ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ТОКСИКОЛОГИЯ

УДК 616-053.2/5:616.248-07:577.4

ВПЛИВ ТОКСИЧНИХ ФАКТОРІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЧАСТОТУ ФОРМУВАННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У ДІТЕЙ

М.П. Ковальчук

Київське медичне училище №3

Останнє десятиріччя характеризується погіршенням економічної та демографічної ситуації в Україні. Екологічна обстановка, що склалася в результаті аварії на ЧАЕС, в тому числі міста Києва та Київської області, обумовлює можливість комбінованої, комплексної та сполученої дії на дитяче населення іонізуючого випромінювання з іншими, переважно хімічними, факторами ризику оточуючого середовища [1, 4, 10, 12].

За останні роки відмічається маніфестація нозологій, в основі яких лежить імунний дисбаланс, поява екологічно-детермінованих хвороб, різке збільшення розповсюдженості соціально-обумовленої патології, екогенної сенсибілізації, імунної недостатності [5, 11, 15]. Розповсюдженість, зростання частоти алергічних захворювань є одним з важливих біологічних показників ризику для здоров'я в несприятливих екологічних умовах [3, 8, 10, 14]. Близько 10–15% дітей в Україні мають різні по локалізації та клінічним проявам алергічні захворювання [11].

Згідно з даними вітчизняних та зарубіжних досліджень [1, 6, 13, 15] виникнення, перебіг і наслідки патології органів дихання у дітей значною мірою залежать від прямої й опосередкованої дії компонентів навколишнього середовища і, в першу чергу, антропогенних факторів — фізичного та хімічного забруднення довкілля. При вивченні загальної захворюваності дитячого населення в Україні виявлено, що в структурі захворюваності перші чотири місця займають хвороби органів дихання, нервової системи і органів чуттів, органів травлення, опорно-рухової системи [2]. Особливу стурбованість викликає зростання розповсюдженості такого важкого інвалідизуючого захворювання як бронхіальна астма [2].

За даними центру медичної статистики МОЗ України за 1996 р., поширеність захворювань бронхіальною астмою у дітей до 14 років в Україні становила в 1990 р. 2,6, а в 1996 р. — 3,19 на 1000 дитячого населення, а в м. Києві в 1996 р. — 6,06 на 1000 дитячого населення. На сьогодні в м. Києві зареєстровано 320 дітей, які мають статус інваліда з дитинства по бронхіальній астмі, що становить 10,7% від кількості дітей, які страждають цією хворобою [11].

Метою нашої роботи було досліджежння впливу антропогенних факторів навколишнього середовища на частоту формування бронхіальної астми у дітей м. Києва і обгрунтування факторів ризику розвитку цієї хвороби.

Нами використано описовий і аналітичний методи епідеміологічного дослідження дитячого населення трьох районів міста Києва — Ленінградського, Московського, Радянського [7].

Для аналізу нами використано слідуючі показники, які відображають характер забруднення повітряного басейну в різних районах міста Києва:
х1 — сумарна кількість шкідливих викидів в атмосферу (т/рік);
х2 — питома вага шкідливих викидів району до загального об`єму (%);
х3 — викидів діоксиду сірки (т/рік);
х4 — викидів оксиду вуглецю (т/рік);
х5 — викидів оксиду азоту (т/рік);
х6 — викидів вуглеводнів (т/рік);
х7 — викидів сірчаної кислоти (т/рік).

Основні антропогенні фактори, які нами залучені до математичної обробки та аналізу, були включені з метою виявлення максимального відображення "чистого" впливу найвпливовіших і небезпечних чинників.

Результативними факторами були середньорічні рівні захворюваності та поширеності бронхіальної астми (БА) серед дитячого населення відповідних районів м. Києва (табл. 1) [13].

Враховуючи, що окремі показники забрудненості територій дуже тісно між собою пов'язані (критерій мультиколінеарності Феррара-Глаубера вище табличного значення), характеризувати взаємозв'язок між окремими факторами і рівнями патології за допомогою парних коефіцієтів кореляції неможливо. У зв'язку з цим нами проведено багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз, в результаті якого визначено множинний та парціальні коефіцієнти кореляції, які дозволили оцінити вплив окремих факторів на патологію органів дихання у дітей.

Результати даного аналізу наведено в табл. 2.

Як видно з представлених даних, існує достатньо висока залежність між рівнями екзогенних чинників та частотою формування бронхіальної астми серед дитячого населення. Встановлено, що в цілому існує сильний зв'язок між рівнем бронхіальної астми і досліджуваними факторами довкілля. Множинний коефіцієнт кореляції становить відповідно для рівнів захворюваності та поширеності патології 0,66±0,2 та 0,88±0,09 (p< 0,05).

