УДК 612.017.1:616-008:574

ВИКОРИСТАННЯ ЕНТЕРОСОРБЦIЇ В ІМУНОКОРЕКЦІЇ ПРИ КОНСЕРВАТИВНОМУ ЛIКУВАННI ЦУКРОВОГО ДIАБЕТУ

О.А. Слюсарев, А.А. Алексеєнко, П.Л. Каракуркчi, О.А. Ракша-Слюсарева, М.А. Нестеров

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького,
Iнcтитут вiдновлювальної та невiдкладної медицини АМН України

Ентеросорбцiя — перспективний метод лiкування цукрового дiабету. На сьогодняшній час вiдомi позитивнi клiнiчнi ефекти застосування багатьох рiзновидів ентеросорбентiв у лiкуваннi цього захворювання [1-4]. Розвиток ентеросорбцiї в Українi призвiв до розробки нових поколiнь ентеросорбентiв, що відкриває значні перспективи для їх широкого подальшого застосування, зокрема в терапії цукрового діабету.

Одним з перспективних сорбентів є вітчизняний препарат "Білосорб-П", який являє собою вуглеволокнистий сорбент нового покоління. Він вирізняється поміж інших сорбентів високою сорбційною здатністю, зумовленою хімічною будовою і розвинутою мікро- та мезопористою структурою. Особливістю препарату є регуляція обміну жиророзчинних вітамінів та жовчогінний ефект [5]. Нашими попередніми дослідженнями [6-8] встановлено, що стан експресії антигенних рецепторів мембраною лімфоцитів у хворих на цукровий діабет є показником розвитку цього захворювання. У зв'язку з цим метою роботи стало вивчення впливу препарату "Білосорб-П" на стан експресії антигенних рецепторів мембраною лімфоцитів у хворих на цукровий діабет.

Матеріали та методи дослідження

Обстежено 56 хворих на цукровий дiабет I та II типу та 110 умовно здорових мешканців Донбасу. Гемато-iмунологiчний стан оцiнювали за даними гемограми периферичної кровi загальноприйнятими методами [9]. Дослiдження рівня експресії антигенних рецепторів мембранами лімфоцитів периферичної кровi проводили методом непрямої iмунофлуоресценцiї [10, 11] з використанням панелi комерцiйних моноклональних антитiл CD3, CD4, CD8, CD20, СD38, CD HLA, CD HLA-Dr виробництва Iнституту експериментальної патологї, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України (м. Київ). Як вторинні антитіла використовували антимишачі антитіла того ж виробництва до Fab-фрагменту. Обстежено 56 хворих тяжкою та середньою ступінню цукрового діабету I та II типу віком від 16 до 54 років, які знаходились в клініці Донецької обласної клінічної лікарні ім. М. Калініна у зв'язку з погіршенням клінічного стану з причини порушення дiєти (37 осіб) та напередодні запланованої трансплантації культури тканини підшлункової залози (19 осіб). 30 обстеженим (I клінічна група) до курсу базової терапії додатково включали ентеросорбцію з використанням ентеросорбенту "Білосорб-П". Препарат призначали по 1 чайній ложці (2,5 г) двічі на добу через 1,5 год після їди протягом 15 діб. 26 осiб (II клінічна група) знаходились лише на базовiй терапiї. Дослідження гемограми крові та експресії антигенних рецепторів мембранами лімфоцитів провадили двічі — до початку курсу лікування та після його закінчення.

Отримані дані обробляли з використанням критерія t Ст'юдента [12].

Результати та їх обговорення

Середні значення показників гемограми до лікування практично не відрізнялись від норми для регіону. В той же час показники експресії антигенних рецепторів мембраною лімфоцитів у хворих значно різнилися від показників умовно здорових мешканців Донбасу; ці відмінності можуть бути охарактеризовані як дисбаланс популяцiй та субпопуляцiй імунокомпетентних клітин з недостатнiстю Т- та В-ланки імунітету, та експресiї антигенних детермiнант. Так, достовірно була знижена експресiя антигенiв гiстосумiсностi I та II класу до 0,61±0,18 Г/л та 0,74±0,10 Г/л відповідно при регiональнiй нормi вiдповiдно 1,80±0,13 та 1,72±0,17 Г/л.

Експресiя антигенних рецепторiв CD3, які вiдповiдають популяцiї Т-лiмфоцитiв, становила 0,52±0,03 Г/л, що було значно нижче за регiональну норму (1,08±0,04 Г/л). Вiдмiчено не лише зниження пулу субпопуляцiй лiмфоцитiв СD4⁺ та CD8⁺ (0,19±0,03 Г/л та 0,19±0,03 Г/л відповідно при нормi 0,52±0,02 Г/л та 0,35±0,02 Г/л відповідно), а і зниження iмунорегуляторного коефiцiєнту. Спiввiдношення субпопуляцiї СD4⁺/CD8⁺, яке у здорових мешканцiв Донецького регiону складало 1,50 : 1,00, у хворих на цукровий діабет зменшувалося і складало 1.00 : 1.00.

