ПРОМЫШЛЕННАЯ ТОКСИКОЛОГИЯ

УДК 614.445:615.917-007

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІГРАФІЧНОГО ЛАКУ ПВБ МАРКИ Б

Б.П. Кузьмінов, к.м.н., В.А. Туркіна

Науково-дослідний "Центр профілактичної і клінічної токсикології", Львів

В реальних умовах використання друкарських фарб процес висихання (закріплення фарбуючого шару) являється доволі складним і довгим (за рахунок вбирання, окислення, полімеризації, випаровування летких компонентів). Для оздоблення відбитків найбільш часто використовують різні види поліграфічних лаків. НВО "ППП", (м. Львів) розробило і запропоновало для використання поліграфічний лак ПВБ марки Б, який застосовується для лакування вiдбиткiв на крейдованому паперi i рiзних типах всмоктуючих паперiв при оздобленнi книжково-журнальноi, етикетноi, паперово-бiлової та iнших видiв друкованоi продукцii.

До складу лаку входять полiвiнiлбутираль, канiфоль соснова, етиленглiколь, спирт етиловий, смола циклогексанонформальдегiдна.

За стандартних умов лак є прозорим розчином свiтло-коричневого кольору з густиною 0,875 г/см3.

В процесi виробництва та використання лаку ПВБ в повiтря робочоi зони можуть поступати: пара+аерозоль етиленглiколю (ГДК 5,0 мг/м3, 3 клас шкiдливостi, ГОСТ 12.1.005-88), пара+ аерозоль канiфолi (ГДК 4,0 мг/м3, 3 клас шкiдливостi, додаток N 2 до списку ГДК N 4617-88), пара спирту етилового (ГДК 1000,0 мг/м3, 4 клас шкiдливостi, ГОСТ 12.1.005-88), пара масляного альдегiду (ГДК 5 мг/м3 3 клас шкiдливостi, ГОСТ 12.1.005-88), пара формальдегiду (ГДК 0,5 мг/м3, 2 клас шкiдливостi, ГОСТ 12.1.005-88), пара циклогексанону (ГДК 10 мг/м3, 3 клас шкiдливостi, ГОСТ 12.1.005-88). Можливе забруднення шкiри, спецодягу i попадання лаку на слизовi оболонки.

Проведена токсикологічна оцінка даного лаку, а також санітарно-хімічні дослідження, які включали кількісне визначення концентрації летких компонентів в повітрі під час висихання лаку.

Матеріали та методи дослідження

Токсикологічні дослідження проводили по загальноприйнятих методиках, визначення емісії шкідливих сполук — згідно з затвердженими методичними вказівками.

В окремому експериментi дослiджували концентрацii летких компонентiв, якi видiляються при висиханнi лаку. Сушку проводили на протязі 1 хв при темпертурi 60 °С, далi на протязi 1 доби при кiмнатнiй температурi. Площа нанесення 60х90 см, об'єм виробничого примiщення 100 м3 (об'єм камери в експериментi 80 м3, площа 4,32 см2).

Алергенні властивості лаку вивчались за методикою Алексеєвоi-Петкевич [2]. Комплексну сенсибiлiзацiю морських свинок проводили шляхом підшкірного введення масляного розчину препарату і наступних епікутантних аплікацій. Оцінку алергічної реактивності проводили постановкою шкiрної проби та підрахунком кiлькостi базофiлiв та еозинофiлiв в периферiчнiй кровi морських свинок.

Мутагенну активність лаку досліджували в тестi Еймса на двох тесторних штаммах [1].

Результати та їх обговорення

Статичне 2-х годинне затруєння бiлих мишей леткими сполуками, що видiляються при пiдiгрiвi лаку до 60 °С, викликало загибель двох з шести тварин. В клiнiчнiй картинi гостроi iнтоксикацii переважали симптоми ураження центральноi нервовоi системи: сонливiсть, утруднене дихання, у деяких тварин порушення координацiї рухiв та тремор заднiх кiнцiвок. На розтинi тварин, що загинули: повнокрiв'я печiнки та нирок, точковi крововиливи в легенях. Хiмiчним аналiзом встановлено, що в повiтрi камери знаходились етанол в концентрацii 9560 мг/м3, етиленглiколь — 4,37 мг/ м3, формальдегiд — 0,3 мг/м3, циклогексанон — 0,5 мг/м3.

Результати, які були отримані приведені в таблиці.

Середньосмертельнi дози для бiлих щурiв та мишей становлять вiдповiдно 11620 (10355—12885) мг/кг та 800 мг/кг. При отруєннi препаратом в смертельних дозах спостерiгаються утруднене дихання, хитка хода, у деяких тварин — частковий парез заднiх кiнцiвок, адинамiя. На розтинi тварин, що загинули — повнокрiв'я печiнки та нирок. Середнiй час загибелi щурiв (ЕТ50) — 24 год.

Максимально недiюча доза (МНД) для щурiв становить 0,27 мг/кг.

При однократному занурюваннi хвостiв бiлих щурiв на 4 год в нативну речовину загибелi тварин та симптомiв iнтоксикацii не спостерiгали.

Пiсля одно- та 10-кратного нанесення препарату в кiлькостi 20 мг/см2 на попередньо депiльовану дiлянку шкiри морських свинок явищ подразнення не вiдмiчено.

При внесеннi однієї краплi лаку в кон'юктивальний мiшок ока кролика розвивався сильно виражений кон'юктивiт — гiперемiя (2 бали), набряк (4 бали), видiлення (3 бали).

Коефiцiєнт кумуляцii по показнику "загибель тварин" [4] > 2,5 (середньо виражена кумулятивна активнiсть за класифiкацiєю С.М. Новiкова [3]).

Місцеві реакції та достовірні зміни в кількості згаданих елементів крові були відсутні, що свідчить про відсутність алергенної перебудови організму.

Генотоксичного ефекту для даного препарату не виявлено.

На основі експериментальних досліджень розроблено типовий токсиколого-гігієнічний паспорт, що дозволило узгодити з МОЗ Украіни технічні умови на випуск полиграфічного лаку та отримати Гігієнічний Висновок, якій дозволяє впровадження лаку в народне господарство.

ЛІТЕРАТУРА
1. Методические указания по изучению мутагенной активности химических веществ при обосновании их ПДК в воде. —М., 1986.
2. Методические указания по гигиеническому нормированию промышленных аллергенов в воздухе рабочей зоны. —Рига, 1980.
3. Новиков С.М. и соавт. Сравнительная оценка различных методов изучения кумулятивных свойств вредных веществ. // Гиг. санит. —1987 —N 9. —С. 41—44.
4. Lim. R.K., Rink K.G., Glass H.G. // Arch. intern. Pharm. thes. —1961. —V, 130. —P. 336—352.


| Содержание |