Рівень поширеності бронхіальної астми більшою мірою залежить від комплексу факторів довкілля, які в цілому обумовлють 78,1% негативного впливу проти обумовленості рівня захворюваності, який складає 43,3%.

За рівнем значимості для формування показника поширеності бронхіальної астми серед наведеної групи факторів провідне місце займає рівень викидів у атмосферу вуглеводню (КПК=0,81, Д=65,5%), сірчаної кислоти (КПК=0,63, Д=40,3%), оксиду азоту (КПК=0,56, Д=31,3%) та iнтегральний показник — доля викидів району (КПК=0,49, Д=24,3%). Дещо менше значення мають інші чинники.

Майже аналогічні показники є пріоритетними для формування рівня захворюваності дітей на бронхіальну астму — рівень викидів у атмосферу вуглеводню (КПК=0,46, Д=20,9%), доля викидів району (КПК=0,38, Д=14,5%), сумарна кількість викидів у атмосферу (КПК=0,32, Д=10,1%). Дещо нижча детермінованість рівня захворюваності проти поширеності бронхіальної астми обумовлена, на нашу думку, накопичувальними та потенціюючими властивостями забруднюючих екзогенних чинників, що в значній мірі сприяє не тільки виникненню нових захворювань, а й частим загостренням патології.

Отже, вивчені нами антропогенні фактори довкілля суттєво впливають як на частоту формування, так і поширеність бронхіальної астми у дітей м. Києва.

ЛІТЕРАТУРА
1. Березінь В.Г., Бардов В.Г., Литвинова Ю.О. та ін. // Методика гігієнічної оцінки впливу комплексу шкідливих факторів оточуючого середовища на організм дітей дошкільного віку / Метод. реком. —Київ, 1995. —С. 14.
2. Богатирева Р.В., Горбань Е.Н., Гайда Н.Г., Бережной В.В. // Матер. научн.-практ. конф. (Харьков, 23—24 окт., 1997 г.) —Харьков, 1997. —С. 3—11.
3. Беш Л.В., Ласиця О.І. Актуальні аспекти етіопатогенезу бронхіальної астми у дітей // Український пульмонологічний журнал. —1996. —N 3. —С. 15—18.
4. Вельтищев Ю.Е. Экопатология детского возраста // Педиатрия. —1995. —N 4. —С. 73—76.
5. Вельтищев Ю.Е., Балева Л.С. Научные и организационные принципы современной педиатрии // Рос. вестн. перинатологии и педиатрии. —1997. —N 5. —С. 6—15.
6. Гундаров И.А., Матвеева С.В. Здоровье здоровых: методы прогностической оценки и индивидуальной коррекции / Валеология. —1996. —С. 16—29.
7. Гончарук Е.И., Вороненко Ю.В., Марценюк Н.И. Изучение влияния факторов окружающей среды на здоровье населения. —Киев, 1989 . —С. 203.
8. Зимбер А.П. // Респираторная медицина. —Петрозаводск, 1996.
9. Ковалевская М.Н., Розинова Н.Н. Возрастная эволюция и исходы бронхиальной астмы у детей // Рос. вестн. перинатологии и педиатрии. —1997. —N 1. —С. 34—38.
10. Корячко П.П., Яковенко В.И., Капранов С.В., Кулиш С.И. Результаты изучения заболеваемости детей по программе АГИС "Здоровье" // Матер. научн.-практ. конф., (Харьков, 24—25 мая, 1995 г.) —Харьков, 1995. —С. 78—79.
11. Ласиця О.І. Актуальні питання дитячої алергології // Матер. конференції педіатрів України. —Дніпропетровськ, 1996. —С. 99—100.
12. Мозалевський А.Ф. Динаміка захворюваності та морфофункціональні особливості дихальної системи при ХНЗЛ у дітей, що зазнали радіаційного впливу // Укр. пульмонол. журнал. —1996. —N 2. —С. 50—53.
13. Dodge R., Cline M.G., Lebowit, Burrows B. Показатели, предшествующие постановке диагноза астмы у лиц юношеского возраста // J. Allergy Clin/ Immunol. Nov. 1994 N5. —P. 831—835.
14. Jones A., Bowen M. Скрининг детской астмы с использованием теста физической нагрузки // Br. J. Gen. Pract. —1994 V. 380. —P. 127—131.
15. Morgan W.J., Martines F.D. Risk factors for developing wheesing and asthma in childhood // Pediatr. Clin. North Am. —1992. V. 39. —P. 1185—1203.


| Содержание |