УДК 582.232:577.1

РАНОЗАГОЮЮЧІ ВЛАСТИВОСТІ МАЗІ АЛЬГОФІН-НОВА У ПОРІВНЯННІ З МАЗЗЮ АЛЬГОФІН

О.М. Коршак

Інститут гідробіології НАН України,
Перша міська клінічна лікарня, м. Київ

На різних стадіях екстракції хвойної лапки та мікроводоростей є можливість одержувати речовини з різною фармакологічною активністю. Деякі з них успішно пройшли до- і клінічні випробування й дозволені Фармкомітетом України до випуску. З цього приводу слід вказати на препарат — мазь Альгофін [1, 2].

Мазь Альгофін 25–50 % це комплексний препарат, який у складі має:
– дитерпеноїди — 2,2 %;
– білок з незамінними амінокислотами — 45–50 %;
– ліпіди — 8–10 % з поліненасиченими жирними кислотами до 80 % від загальної кількості ліпідів;
– каротиноїди — 15–20 мг %;
– похідні хлорофілів — 400–500 мг %;
– терпени — 1,8–2,2 %;
– плівкоутворювачі на основі природних церезинів — 6–8 %.

Мазь має репаративні, антимікробні, гіперосмолярні властивості й може використовуватись для лікування трофічно-травматичних ушкоджень шкіри та глибшерозташованих тканин (опіки, обмороження, трофічні виразки різного походження, радіаційні та токсичні ушкодження). Антимікробна дія розповсюджується на грампозитивну й грамнегативну мікрофлору, спороносну і аспорогенну, резистентні госпітальні штами до сучасної хіміотерапії. Гіперосмолярні властивості сприяють очищенню ран від детриту й появі ранніх грануляцій. Присутність у комплексі нейтральних дитерпенів, ефірних олій, смоляних кислот, ліпідних сполук, поліненасичених жирних кислот стимулює регенераційні процеси на ушкоджених ділянках. Але у процесі клінічних випробувань з'ясовано, що мазь Альгофін 50 % у 27 % хворих викликає почуття печії, болю й подразнює раневу поверхню.

Мазь Альгофін-нова — новий, більш ефективний засіб лікування травматично-трофічних ушкоджень шкіри, який не має побічної дії.

Основні діючі речовини одержані з мікроводорості Chlorella vulgaris Bejier, та хвойної лапки. Інгредиєнти мазі:
1. Спиртовий екстракт Chlorella vulgaris Bejier — 10 %;
2. Бензиновий екстракт хвойної лапки — 25 %;
3. Lidocainum — 1,5 %;
4. Гідрофільна водорозчинна основа (поліетиленоксид) — до утворення мазі.

Бензиновий екстракт з хвойної лапки та спиртовий екстракт Chlorella vulgaris Bejier у суміші являють собою багатокомпонентну речовину, до складу якої входять:
– білок 60–70 % з незамінними амінокислотами до 80 % від загальної кількості білку;
– ліпіди 8–10 % з поліненасиченими жирними кислотами до 80 % від загальної кількості ліпідів;
– каротиноїди — 0,02–0,025 %;
– похідні хлорофілів — 0,4–0,6 %;
– нейтральні дитерпеноїди + поліізопреноїди — 2–2,5 %;
– наповнювач (поліетиленоксид 400 та 1500).

Лідокаїн — додається до складу мазі як знеболюючий компонент.

Гідрофільна водорозчинна основа (замість жирової, як у мазі Альгофін) застосована для підвищення осмолярних властивостей мазі.

Метою роботи було вивчення ефективності мазі Альгофін-нова на моделях ран.

Отримані результати представлені у табл. 1.

Встановлено, що під впливом мазі Альгофін-нова загоєння простих ран порівняно з маззю Альгофін прискорюється на 26,2 %, інфікованих — на 16,8 %; у сенсибілізованих тварин за феноменом Шварцмана — на 12,6 %, за феноменом Артюса-Сахарова — на 29,0 %.

Для об'єктивного відображення динаміки процесу загоєння ран проведено цитологічні дослідження ексудату у день нанесення ран, через 5 та через 10 діб (табл. 2.).

З одержаних даних видно, що у ранні строки в ексудаті переважають нейтрофільні лейкоцити, присутні також лімфоцити, гістиоцити та макрофаги. Це свідчить про розвиток запального процесу.

Через 5 діб у ексудаті ран з'являються профібробласти. Найбільша їх кількість присутня у випадку застосування мазі Альгофін-нова. У ексудаті збільшується вміст макрофагів, гістіоцитів та зменшується кількість нейтрофільних лейкоцитів. Реакція найбільш виражена при застосуванні мазі Альгофін-нова.

На 10 добу кількість профібробластів збільшується у всіх випадках, значно збільшується кількість гістіоцитів та зменшується кількість нейтрофілів. Дані свідчать за регенераційний процес та очищення ран.

Таким чином, експериментальними дослідженнями встановлено, що для лікування простих, інфікованих ран та торпідно перебігаючих ушкоджень найбільш раціонально застосовувати 25 % мазі Альгофін-нова. Загоєння ран порівняно з контролем прискорюється у 2,5–3 рази. Мазь Альгофін менш ефективна у цих випадках.

Таким чином, наші дослідження показали, що мазь Альгофін-нова значно переважає за ефективністю мазь Альгофін при лікуванні ран різного генезу.

Література
1. Кірпенко Ю.О. Ліки з прісноводних водоростей // Вісник НАНУ, 1997, N 1–2. —С. 41–45.
2. Патент України N 13945А.