|
ТОКСИКОЛОГИЯ ЛЕКАРСТВ УДК 612.118.24:615.454.1 ДОСЛІДЖЕННЯ ТОКСИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТАБЛЕТОК КАЛЬТАНУ І.В. Карбушева, І.І. Авдєєва Українська фармацевтична академія, В доклінічних дослідженнях нових лікарських засобів велику увагу приділяють не тільки вивченню потенційної фармакологічної активності, а й їх токсичних властивостей [9]. Дана робота присвячена вивченню нешкідливості таблеток кальтану, діючою речовиною яких є альтан. Останній за хімічною структурою відноситься до еллаготанінів, одержаних із шишок вільхи сірої і клейкої. Вміст діючої субстанції альтану в таблетці 10 мг. Фармакологічні дослідження субстанції альтану і таблеток кальтану дозволили встановити виражені протизапальні, антиоксидантні, антимікробні і репаративні властивості та ефективність при лікуванні експериментальних уражень товстого кишечника [11]. Противиразкова дія та токсичні властивості дубильних речовин головним чином витікають з їх здатності утворювати нерозчинні комплекси з білками при безпосередньому контакті. Вираженість та характер ефекту залежить від дози. Малі дози дубильних речовин, реагуючи з поверхневим шаром клітин, утворюють захисну плівку на поверхні слизової оболонки, яка послаблює явища подразнення та сприяє загоєнню виразок і ерозій. Високі дози дубильних речовин призводять до ураження більш глибоких шарів клітин, провокуючи розвиток запальної реакції і розлад функції органу. За даними літератури, високі дози еллаготанінів проявляють гепато- та гемотоксичну дії [2,6]. Метою наших досліджень було визначення нешкідливості і токсичності кальтану: гострої і специфічної токсичності (алергізуючої, місцевоподразнюючої та ульцерогенної дій), а також виявлення можливих негативних наслідків при тривалому застосуванні препарату. Матеріали та методи дослідження З метою відтворення клініки гострого отруєння та для визначення середньосмертельних доз (ЛД50) вивчали гостру токсичність кальтану за стандартною методикою [8]. Досліди проводили на білих щурах масою тіла 150-200 г при одноразовому пероральному введенні. За тваринами спостерігали на протязі 14 днів. Можливу алергізуючу дію кальтану вивчали на морських свинках масою 350-400 г у тесті кон'юнктивальної проби [10] і активної шкірної анафілаксії та на білих щурах масою 180-200 г у тесті непрямої дегрануляції тучних клітин [5]. Вивчення можливого місцевоподразнюючого впливу препарату на слизову оболонку проводили згідно з методичними вказівками на кролях [7]. Кальтан у вигляді 0,5 %; 1 %; і 5 % суспензії з твіном-80 вносили у кількості 1 крапля у кон'юнктивальний мішок правого ока одноразово і на 1 хв притискали сльозово-носовий канал у внутрішнього кута ока. Спостереження за слизовою оболонкою ока тварин проводили через 15 хв, 1 год і 1 добу та оцінювали ушкод-жуючу дію препарату за бальною шкалою. Ліве око слугувало контролем. Таблетки кальтану призначені для перорального застосування, тому доцільно було вивчити можливу ульцерогенну дію. Вплив препарату на стан слизової оболонки шлунку (СОШ) досліджували за методом [1]. Для більш повної оцінки можливої ушкоджуючої дії препарату при його тривалому надходженні до організму, а також для виявлення найбільш чутливих органів та систем проводили вивчення хронічної токсичності таблеток на білих щурах обох статей масою 160-200 г. Тривалість дослідження токсичних ефектів препарату в експерименті обумовлена передбачуваним строком застосування в клініці (1 міс). Таблетки кальтану вводили тваринам на протязі 1 і 4 міс щодня у ранкові часи у вигляді суспензії з твіном-80 в умовнотерапевтичній дозі — 1 мг/кг в перерахунку на субстанцію альтану, яка була визначена в попередніх дослідженнях при вивченні противиразкової дії. Контрольні тварини одержували воду. Токсичні ефекти таблеток кальтану оцінювали за зміною показників периферичної крові, функціонального стану печінки (визначення рівня загального білку та білкових фракцій, вмісту холестерину, загальних ліпідів та глюкози, активності церулоплазміну та амінотрансфераз у сироватці крові, стану монооксигеназної системи — тривалість медикаментозного сну та бромсульфалеїнова проба, факторів згортання крові (час згортання, вміст фібриногену у крові, протромбіновий час), нирок (добовий діурез, вміст сечовини та хлоридів у сечі, відносна густина сечі), коефіцієнтів маси внутрішніх органів, стану центральної нервової (метод відкритого поля) та серцево-судинної (дані ЕКГ) систем. Всі досліджувані показники вивчали у динаміці: до початку експерименту, через 1 і 4 міс від початку введення препарату. Після закінчення введення препарату проводили декапітацію тварин, вилучали та зважували