|
ТОКСИКОЛОГИЯ ПЕСТИЦИДОВ УДК 613.6:614.7:632.954 ТОКСИКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ГЕРБІЦИДА "БАЗАГРАН-М" Д.Л. Лебедєв Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Одне з пріоритетних місць серед комплексу техногенних факторів, які впливають на навколишнє середовище і здоров'я населення, займають чисельні хімічні сполуки, які широко застосовуються у різних сферах виробництва та побуту. Останнім часом загальна кількість хімічних сполук, які знаходяться в обігу на міжнародному торговому ринку, перевищує 600 тис [4]. У останні роки серед усіх пестицидів найбільш широко використовуються гербіциди, яким на сьогодні немає альтернативи у боротьбі з бур`янами [1]. Разом з тим, одним з несприятливих наслідків використання пестицидів є потенційна небезпека накопичення їх в рослинній речовині, харчових продуктах та об`єктах навколишнього середовища, що може призвести до надходження в організм людини токсичних речовин [2]. Шляхами зменшення негативного впливу гербіцидів на біоценози та людину є розробка та використання високоефективних препаратів з малими нормами витрат або комбінація вже відомих препаратів з метою підвищення ефективності боротьби з бур'янами та мінімізації норм витрат. Мета нашого дослідження — токсиколого-гігієнічна оцінка гербіциду БАЗАГРАН-М 37,5 % в.г. Гербіцид БАЗАГРАН-М 37,5 % в.г. фірми БАСФ (Німеччина) є комбінованим препаратом, до складу якого входять 25 % бентазону та 12,5 % 2М-4Х. Препарат використовується для боротьби з бур'янами на посівах зернових, кормових трав, льону та інших культур. В Україні БАЗАГРАН-М використовується для боротьби з однолітніми бур'янами, у тому числі стійкими до 2,4-ДБ та 2М-4Х, на посівах зернових, льону-довгунця. Як відомо, бентазон відноситься до групи гетероциклічних сполук, 2М-4Х — до групи похідних хлорфеноксиоцтової кислоти [3]. За даними досьє фірми БАСФ, в табл. 1 і 2 наведені параметри токсичної дії БАЗАГРАН-М та діючих речовин, що входять до нього. Дані табл. 1 даних дозволяють зробити висновок, що БАЗАГРАН-М та діючі речовини, що входять до його складу, помірно токсичні при надходженні до організму лабораторних тварин різними шляхами. Шкіру та слизові оболонки БАЗАГРАН-М не подразнює, бентазон слабко подразнює шкіру та помірно подразнює слизові оболонки; 2М-4Х шкіру та слизові оболонки подразнює помірно. Алергенні властивості у БАЗАГРАНА-М та 2М-4Х не виявлені, бентазон володіє слабкою сенсибілізуючою дією. Виходячи з даних табл. 2, подразнюючим та сенсибілізуючим ефектом, негативним впливом на репродуктивну функцію, тератогенною, мутагенною та канцерогенною дією БАЗАГРАН-М не володіє. Таким чином, БАЗАГРАН-М можна віднести до 3-го класу небезпечності згідно [5]. Раніше було проведено повне гігієнічне нормування бентазону та 2М-4Х. Але у зв'язку з розширенням сфери використання БАЗАГРАНУ-М виникла необхідність розробки МДР бентазону та 2М-4Х у насінні льону, олії, горосі; бентазону — у рисі, вивчення динаміки залишкових кількостей препарату у конюшині та пшениці. Оскільки БАЗАГРАН-М відноситься до 3-го класу небезпечності, то коефіцієнт запасу для нього нами був прийнят 100. ДДД обгрунтована на рівні 0,1 мг/кг маси тіла за добу для бентазону та 0,008 мг/кг маси тіла за добу для 2М-4Х. Якщо з продуктами харчування у організм людини масою 60 кг може потрапити до 70 % залишкових кількостей пестициду, тоді розрахункове надходження з харчовими продуктами бентазону складає 4,2 мг, а 2М-4Х — 0,34 мг. Виходячи