Проданчука М.Г. щодо стану та перспектив розвитку наукового напрямку "Гігієна і токсикологія агрохімікатів" в наукових організаціях України. Пріоритетні напрямки досліджень в токсикології пестицидів окреслили Жмінько П.Г., Шуляк В.Г., Дмитренко М.П.

Сучасним напрямкам досліджень мутагенних, канцерогенних, тератогенних властивостей, а також репродуктивної токсичності та нейротоксичності пестицидів і агрохімікатів, впливу на ендокринну систему присвятили свої виступи спеціалісти Кравчук О.П., Баглій Є.А. , Марцонь Л.В., Шепельська Н.Р., Кокшарьова Н.В.

Проблеми безпечності харчових продуктів розглядали в своїх доповідях Проданчук М.Г., Подрушняк А.Є., Антонович Є.О., Строй А.М.

Пріоритетні напрямки досліджень гігієни пестицидів, гігієни праці та регламентації технології застосування, гігієни грунту, води обговорювали Великий В.І., Медведєв В.І., Сергеєв С.Г., Моложанова О.Г., напрямки досліджень гігієни і токсикології мінеральних добрив — Світлий С.С., Мудрий І.В.

На дослідженнях аналітичного визначення залишків пестицидів та мінеральних добрив в продуктах харчування та об`єктах довкілля зупинилися Чміль В.Д., Гринько А.П., Макарчук Т.Л.

Напрямки мінімізації ризику при поводженні з непридатними та забороненими пестицидами визначили Сова Р.Ю., Повякель Л.І., Кривенчук В.Є.

Нетрадиційний підход щодо прискореного вивчення канцерогенних властивостей хімічних речовин запропонував у своєму виступі Л.М. Горбань.

Проблемна комісія відзначила, що в Україні проблема гігієни і токсикології пестицидів і агрохімікатів має як фундаментальне, так і прикладне значення. За Україною залишаються пріоритети в розвитку цієї проблеми. Саме в Україні вперше в світі в 1964 р. зусиллями видатного діяча науки, академіка Л.І. Медведя було створено спеціалізований інститут (ВНДІГІНТОКС). Разом з колегами та учнями, серед яких в першу чергу провідні українські вчені Ю.І. Кундієв, Є.Г. Гончарук, Ю.С. Каган, вдалось вперше в світі здійснити ряд науково-практичних заходів, що визначають вітчизняні пріоритети в науковому напрямку гігієни і токсикології пестицидів і агрохімікатів:
— наукове обгрунтування заборони ДДТ, елдріну, делдріну, ГХЦГ та інших стійких пестицидів;
— наукове обгрунтування концепції допустимої добової дози (ДДД);
— наукове обгрунтування визначальної ролі грунту у гігієнічній регламентації пестицидів;
— створення першої токсиколого-гігієнічної класифікації пестицидів.

Еволюція уявлень до вимог щодо оцінки небезпечності пестицидів відбувалася наступним чином:
1 етап — запобігання можливості гострого отруєння (гостра токсичність); (індивідуально-функціональний поріг);
2 етап — усвідомлення необхідності оцінки кумулятивних властивостей (субхронічна і хронічна токсичність) та віддалених ефектів дії на організм (алергенність, канцерогенна дія, віддалена нейротокичність) і наступну генерацію (мутагенез, вплив на репродуктивну функцію); (онтогенетичний поріг);
3 етап — необхідність врахування впливу (оцінка ризику) на популяцію (комплексна та комбінована дія з факторами довкілля в умовах, характерних для кожного антропоценозу, вплив на найчутливіших особин популяції); (популяційний поріг);
4 етап — необхідність врахування потенційних змін в антропосфері загалом (відсікання найчутливіших особин популяції через мутагенну дію та селективні ефекти глобальних забруднювачів, як-то феномен "гіперестрогенізації" довкілля, та ін., як факторів природного добору) (філогенетичний поріг).

Предметом науки є гігієнічні критерії (стабільність в об`єктах навколишнього середовища:воді, грунті, сільгоспродуктах та міграція в воду, повітря, рослини) та токсикологічні критерії (гостра, субхронічна та хронічна дія, віддалені наслідки для організму і для наступних поколінь).

