ЛЕЧЕНИЕ ИНТОКСИКАЦИЙ

УДК 616.33/ .342-091-092-02:(613.632:546.76)

ІНТОКСИКАЦІЯ ХРОМОМ ТА ЙОГО СПОЛУКАМИ: ЛІКУВАННЯ, ПРОФІЛАКТИКА (огляд літератури)

В.Д. Стефанюк

Інститут клінічної патології,
Львівський державний медичний університет ім. Д. Галицького

При забрудненні зовнішнього середовища хромом і його сполуками можуть у підвищених кількостях надходити в організм з харчовими продуктами, інгаляційно та шляхом резорбції з поверхні шкіри [13]. Саме, залежно від шляхів проникнення хрому в організм, вирішується тактика лікування як гострої, так і хронічної інтоксикації.

Мета цієї публікації — узагальнити дані літератури щодо лікування гострої і хронічної інтоксикації хромом.

При гострому пероральному отруєнні хромом показаним є негайне промивання шлунку теплою водою і содою, таніном, активованим вугіллям. Всередину призначають молоко або яєчний білок, слизисті відвари, які утворюють з хромом погано розчинні альбумінати і тим самим затримують всмоктування отрути. Рекомендована також палена магнезія з розрахунку 50,0–70,0 г на 600–800 мл води [13].

При гострому інгаляційному отруєнні шестивалентним хромом потерпілого виносять з приміщення, ліквідовують всі фактори, які заважають вільному диханню, знімають забруднений одяг, застосовують симптоматичні засоби для боротьби з серцево-судинною та дихальною недостатністю. Підшкірно або внутрішньом'язово вводять 5 % розчин унітіолу, який переводить сполуки хрому у менш отруйні комплекси і сприяє їх виведенню з організму. Якщо ж спостерігається нерізко виражена картина гострого отруєння, яка проявляється подразненням верхніх дихальних шляхів, то рекомендоване лише симптоматичне лікування [13, 22].

У випадку попадання сполук хрому на шкіру необхідно негайно промити її водою та накласти пов'язку з емульсією етилендіамінотетраоцтової кислоти (ЕДТА). При ураженні слизової оболонки носу — старанне механічне очищення носових ходів і їх змазування сумішшю ланоліну з вазеліном, риб'ячим жиром, жовтою ртутною маззю. При попаданні в очі — негайно промити водою і закапати риб'ячим жиром та 30 % розчином альбуциду [13].

Лікування хронічної інтоксикації хромом здійснюється у відповідності з загальними принципами терапії тих синдромів, які домінують в клінічній картині інтоксикації (ураження шкіри, легенева недостатність) та ін. [22].

При гострому отруєнні хромом з метою попередження ускладнень в перші 10–20 хв вводять аскорбінату натрія в дозі 0,05–0,2 г/кг маси тіла [21]. До речовин, які сприяють нейтралізації токсичної дії хрому, відноситься унітіол (5 % розчин), який вводять по 1,0 мл внутрішньом'язово через кожні 6 год, на курс до 50 мл [11]. З метою виведення хрому з організму рекомендують гемодіаліз та курс лікування унітіолом по 40–50 мл/добу внутрішньовенно чи внутрішньом'язово [14].

Експериментальні дослідження

Є вказівки на те, що окис хрому, біхромат натрію і калію діють за типом М- та Н-холіноміметиків. Явища хромової інтоксикації в експерименті ліквідовують арпенал, апрофен, амізил, атропіну сульфат, платифіліну гідротартрат, скополаміну гідробромід, пентамін, бензогексоній [15]. Доведено, що DL-пеніціламін зменшує цитотоксичну дію хрому в культурі клітин Hela [33]. Вивчений вплив деяких комплексоноутворювачів на щурів, отруєних хромом. Доведено, що 1,2- циклогексилендіамінтетраоцтова кислота, триетилентетра-мінгексаоцтова кислота, П-аміносаліцилова кислота, ізоніазид знижують вміст хрому у печінці, нирках, крові. Ці ж препарати підсилюють виведення хрому з сечею та нормалізують змінену активність альдолази в печінці, лактатдегідрогенази в нирках та пероксидази в крові [38].

Одночасне введення DL-пеніціламіна і хрому значно знижує вміст останнього в печінці, нирках, селезінці, а при введенні його зразу після хрому, через 2 або 4 год не зменшує концентрацію хрому [36]. Введення тваринам оксиетилідендифосфонової (ОЕДФ) або фосфорної кислоти після введення трихлористого хрому в дозі LD84 запобігає їх смерті, що зумовлено утворенням нетоксичної комплексної сполуки трихлористого хрому з ОЕДФ з наступним виведенням з сечею [8].