Отриманi результати свiдчать не лише про недостатнiсть популяцiй та субпопуляцiй лiмфоцитiв, в тому числi активованих, та рiвня iх експресiї клiтинною мембраною, що знижувало можливостi реалiзацiї iмунних реакцiй, а і про порушення взамодiї в системi кооперацiї iмунокомпетентних клiтин у хворих на цукровий дiабет.

Пiсля курсу лiкування стан хворих в обох групах значно покращився. Причому рiвень цукру в кровi був в середньому значно нижчим у хворих І клінічної групи і становив 8,5±0,2 ммоль/л, в той час, як у хворих II клінічної групи — 12,5±0,3 ммоль/л.

Пiсля курсу терапії з використанням ентеросорбенту "Білослорб-П" у хворих I клінічної групи спостерiгалося достовірне підвищення вмісту популяції Т-лімфоцитів (0,80±0,08 Г/л) за рахунок підвищення вмісту пулу Т-хелперів (0,30±0,04 Г/л). Виявлено також тенденцію до підвищення вмісту популяції В-лімфоцитів (0,63±0,06 Г/л) та збільшення популяції активованих клітин (1,06±0,26 Г/л); при цьому спостерігалось збільшення імунорегуляторного коефіцієнту до 1,20 при регіонарній нормі 1,14. Було встановлено не тільки відновлення рівня експресії антигенних рецепторів гістосумісності I та II класу (1,37±0,39 Г/л та 1,05±0,08 Г/л, відповідно), а і вирівнювання їх дисбалансу.

В ІІ клінічній групі теж спостерігалось достовірне, але значно менше виражене підвищення пулу Т-лімфоцитів (0,69±0,05 Г/л). Рівень субпопуляції Т-супресорів після базової терапії був майже такий, як і після ентеросорбції, але пул Т-хелперів у хворих ІІ клінічної групи збільшувався значно менше, ніж у хворих І групи. Імунорегуляторний коефіцієнт групи, на відміну від І клінічної групи, значно знижувався. Експресія антигенів гістосумісності І (0,74±0,16 Г/л) та ІІ (0,95±0,12 Г/л) класу мала лише тенденцію до збільшення. При цьому у хворих ІІ клінічної групи спостерігались тенденція до поглиблення співвідношення експресії мембраною лімфоцитів антигенних рецепторів гістосумісності I та II класу, дизрегуляція в системі кооперації імунокомпетентних клітин.

Таким чином, додаткове введення до курсу терапії хворих на цукровий діабет ентеросорбенту "Білосорб-П" покращує стан системи імунітету на рівні експресії антигенних рецепторів мембраною лімфоцитів та взаємодію в системі кооперації імунокомпетентних клітин організму.

Література
1. Боднар П.Н., Николаев В.Г., Приступюк А.М. и др. // Врач. дело. —1984. —№ 4. —C. 79–81.
2. Боднар П.Н., Приступюк А.М. // Пробл. эндокринологии. —1986. —№ 5. —С. 7–10.
3. Боднар П.Н. // Лiки. —1996. —№ 1. —C. 55–58.
4. Воронко А.А. // Лiки. —1996. —№ 1. —C. 64–67.
5. Гурiна Н.М., Їрецька О.В., Юрченко О.В. та iн. // Доп. НАН України. —1994. —№ 9. —С. 168–173.
6. Портной О.А., Фридман Л.И., Николаев В.Г. и др. // Хим.-фарм. журн. —1984. —№ 3. —C. 360–364.
7. Alexeyenko A., Slusarew A., Raksha-Slusareva E.A. et al. // XXIX World Congк. of the International College of Autoimmune Surgeons. —London, 1994. —A 36. —P. 81.
8. Alexeenko A., Osipov A.G., Slusarev A.A et al. // The British Journal of Surgery. —1995. —V. 82. —Sup. 1. —P. 131.
9. Гринцов А.Г., Алексеенко А.А., Варенко Ю.С. и др. // Архив клин. и эксперим. мед. —1997. —Т. 6, № 1. —C. 94–97.
10. Руководство к практическим занятиям по клинической лабораторной диагностике / Под ред. М.А. Базарновой, В.Т. Морозовой. —Киев: Вища школа, 1988. —318 с.
11. Пинчук В.Г., Глузман Д.Ф., Надгорная В.А. и др Иммуноцитохимия и моноклональные антитела в онкогематологии. —Киев: Наук. думка, 1990. —232 с.
12. Иванов Ю.И., Погорелюк О.Н. Статистическая обработка результатов медико-биологических исследований на микрокалькуляторах по прогрммам. —Москва: Медицина, 1990. —224 с.