з МДР, фактичний рівень вмісту пестициду у продуктах харчування, отриманих з продовольчих культур, оброблених препаратом, складає: у зерні хлібних злаків, горосі, кукурудзі, вівсі, рисі, сої, олії, ячмені для бентазону — 0,1 мг/кг, а для 2М-4Х — 0,05 мг/кг. Виходячи з питомої ваги продуктів у харчовому раціоні людини, нами підраховано можливе сумарне надходження залишкових кількостей бентазону та 2М-4Х з усім комплексом продуктів. Воно складає відповідно 0,047 та 0,048 мг/добу. При цьому в організм людини з горохом, олією, рисом та іншими ще не нормованими продуктами може потрапити 4,15 мг бентазону та 0,29 мг 2М-4Х. На наступному етапі обгрунтування МДР ми визначали органолептичні властивості лляної олії, гороху, рису та досліджували залишкові кількості бентазону і 2М-4Х у динаміці, починаючи з дня обробки і закінчуючи збором урожаю. Для обгрунтування МДР вмісту бентазону та 2М-4Х у горосі, льоні, рисі, пшениці, конюшині протягом одного вегетаційного періоду були проведені натурні дослідження у господарствах Київської та Херсонської областей. Препарат застосовували одноразово у максимальній нормі витрати 3 л/га. Залишкові кількості бентазону та 2М-4Х вивчали у динаміці в день обробки, на 7, 14, 28, 42 добу і у момент збору врожаю. На момент збору врожаю змін органолептичних властивостей (запах, смак, зовнішній вигляд) досліджених зразків по відношенню до контрольних не виявлено. Отримані данні свідчать, що вже на стадії зеленого горошку (42 доба) залишкові кількості бентазону не визначались, а 2М-4Х — лише на рівні границі визначення методу (0,5 мг/кг) у Київський області і зовсім не визначались у Херсонський області; у момент збору урожаю ні у насінні льону, ні у отриманій з насіння олії залишкові кількості бентазону та 2М-4Х не визначались; залишкові кількості бентазону та 2М-4Х у зерні рису також не виявлено; у момент збору урожаю пшениці залишкові кількості бентазону у зерні та соломі не визначались, починаючи з дня обробки. Отримані результати дозволили нам рекомендувати МДР вмісту бентазону у горосі — "не допускається" (межа визначення методу — 0,1 мг/кг), насінні льону та олії — "не допускається" (межа визначення методу 0,2 мг/кг у олії, 0,05 мг/кг у насінні), рисі — "не допускається" (межа визначення методу — 0,1 мг/кг); МДР 2М-4Х у горосі — "не допускається" (межа визначення методу — 0,05 мг/кг), насінні льону та олії на рівні "не допускається" (межа визначення методу — 0,1 мг/кг у насінні льону, 0,5 мг/л у олії), рисі — "не допускається" (межа визначення методу — 0,05 мг/кг). При величині ДДД бентазону 0,1 мг/кг маси тіла за добу та 2М-4Х 0,008 мг/кг маси тіла за добу допустиме добове надходження препаратів для людини з середньою масою 60 кг складає відповідно 6 мг/добу та 0,48 мг/добу. Враховуючи, що середньодобове споживання гороху і рису 50 г, олії 40 г та приймаючи вміст залишкових кількостей бентазону і 2М-4Х на рівні межі визначення методу, їх фактичне надходження до організму людини буде складати відповідно 0,018 мг та 0,025 мг, тобто 0,3 % та 5 % від ДДД. При цьому, виходячи з принципу комплексного гігієнічного нормування, можна зробити висновок, що можливе сумарне надходження бентазону та 2М-4Х з усіма середовищами (вода + повітря + продукти харчування) буде 1,095 мг та 0,46 мг відповідно, що значно менше ДДД. Таким чином, гербіцид БАЗАГРАН-М, 37,5 % в.г. може пропонуватися для використання на горосі, льоні, рисі, конюшині при нормах витрат 2,0–3,0 л/га. Література |