Введення аскорбінової кислоти одночасно з хромом знижує накопичення хрому в органах і зменшує пошкодження печінки та нирок щурів [39]. Настій термопсису активує діяльність всіх видів залоз дихальних шляхів, прискорюючи виведення хрому [17]. У бронхоальвеолярному змиві і легеневій паренхімі щурів вітамін С є більш активний, ніж глютатіон, щодо зниження концентрації хромату [32]. Глутатіон відіграє важливу роль у внутрішньоклітинному відновленні Cr (YI) до Cr (III) [40]. Вітамін C захищає тканини від дії C r (YI), пошкодження ДНК, утворюючи інертний комплекс Cr (III) [35], єдиний з сполук хрому, який може утворювати хелати — комплекси з ЕДТА [34]. Був також вивчений захисний вплив тіолових компонентів при цитотоксичній дії біхромату на клітини Hela [37].

Клінічні дослідження

Для лікування гострих отруєнь хромом в клініці запропонований унітіол [25]. Вітамін С, цистеїн, цистамін, глутатіон, пеніціламін є ефективними понижувачами хромату, збільшують виведення хрому з сечею [28].

Описаний випадок гострого отруєння розчином біхромату натрію [26]. Дворічний хлопчик випив 50 мл 10 % розчину біхромату натрію. Він був виписаний з клініки в задовільному стані після проведеного лікування з використанням аскорбінової кислоти як антидота у кількості 100 мл 10 % розчину, негайно викликаного блювання та раннього гемодіалізу. Введення ЕДТА значно відновлює активність глюкозо-6-фосфатази, лужної фосфатази, холінестерази в результаті виведення солей важких металів [31].

Для прискорення виведення хрому з організму і покращення обміну ацетилхоліну використовували ендоназальний електрофорез унітіола та DL-пеніціламін по 300–600 мг на день, на протязі 10 діб, з метою зниження гіперреактивності холінергічних систем — амізол по 0,001 г 3 рази на день на протязі 3 тижнів. Одночасно, для компенсаторного підвищення симпатичного тонусу — етимізол по 0,1 г 3 рази на добу. Для корекції порушень мікроциркуляції кавінтон в дозі 30 мг на добу та пармідин по 0,75 мг на добу на протязі 3 тижнів. При цьому спостерігали позитивні зсуви в емоційно-вегетативній сфері, покращувалися показники функціонального стану нервової системи [24].

Згідно з даними літератури отруєння хромом відбувається на фоні активації вільнорадикального окислення, що, можливо, є важливим механізмом патогенезу хромової інтоксикації [32, 39]. Доведено, що у хворих з професійним стажем більше десяти років, які контактували з хромом та його сполуками на рівні або з незначним перевищенням гранично допустимих концентрацій у повітрі робочих приміщень, спостерігалася значна активація оксидантної та різке пригнічення антиоксидантної систем організму [23].

Спеціалізований продукт " Арман " (суміш овочевих та плодових п'юре з високим вмістом вітамінів С, Е, А та каротинів) має антитоксичні та антиоксидантні властивості і рекомендується у поєднанні з гіпербаричною оксигенацією як лікувально-профілактичний засіб [19]. Є докази, що ентеросорбція може використовуватися як метод детоксикації організму [12].

Вітамін С, цистеїн підсилюють детоксикацію хрому шляхом його відновлення [27], а також знижують мутаційні перетворення у робітників, які контактують з важкими металами [2]. Високі дози вітаміну С є засобом вибору при лікуванні інтоксикацій хромом [30]. У робітників хромових виробництв на фоні санаторного харчування, скорегованого у відповідності з патогенезом хромової інтоксикації, концентрація хрому в крові значно знижувалася [10].

У ряді випадків ефективність прийому активованого вугілля марки СКН протягом 2-3 діб дорівнює одній гемосорбції [6].

Профілактика інтоксикації хромом

Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності у робітників хромових виробництв є високою у відділах фільтрації і окислювального обпікання монохроматних цехів і тісно корелює з рівнем забруднення повітря аерозолем хрому [7]. Для видалення хрому з промислових стічних вод застосовують " технологічні ", реагентні, електрохімічні та іонообмінні методи очистки. Технологічні методи широко використовуються в цехах металопокриття. До них відносяться: промивання деталей (противотічне і душеве), установка ванн вловлювання, знезараження в промивних ваннах. У відповідності з методом Лансі, металічні вироби, вийняті з хромувальних ванн, замість промивки в проточній воді, прополіскують в непроточній воді або в розчині сірчистого газу. Із збільшенням у ванні вмісту хроматів вони регенерують і повторно використовуються. Попередні прополіскування різко знижує концентрацію хрому у стічних водах і полегшує його видалення [5].