Основні фундаментальні НДР, що виконуються в галузі гігієни і токсикології агрохімікатів:
— оцінка небезпечності пестицидів і агрохімікатів за критерієм ендокринних порушень;
— вивчення імунотоксичної дії пестицидів та біологічних засобів захисту рослин, оцінка їх небезпечності в умовах імунодефіциту;
— розробка крітеріїв оцінки шкідливої дії пестицидів, агрохімікатів і біопрепаратів на дитячий організм і оцінка їх небезпечності для здоров`я дитини;
— вивчення механізмів токсичної дії мінеральних добрив та розробка науково-методичних підходів до гігієнічного регламентування їх застосування;
— генетико-екологічна оцінка районів сільськогосподарського виробництва за сумарним мутагенним фоном та розробка підходів до гігієнічної регламентації застосування пестицидів з урахуванням забруднення територій генетично-активними речовинами;
— розробка методології оцінки канцерогенної дії пестицидів за допомогою коротко- та середньострокових тестів;
— розробка методології оцінки віддалених ефектів регуляторів росту рослин;
— оцінка потенційної мутагенної, канцерогенної, тератогенної та гонадотоксичної небезпечності застосування пестицидів з урахуванням впливу забруднення довкілля України радіонуклідами.

За минулі 5 років науково-дослідними установами, що працюють у галузі гігієни і токсикології агрохімікатів, підготовлено та затверджено ВАК України 9 докторських, 14 кандидатських дисертацій.

На засіданні розглянуто матеріали щодо планування кандидатської дисертації Садекова Д.Р. "Токсиколого-гігієнічна оцінка гумату амонію як забруднювача атмосферного повітря населених місць" (м. Донецьк), а також матеріали докторської дисертації Подрушняка А.Є. "Удосконалення регламентації ксенобіотиків в продуктах дитячого харчування" (м. Київ)

В плані підготовки кадрів вищої кваліфікації Проблемна комісія відмітила відсутність в Україні кваліфікаційної спеціалізованої ради по захисту кандидатських та докторських дисертацій по спеціальності "Токсикологія" з біологічних наук.

За останні 5 років проведено дві міжнародні та 5 всеукраїнських науково-практичних конференцій.

Основні рівні впровадження наукових розробок за напрямком "Гігієна і токсикологія агрохімікатів":
— прийняття Закону України "Про пестициди і агрохімікати" (2 березня 1995 р.), як найвищій рівень впровадження розробок по проблемі "Гігієна і токсикологія агрохімікатів". Закон наголошує, що одним з головних принципів державної політики в даній царині є пріоритетність збереження здоров'я людини і охорони навколишнього середовища по відношенню до економічного ефекту.
— офіційне затвердження "Гігієнічної класифікації пестицидів за ступенем небезпечності" (ДСанПін 8.8.1.002-98, постанова № 2 від 28.08.1998 р.);
— розробка проекту ДСанПіНу 2000 "Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, грунті";
— розробка проекту Закону України "Про захист рослин".

Міжнародне співробітництво України за напрямком гігієни і токсикології пестицидів відбувається:
— по процедурі PIC "Попереднього повідомлення про потенційно небезпечні речовини", в тому числі пестициди;
— по міжнародній Конвенції щодо заборони стійких органічних забруднювачів;
— по проблемі гігієни і токсикології пестицидів в продуктах харчування. Україна активно співпрацює в Програмі ЄС "Безпечні харчові продукти та харчування".

Перспективні напрямки наукових досліджень в галузі гігієни і токсикології агрохімікатів полягають у:
— вивчення механізмів комплексної та комбінованої дії пестицидів, їх метаболітів, хімічного та радіаційного фактору, кумулятивних ефектів накопичення ксенобіотиків у біосфері;
— дослідженні особливостей вікової чутливості до дії пестицидів;
— дослідження імунотоксичної дії пестицидів та спричинюваних ними ендокринних порушень;
— розробка методології інтегральної оцінки ризику для здоров`я людини, регіональних екосистем і біосфери в цілому, обгрунтування диференційованих регіональних регламентів застосування пестицидів і агрохімікатів;
— часово-просторова ідентифікація (моніторінг) та управління динамікою хімічного навантаження на довкілля і, через нього, на організм людини;
— розробка науково-методичних підходів до обгрунтування екологічнобезпечного балансу застосування пестицидів і агрохімікатів за асортиментом та обсягами використання;
— наукове обгрунтування методології гігієнічного регламентування агрохімікатів у грунті (розвиток ідей вітчизняної школи гігієністів);
— удосконалення нормативно-правової бази санітарного контролю за використанням пестицидів.

Невирішеною проблема знешкождення та утілізації непридатних для використання та заборонених пестицидів, кількість яких збільшується, що може призвести до надзвичайних ситуацій при відсутності системи швидкого реагування на хімічні катастрофи. Тому Проблемна комісія вважає за необхідне створити на базі Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя медико-екологічний центр надзвичайних ситуацій хімічного походження Міністерства охорони здоров`я України.

Директор Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя,
голова ПК МОЗ і АМН України "Екогігієна і токсикологія",
професор М.Г. Проданчук