УДК 612.017:615.9

ОЦІНКА ІМУНОТОКСИЧНОСТІ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ ДЕРМАТОЗОЛЬ

В.А. Козир, В.М. Шумейко, к.м.н., В.М. Овруцький, д.х.н., В.Г. Аркадьєв, к.м.н.

Інститут фармакології і токсикології АМН України

Дерматозоль — новий фармакологічний засіб, розроблений фахівцями Інституту фармакології та токсикології, призначений для лікування інфекційних захворювань шкіри — піодермій та грибкових уражень [4]. На етапі доклінічного вивчення препарат проходив всі необхідні дослідження щодо фармакологічної ефективності та безпечності. Одним з етапів останньої є обов'язкове вивчення його імунотропних і в першу чергу імунотоксичних властивостей.

В зв'язку з цим, метою даної роботи було вивчення впливу дерматозолю на імунну систему.

Для цього ми зупинились на трьох експериментальних моделях, які дають уяву про можливу імунотоксичну дію вивчаємого препарату: первинній імунній гуморальній відповіді на тимусзалежний антиген, реакціі гіперчутливості повільного типу (РГПТ) та реакції бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ) на мітогени (фітогемаглютинін та ліпополісахарид).

Вивчення імунних показників проводили за методами [1-3], які відтворюють нормальну імунну реакцію, і в разі впливу /негативного або позитивного/ вивчаємого препарату, дозволяють виявити характер його дії на імунну систему.

Досліди проведені на 84 білих мишах масою 17–20 г, які знаходились на звичайному раціоні харчування віварію.

Враховуючи клінічний спосіб використання дерматозолю (для зовнішнього застосування), в експерименті препарат наносили нашкірно на попередньо підготовлені ділянки площею 25 см² правого боку дослідних тварин в дозі 0,1ЛД₅₀ один раз на добу протягом 14 діб.

В якості тимусзалежного антигена використовували еритроцити барана (ЕБ), імунізацію якими проводили внутрішньоочеревинним введенням оптимальної дози ЕБ (108 клітин в об'ємі 0,2 мл на 20 г маси тіла). Оцінку реакції проводили по титрах циркулюючих антитіл /гемолізинів, гемаглютинінів/ на 7 добу після імунізації. Поряд з цим у тварин реєстрували масу тіла та масові коефіцієнти лімфоідних органів /тимус, селезінка/. Отримані дані цих дослідів наведені у табл. 1.

Результати досліджень свідчать про те, що дерматозоль в зазначеній дозі та схемі використання не впливає на показники маси тіла дослідних тварин, їх лімфоїдних органів та титри циркулюючих антитіл в порівнянні з контрольною групою, тобто не змінює характера та рівня реакції первинної гуморальної імунної відповіді.

Для вивчення впливу препарату дерматозоль на клітинні ланки імунітету були використані дві основні моделі. Перша з них — реакція гіперчутливості повільного типу (РГПТ), яка дає уявлення про функціональну активність Т-системи імунітету. Ця реакція дозволяє дослідити вплив вивчаємого препарату (в разі його введення з початком сенсибілізації) на продукцію медіаторів сенсибілізованими лімфоцитами, які залучають мононуклеарні фагоцити до імунної відповіді. Оцінку РГПТ проводили по індексу реакції на 18 добу від початку нанесення дерматозолю.

Дані табл. 2. свідчать, що змін показників РГПТ у дослідній групі тварин не спостерігалось. Це дає підстави для висновку, що застосування дерматозолю в зазначених дозах не впливає на реакцію гіперчутливості повільного типу.

Другою моделлю вивчення дії дерматозолю на клітинний імунітет було вивчення проліферативної активності лімфоцитів, яку оцінювали по спроможності В- та Т-лімфоцитів трансформуватися у бластні форми під впливом відповідних мітогенів (ЛПС — ліпополісахариду та ФГА — фітогемаглютиніну).

Реакцію бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ) проводили в дослідах in vivo [5] з використанням підколінних лімфоузлів у білих мишей, які на протязі 10 діб отримували дерматозоль в зазначеній дозі. Оцінку реакції визначали по показнику коефіцієнта гіпертрофії.

Як свідчать дані табл. 3, використання дерматозолю не впливало на показники реакції бласттрансформації лімфоцитів на відповідні мітогени,тобто не змінювало характер клітинної імунної реакції.

В процесі експериментів нами не спостерігались загибель або якісь зміни у загальному стані та поведінці тварин, що свідчило б про розвиток токсичного ураження. Всі основні фізіологічні реакції та рефлекси (больовий, тактильний) були збережені.

Таким чином, двотижневий курс застосування дерматозолю не викликав імунодепресивну дію на організм тварин. Це підтверджується відсутністю значимих змін з боку показників функціонального стану гуморальної і клітинної ланок імунітету.

Література.
1. Методические материалы по экспериментальному (фармакологическому) и клиническому испытанию иммуномодулирующего действия фармакологических средств. Изд. официальное. —М., 1984. —С. 9–10.
2. Зигль Э. Реакция гемаглютинации// Иммунологические методы. —М.: Мир, 1979. —С. 108–112.
3. Иммунологические методы // Под. ред. Х. Фримеля. —М.: Медицина, 1987. —482 с.
4. Шумейко В.М., Овруцький В.М., Козир В.А., Овруцький О.В. Розробка лікарських засобів на основі біокисних метал-силікатних сполук // В кн.: Досягнення сучасної фармації —в медичну практику. Тези доповідей. —Харків, 1996. —С. 141.
5. Chaudhuri T.K., Chakravarty A.K. Activation of mirine thymocytes in vivo. Pt. II.: Study of blastogenesis, the syntesis of macromolecules and the cytotoxic response after stimulation with phytogemagglutinin / Limphology. 1986, V. 19, N 3, P. 117–124.