Для зменшення забруднення сполуками хрому атмосферного повітря необхідна максимальна герметизація і автоматизація виробничих процесів і вловлювання пилу, пару, газів, які містять хром. До основних методів профілактики забруднення атмосферного повітря підприємств відноситься попередня очистка пилу від хрому в пилеосадочній камері, а потім на електрофільтрах. Видалення пилу з осадочної камери і бункера електрофільтра повинно бути механізовано шляхом наладки конвеєрної або пневматичної систем. Для уловлювання пилу використовують мокрі скруббера з коефіцієнтом корисної дії 0,7, які, однак, не вловлюють хлористий хромил. Тому запропоновані методи мокрої очистки та пропарювання вентильованого повітря. Для кращого розсіювання дрібного пилу, який не вловився скрубберами, необхідним є встановлення високих труб [5].

При роботі з хромом необхідно дотримуватися низки профілактичних заходів. Всі працюючі з хромом, хромовою кислотою, їх сполуками та сплавами повинні проходити медичні огляди один раз на рік, а огляд ЛОР — 1 раз на 3 міс. До медичних оглядів необхідно запрошувати онкологів. Всі працюючі з хромом повинні отримувати лікувально-профілактичне харчування (безкоштовні гарячі сніданки, вітамінні препарати). Слід дотримуватися заходів індивідуального захисту: респіратори або ізолюючі шлангові протигази з механічною подачею повітря, гумові або латексні рукавиці, комбінезон з кап'юшоном з щільної тканини. При контакті з розчинами слід одягати спецодяг із спеціальним покриттям, використовувати захисні мазі та пасти типу біохімічних рукавиць (казеїново-спиртова паста, цинк-стеаратова паста, мазь з 4 частин натрію тіосульфату, 48 частин льняного масла та 48 частин ланоліна). Рекомендовано використання спеціальних захисних мазей для детоксикації хрому, які містять етилендіамінотетра оцтову та аскорбінову кислоти. Для миття рук доцільно використовувати 5 % розчин тіосульфата натрію або 10 % розчин натрію бісульфату. Важливим є попередження дрібних травм шкіри. Для профілактики подразнення слизових оболонок дихальних шляхів використовують інгаляції масла облепіхи [13, 22].

Найбільш важливими і радикальними мірами профілактики професійних отруєнь хромом є технологічні заходи: заміна токсичних шестивалентних сполук менш токсичними, повна герметизація апаратури і приладів, максимальна механізація і автоматизація виробничих процесів, покращання роботи витяжної вентиляції, в тому числі місцевої. При хромуванні металів ванни обладнують витяжними ковпаками і бортовою вентиляцією. Підприємства по виробництву хромового ангідриду і солей хромової кислоти повинні розміщуватися на відстані не ближче 500 м від жилих районів, подалі від харчових підприємств, базарів, клубів, лікарень, з підвітряної, по відношенню до жилих районів, сторони. Для роботи з хромом виділяють окремі цехи. Сполуки хрому зберігають окремо. На підприємстві повинні бути окремі цехи для знезараження, прання, сушіння і знепилювання спецодягу [13].

Раціони лікувально-профілактичного харчування робітників заводу хромових сполук скеровані на обмеження повареної солі, солених, жирних продуктів та жиру, калорійність 1482 ккал. Додатково: вітаміни А, С, В, РР. В раціоні 30 % повинні складати рослинні жири. Співвідношення білки, жири, вуглеводи повинно бути як 1 : 1 : 3 [16].

Таким чином, не дивлячись на деякі успіхи у питаннях лікування та профілактики хромової інтоксикації, все ж таки не прослідковується єдиного комплексного методичного підходу до вирішення цієї важливої проблеми.