внутрішні органи, розраховували масові коефіцієнти і проводили патоморфологічні дослідження їх структури [3]. Фактичний матеріал обробляли методами варіаційної статистики із застосуванням параметричних критеріїв [4]. Всі дослідження були проведені на лабораторних тваринах, вирощених на стандартному раціоні в розпліднику віварія ЦНДЛ УкрФА. Всього було використано 88 щурів, 24 морські свинки, 9 кроликів. Результати та їх обговорення При пероральному введенні таблеточної маси щурам в дозі 30000 мг/кг явищ інтоксикації і загибелі тварин не спостерігали, тобто препарат відноситься до малонебезпечних речовин. Вивчення можливої алергізуючої дії таблеток кальтану при парентеральному введенні в дозі 1 мг/кг в перерахунку на субстанцію альтану не викликало підвищеної проникливості судин, характерної для активної шкірної анафілаксії. Пероральне введення кальтану щурам протягом 14 діб не вплинуло на показник дегрануляції тучних клітин. У тесті кон`юнктивальної проби не спостерігали алергічної запальної реакції слизової оболонки ока. Таким чином, кальтан не виявляє здатності викликати сенсибілізацію у дослідних тварин, що свідчить про відсутність алергізуючої дії препарату. Після внесення однієї краплі 5 % водної суспензії таблеток в кон`юнктивальний міхур через 15 хв у 3 кроликів з`явилась легка гіперемія слизової оболонки, яку можна оцінити в 1 бал. Рогова оболонка була гладкою, прозорою, кольори і малюнок райдужки не змінені. Через 1 год у всіх дослідних кроликів відбулася повна нормалізація клінічного стану. При внесенні 0,5 і 1 % суспензії таблеток кальтану явищ подразнення кон`юнктиви ока кроликів на протязі 1 доби не спостерігали. Таким чином препарат не проявляє іритативної дії при контакті із слизовою оболонкою ока. Оскільки кальтан запропонований для перорального застосування, доцільно було вивчити його вплив на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Встановлено, що під впливом таблеток кальтану відбувається покращення стану СОЖ в порівнянні з контрольною групою тварин, що свідчить про відсутність ульцерогенної дії (табл. 1). Протягом усього періоду хронічних досліджень тварини були активними, охоче поїдали харч, рівномірно збільшували масу тіла, що свідчить про відсутність впливу препарату на загальнотрофічні процеси у дослідних тварин. Результати дослідження стану центральної нервової системи щурів показали зниження рухливої активності у самок після введення препарату в умовнотерапевтичній дозі на протязі 1-го міс, що відбилося і на інтегральному показнику. Але в більш пізні строки дослідження дані зміни не реєструвались. Таким чином, результати проведеного тестування свідчать про відсутність впливу препарату на функціональні показники ЦНС. Аналіз показників периферичної крові щурів показав відсутність токсичного впливу кальтану на систему кровотворення. При вивченні функціонального стану печінки встановлено незначне, але достовірне підвищення рівня аланінамінотрансферази і церулоплазміну у самців після 1 міс введення препарату. Після 4 міс експерименту відмічено достовірне підвищення рівня аланінамінотрансферази у самок. Але коливання вказаних показників знаходяться у межах фізіологічної норми. Тривале використання кальтану не змінювало тривалість медикаментозного сну і швидкість елімінації БСФ, не впливало на обмін ліпідів, показники загального білка і рівень холестерина у сироватці крові протягом усього досліду. Під впливом таблеток спостерігали активацію системи згортання крові у самок: достовірне збільшення кількості фібріногену і зменшення часу згортання крові (табл.2). Даний ефект є характерним для елаготанінів, що підтверджується даними літератури [2]. Аналіз показників, що характеризують стан нирок у щурів, свідчить про відсутність впливу препарату на концентраційну, реабсорбційну та азотвидільну функції органу. Вплив досліджуваного препарату на стан серцево-судинної системи проявився при введенні кальтану на протязі 1-го місяця у збільшенні тривалості сістоли передсердя (збільшення інтервала PQ) у самок (табл. 1). Через 4 міс спостерігали збільшення тривалості періоду збудження шлуночків у самок (збільшення інтервала qТ), а також мала місце тенденція до сповільнення серцевого ритму. Відмічені коливання показників ЕКГ знаходяться у межах фізіологічних норм і відповідають даним літератури про здатність елаготанінів сповільнювати серцевий ритм [2]. Отже, вказані вище відхилення при тривалому застосуванні таблеток кальтану носять короткочасний та функціональний характер. Підтвердженням цього є результати морфологічних досліджень, які вказують на відсутність структурних порушень в органах. Висновки: Література |