МЕХАНИЗМЫ ИНТОКСИКАЦИЙ

УДК 612.46-53:612.397:546.36]:599.323

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕНСИВНОСТІ ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ ТА ЙОГО УЧАСТЬ В ПОРУШЕННІ НИРКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ЩУРІВ ПРИ ІНТОКСИКАЦІЇ ЦЕЗІЄМ

Л.І. Власик, к.м.н.

НДІ медико-екологічних проблем, м. Чернівці, Україна

Посилення пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) в нирках під впливом ксенобіотиків значною мірою визначає ступінь пригнічення в цьому органі транспортних АТФаз та інших пов’язаних з мембранами ферментів, що є однією із важливих ланок порушення ниркової діяльності і зниження канальцевого транспорту зокрема [1]. При токсичних ушкодженнях нирок дуже часто виникають ситуації, коли активність прооксидантних систем перевищує можливості систем антирадикального захисту [2]. Ряд авторів вважає, що це залежить від вікової динаміки стану антиоксидантної системи [3]. У зв’язку з цим метою роботи було вияснити вікові особливості інтенсивності ПОЛ в тканині нирок при інтоксикації потенційними нефротоксичними хімічними речовинами та можливу його роль в патогенезі пошкодження нирок. В даній роботі наводяться результати дослідження впливу цезію йодиду на тварин, для якого в попередніх дослідженнях встановлено вікові особливості порушення ниркової діяльності в експерименті [4].

Матеріали та методи

Експерименти виконані на 64 рандомбредних аутбредних статевонезрілих (1,5—2 міс) та старих (18—20 міс) щурах-самцях. Тварини вирощені в умовах віварію лабораторії експериментальних біологічних моделей НДІ медико-екологічних проблем за скороченою схемою рендомізації Полея. Харчування здійснювали повноцінним гранульованим кормом типу ПК 121-7 та вільним доступом до водопровідної води, що відстоювалась упродовж 24 годин. Умови утримання були стабільними (світловий режим 12Т:12С, температура повітря 20±2°С, відносна вологість 55±5%). Для підстилки використовували стружку листяних порід дерев. Цезію йодид вводили внутрішньошлунково упродовж 28 днів в дозі 20 мг•кг-1 маси тіла. Функціональний стан нирок оцінювали за умов 5% внутрішньошлунко-вого навантаження водогінною водою. Показники діяльності нирок розраховували за формулами Ю.В.Наточина та О.Шюк [5, 6]. Рівень дієнових кон’югатів (ДК) в кірковій речовині нирок визначали за методом [7], активність супероксиддисмутази (СОД) та глутатіонпероксидази (ГПО) за [8, 9]. Статистичну обробку проводили параметричними методами на ІВМ "Pentium-166".

Результати досліджень та їх обговорення

Тривале введення цезію йодиду викликало у молодих щурів пригнічення проксимальної реабсорбції натрію, яке супроводжувалось компенсаторним збільшенням його дистального транспорту. Швидкість клубочкової фільтрації мала незначну тенденцію до підвищення, а концентрація креатиніну в плазмі крові не відрізнялась від контролю. В той же час зростали втрати калію за рахунок посиленої секреції цього катіону в дистальних канальцях (таблиця).

Інтенсивність ПОЛ в нирках збільшувалась. Про це свідчить накопичення в кірковій речовині дієнових кон’югатів. Поряд з цим підвищувалась активність антиоксидантних ферментних систем – СОД та ГПО (рисунок).

У старих щурів також зростала інтенсивність ПОЛ, однак пригнічувалась ферментна ланка захисту від гідропероксидів ліпідів та активних форм кисню. За даними літератури [3] активність антиоксидантної системи в нирках щурів зменшується з віком і супроводжується дистрофічними змінами епітелію канальців. Можливо, саме через виснаження системи антиоксидантного захисту у цих тварин розвивалось пошкодження проксимального відділу нефрону, яке супроводжувалось зниженням проксимальної реабсорбції натрію та активацією тубулогломерулярного зворотнього зв’язку. Надмірна активація останнього сприяла формуванню патологічної системи, функціонування якої призводило до зниження швидкості клубочкової фільтрації та розвитку гіперазотемії (таблиця).

В той же час збереження механізмів, що запобігають надмірному утворенню активних форм кисню та приймають активну участь в нерадикальному розкладі пероксидів ліпідів захищало транспортні системи натрію в канальцях нирок молодих щурів від надмірного напруження.

Висновки

1. Активація процесів ПОЛ в кірковій речовині нирок під впливом цезію йодиду сприяє пригніченню транспорту натрію в проксимальному відділі нефрону у старих та молодих щурів.

2. Зниження активності ферментних антиоксидантних систем в кірковій речовині нирок у старих щурів під впливом цезію йодиду поглиблює порушення канальцевого транспорту натрію з формуванням патологічної системи на основі надмірної активації тубулогломерулярного зворотнього зв’язку.

ЛІТЕРАТУРА
1. Макаренко С.В., Тушкин В.В. Интенсивность перекисного окисления липидов в почках при миогемоглобинурической недостаточности // Пат. физ. и экспериментальная терапия. —1993. —N 4. —С. 43—44.
2. Кухарчук О.Л. Патогенетична роль та методи корекції інтегративних порушень гормонально-месенжерних систем регуляції гомеостазу натрію при патології нирок: Автореф. дис. ... д.м.н. —Одеса, 1996. —36 с.
3. Антиоксидантная система, онтогенез и старение (обзор) /Воскресенский О.Н., Жутаев И.А., Бобырев В.Н., Безуглый Ю.В. // Вопросы мед. химии. —1982. —N 1. —С. 14—27.
4. Власик Л.І. Особливості функціонального стану нирок молодих щурів при дії цезію йодиду//Буковинський медичний вісник. —1998. —Т. 2, N 4. —С. 116—122.
5. Рябов С.М., Наточин Ю.В. Функциональная нефрология. —С-Пб.: Лань, 1997. —304 с.
6. Шюк О. Функциональное исследование почек. —Прага: Авиценум, 1981. —344 с.
7. Гаврилов В.Б., Мишкорудная М.И. Спектрофотометрическое определение содержания гидроперекисей липидов в плазме крови // Лаб. дело. —1983. —N 3. —С. 33—36.
8. Чевари С., Чаба И., Сокей Й. Роль супероксиддисмутазы в окислительных процессах клетки и метод определения ее в биологических материалах // Лаб. дело. —1985. —N 11. —С. 678—681.
9. Мещишен И.Ф. Механизм действия четвертичных аммониевых соединений (этония, тиония, додецония и их производных) на обмен веществ в норме и патологии: Автореф. дис. ... д.б.н. —Киев, 1991. —37 с.


| Содержание |