Література
1. Абрамова Э.М. Вопросы диспансеризации промышленных рабочих [Обзор литературы] // Вопросы диспансеризации промышленных рабочих: Сб. науч. тр. / Отв. ред. А.П. Шицкова. —М., 1987. —С. 5–9.
2. Аскорбиновая кислота снижает мутационные преобразования у рабочих, контактирующих с тяжелыми металлами / Засухина В.Д., Чопикашвили Л.В., Бобылева Л.А. и др. // Докл. АН СССР. —1991. —Т. 316, N 3. —С. 739–743.
3. Бейсебаева Э.Л. Детоксикационная сорбция у больных с отравлением соединениями тяжелых металлов // Проблемы охраны здоровья населения и защиты окружающей среды от химических вредных факторов: Тез. докл. 1 Всесоюз. съезда токсикологов. —Ростов на Дону, 1986. —С. 369–370.
4. Гарницкая Л.А. Применение энтерогеля в комплексном лечении больных вирусным гепатитом В на фоне механической желтухи // Лікарська справа. —1994. —N 5 —6. —С. 138–140.
5. Грушко Я.М. Ядовитые металлы и их неорганические соединения в промышленных сточных водах. —М.: Медицина, 1972. —157 с.
6. Энтеросорбция: достижения, проблемы, перспективы /Андрейчик М.А., Гебеш В.В., Гнатюк М.С. и др. // Врачебн. дело. —1991. —N 9. —С. 12–19.
7. Зависимость заболеваемости с временной утратой трудоспособности рабочих от уровня воздействия вредных и опасных факторов производства / ТуребаевО.Н., Нуфтиев И.Н., Макашев К.К., Бертагина Ж.А. // Гигиена труда, профпатология и токсикология в ведущих отраслях народного хозяйства: Сб. тр. Алма-Ат. гос. мед. ин-т. —Алма-Ата, 1988. —С. 26–31.
8. Исследование возможности применения оксиэтилиденди-фосфоновой кислоты (ОЭДФ) для выведения хрома из организма в эксперименте на животных /Реуцкая Г.И., Михайличенко Н.И., Рождественский Е.Ю., Васькова В.М.; Донецкий гос. мед. ин-т. —Донецк, 1988. —6 с. —Деп. в ВИНИТИ. —N 7454.
9. Канищев П.А., Сербина Л.Ю. Роль анкетирования в выявлении больных с заболеваниями органов пищеварения //Врачебн. дело. —1991. —N 1. —С. 109.
10. Керимбеков Б.К., Джантасов Ж.К. Роль профилактического суточного питания при хромовой интоксикации //Современные проблемы оценки движущихся факторов здоровья населения: Сб. тр. /Алма-Ат. гос. мед. ин-т. —Алма-Ата, 1991. —С. 95–100.
11. Летавет А.А., Молоканов К.П., Кончаловская Н.М. Профессиональные болезни: Руководство для врачей. —М.: Медицина, 1973. —С. 159–162.
12. Мамырбаев А.М., Тахтаев Ф.Х. Энтеросорбция как способ детоксикации организма (обзор литературы) // Гиг. труда проф. забол. —1990. —N 3. —С. 40–43.
13. Михеев И.И. Хром и его соединения // Вредные вещества в промышленности. —Л.: Химия, 1977. —Т. 3. —С. 486–494.
14. Острые отравления соединениями хрома / Лужников Е.А., Шиманко И.И., Костомарова Л.Г. и др. // Терапевт. архив. —1976. —N 6. —С. 121–125.
15. О применении некоторых холинолитических средств для профилактики и лечения интоксикации солями хрома / Сенников В.М., Наумова М.К., Стрельцова Г.В. и др. // Патогенез, клиника, лечение профзаболеваний: Сб. науч. тр. Актюбинского мед. ин-та. —Актюбинск, 1977. —С. 83–84.
16. Розенберг М.С., Ромова Е.Г., Помилуйко Ю.Б. К некоторым вопросам организации лечебно-профилактического питания рабочих завода хромовых соединений // Патогенез, клиника, лечение профзаболеваеий: Сб. ст. Актюбинского мед. ин-та. —Актюбинск, 1977. —С. 84–87.
17. Реакция воздухоносных путей крыс на действие соединений хрома в эксперименте /Корват А.И., Овсянников Г.В., Брамов Д.Ж. и др. // Клинические и гигиенические аспекты влияния на организм хрома и других химических веществ: Сб. тр. Алма-Ат. гос. мед. ин-та. —Актюбинск, 1990. —Ч.1. —С. 120–123.
18. Синявский Ю.А., Абишев Б.Х., Сатымбекова А.Т. Экспериментальное обоснование применения специализированного продукта " Арман " при хромовой интоксикации // Вопр. питания. —1993. —N 2. —С. 39–42.
19. Синявский Ю.А. Новый специализированный продукт с направленным антитоксическим и антиоксидантным действием // Всес. науч.-техн. конф. " Совершенствование технологических процессов производства новых видов пищевых продуктов и добавок. Использование вторичного сырья пищевых ресурсов". —К., 1991. —Ч. 1. —С. 261.
20. Следзевская И.К., Бумдя В.И., Бабов К.Д. Энтеросорбент СКН в комплексном восстановительном лечении больных, перенесших инфаркт миокарда // Врачебн. дело. —1991. —N 9. —С. 87–90.
21. Смагулов А.С., Аристенко В.Г., Щеняцкий В.И. Профессиональные интоксикации соединениями хрома и их профилактика. —Свердловск, 1967. —С. 51–59.
22. Справочник по профессиональной патологии / Под ред. Грацианской Л.Н., Ковшило В.Е. —Л.: Медицина, 1981. —С. 340–341.
23. Стефанюк В.Д. Перекисне окислення ліпідів та антиоксидантна активність у хворих, які контактують з хромом та його сполуками // Матеріали 14 з"їзду терапевтів України. —Київ, 1998. —С. 588–589.
24. Яковлев Н.А., Исказиева У.И., Дмитриенко В.В. Некоторые способы патогенетической терапии вегетативно-емоциональных нарушений у работающих в контакте с соединениями хрома // Актуальные вопросы промышленной токсикологии: Сб. науч. тр. —Алма-Ата, 1989. —С. 75–79.
25. Яковлев Н.А., Слесарь Т.А., Залевский Л.К. Применение эндоназального электрофореза унитиола для лечения больных с ранними проявлениями хронической хромовой интоксикации // Гиг. труда проф. забол. —1985. —N 2. —С. 13–16.
26. Acute chromium poisoning in a 2 year old child / Walppole J.R., Johnston K., Clarkson R. et al. // Austral. Paediatr. J. —1985. —V. 21, N 1. —P. 65–67.
27. Appenroth D., Friedrich M. Contribution to the mechanism of chromate reduction in renal tissue with respect to nephrotoxicity: [Pap.] 3 rd. Int. Symp. "Chelat. Agents.
28. Connett P.H., Wetterhahn K.E. Metabolism of the carcinogen chromate by cellular constituents // Struct. Bonding ( Berlin ). —1983. —V. 54. —P. 93–124.
29. Katz Sidney A., Salem Harry. Inorganic chemistry of chromium and its speciation in uhetlerite // Sci. Total Environ. —1989. —V. 86, N 1 —2. —P. 53–57.
30. Lewalter J., Mikshe L. On the metabolism of hexavalent chromium compounds in man // Inn. Symp. Trace, Elem. Health and Disease : Joint NTES —COMTOX Meet. Espoo, 5 —8 Jule, 1990. —Abstr. —Helsinki, 1990. —P. 32.
31. Rana S.V.S. Protution against heavy metal toxicity in rats by EDTA // Plzen Jek. Sd. —1985. —Suppl. —N 49. —P. 67–70.
32. Suzuki Y., Fukuda K. Reduction of hexavalent chromium by ascorbic acid and glutathione with special reference to the rat lung // Arch. Toxicol. —1990. —V. 64. —P. 169–176.
33. Susa N. Antagonistic effect DL-penicillamine on chromium toxicity in Hela cells //Jp. J. Vet. Sci. —1984. —V. 46. —P. 89–98.
34. Sugijama M. Role of phisiological antioxidants in chromium (YI) —induced cellular injuri // Free Rad. Biol. Med. —1992. —V. 12. —P. 397–407.
35. Standeven A.M., Wetterhahn K.E. Ascorbate is the principal reductant of chromium (YI) in rat liver and Kidney ultrafiltrates // Carcinogenesis. —1991. —V. 13. —P. 1733–1737.
36. Effect of combined administration of DL-penicillamine and potassium dichromate on lethality, distribution and exretion of chromium in mice / Susa N., Veno S., Furukawa Y. et al. // Kitasato Arch. Exp. Med. —1988. —V. 61, N 1. —P. 51–57.
37. Susa N., Veno S., Furukawa Y. Protective effects of thiol compounds on chromate-induced toxicity in vitro and in vivo // Environmetall perspectives suplements. Nuclear Mechanism of Metal Toxicity and Carcinogenicity. —1994. —V. 102. —Suppl. 3. —P. 247–250.
38. Tandon S.K., Srivastava L. Chelation in metal intoxication XYI: influence of chelating agents on chromate poisoned rats // Chemosphere. —1985. —V. 14, N 10. —P. 1579–1587.
39. The relations hip letwen the development of toxicity and lipid peroxidation induced by chromium compounds in rats / Veno S., Susa N., Furukawa Y. et al. // Kitasato Arch. Exp. Med. —1988. —V. 61, N 2–3. —P. 137–147.
40. Uptake of chromate by rat thymocytes and role of glutathione in its cytoplasmic reduction / Debetto P., Arslan P., Antolini M. et al. // Xenobiotica. —1988. —V. 18, N 6. —P. 651–664.


| Содержание |