|
ЛЕЧЕНИЕ ИНТОКСИКАЦИЙ УДК 616-099:546.81+553.449]:582.998.2 ЦИТОПРОТЕКТОРНИЙ ЕФЕКТ EХІНАЦEЇ ПУРПУРОВОЇ СТОСОВНО ТОКСИЧНОГО ВПЛИВУ СВИНЦЮ ТА КАДМІЮ С.Є. Дейнека, к.м.н. НДІ медико-екологічних проблем МОЗ України, Чернівці Зростаючі масштаби виробництва та використання важких металів, їх висока токсичність, здатність накопичуватись в організмі людини, викликати шкідливий ефект навіть у порівняно низьких концентраціях чи дозах є обгрунтованою причиною віднесення важких металів до пріоритетних забрудників виробничого та оточуючого середовища [11]. За прогнозами та оцінками в майбутньому вони можуть стати більш небезпечними, ніж відходи атомних електростанцій і органічні речовини, та вийти на перше місце чи поділити його з пестицидами [9, 10]. Зумовлена важкими металами (чи їх комбінованим впливом з пестицидами або поєднаною дією з іонізуючим випромінюванням) складна та несприятлива, а в ряді регіонів і катастрофічна екологічна ситуація вимагає лікувальних і, особливо, профілактичних заходів, направлених на поліпшення чи збереження здоров'я людей. Використання в даному випадку традиційної медикаментозної терапiї далеко не завжди корисне та інколи навіть протипоказане внаслідок зростання частоти розповсюдження алергічних захворювань і станів [8], відносної токсичності синтетичних препаратів і їх неефективності при тривалій дії фізичних та хімічних факторів, у т.ч. і незначної інтенсивності [1]. З огляду на це сьогодні значна увага приділяється речовинам природного походження і препаратам, створеним на їх основі. Широке застосування цих препаратів дає змогу позбутися ряду істотних недоліків синтетичних протекторів: токсичних властивостей і зв'язаного з ними обмеженого часу їх використання. Препарати природного походження можна споживати протягом тривалого часу, вони мають якості адаптогенів, стабілізують гомеостаз, підвищують загальну неспецифічну резистентність організму, проявляють дезінтоксикаційну дію [6], спричиняють активацію антиокислювальних та антирадикальних процесів, здатні до імуно- та гемостимуляції і т. п. [7, 12]. До природних адаптогенів широкого спектру дії належить і ехінацея пурпурова, в якої вже виявлена наявність імуномодулюючого, протизапального, ранозагоюючого, біостимулюючого, протирадіаційного, протимікробного та противірусного ефектів [2, 4, 5, 13]. Одначе, на нашу думку, корисні властивості цієї рослини ще не вивчені в повній мірі, це стосується і подальшого вивчення захисного ефекту рослини за умов дії несприятливих факторів зовнішнього середовища. У зв'язку з цим, метою нашої роботи було експериментальне обгрунтування можливості використання настоянки ехінацеї пурпурової для запобігання шкідливому впливу свинцю та кадмію на ізольовані клітини. Виявлення протективної дії ехінацеї пурпурової щодо токсичного впливу солей металів проведено з використанням альтернативного методу дослідження in vitro на культурі клітин HeLa. Вибір вказаного методу дослідження зумовлений його високою чутливістю та iнформативністю, простотою та швидкістю постановки, хорошою відтворюванністю результатів [14–16]. Спиртову настойку (галеновий препарат) ехінацеї пурпурової готували на 70% спирту (у співвідношенні 1:10) методом мацерації. Для досліджень її розводили в 10 та 100 разів. В якості досліджуваних ксенобіотиків обрані солі свинцю та кадмію, оскільки вони займають одне з перших місць серед важких металів — забруднювачів навколишнього середовища. Попередньо, для перевірки відсутності цитотоксичної дії самої настойки, нею діяли на iнтактну культуру клітин HeLa. Для цього живильне середовище, в якому в стандартних умовах культивувались клітини, заміщали підтримуючим середовищем, що містило в 1 мл 0,1 мл розведень (1:10 та 1:100) досліджуваної спиртової настойки ехінацеї. Контролем слугувала iнтактна культура клітин. Для виявлення можливої протективної дії ехінацеї щодо токсичного впливу солей металів живильне середовище, в якому в стандартних умовах культивувалась культура клітин, заміщали підтримуючим середовищем, що містило в 1 мл 0,1 мл різних розведень (1:10 та 1:100) спиртової настойки ехінацеї та різні концентрації (31,5–500 мкг/мл) досліджуваних солей металів: нітрату свинцю, ацетату свинцю, сульфату кадмiю та нітрату кадмiю. Контролем слугувала культура клітин з відповідною концентрацією певної солі свинцю чи кадмію. Цитотоксичну активність оцінювали мікроскопічно у відсотках цитопатичної дії. Встановлено, що жодне з розведень настойки ехінацеї пурпурової не спричиняло цитопатичного впливу на інтактну культуру клітин HeLa (відсотки цитопатичної дії були рівними нулю і дослідні культури клітин мікроскопічно не відрізнялися від контрольних), тобто не проявляло токсичного впливу на клітини. У той же час внесення її у культуру клітин, на яку діяли різними дозами солей свинцю та кадмію, призводило до зменшення цитотоксичного впливу цих ксенобіотиків (таблиця). Зменшення цитотоксичного впливу нітрату свинцю мало чіткий дозозалежний характер. Протективний ефект настойки у розведенні 1:10 був більш вираженим (p < 0,01) у порівнянні з її розведенням 1:100. Подібна картина спостерігалась і при вивченні токсичного впливу ацетату свинцю, який самостійно в дозі 250 мкг/мл призводив до цитопатичних змін 21,70±4,41% клітин. При дії цієї ж дози ацетату свинцю після попереднього внесення в культуру клітин настойки ехінацеї пурпурової у розведенні 1:10 спостерігалось цитопатичне ураження лише 7,89±1,22% клітин (p < 0,05), а у розведенні 1:100 — 11,17±1,73%. При низьких дозах солей металів (цитопатична дія не перевищувала 10%) також проявлявся цитопротективний ефект ехінацеї. Наприклад, сульфат кадмію при ізольованому внесенні в культуру клітин у дозі 31,5 мкг/мл призводив до цитопатичного враження 10,0±1,25%, а на фоні настойки ехінацеї спостерігалось 4,3±0,80% (розведення 1:10) та 6,69±1,03% (розведення 1:100). Звертає на себе увагу те, що настойка ехінацеї пурпурової у розведенні 1:10 практично повністю захищала клітини від токсичного впливу нітрату кадмію. Профілактичний вплив настойки ехінацеї може бути пояснений захистом мембран клітин від пошкодження вільними радикалами кисню і пероксидами, що досягається за рахунок стабілізації мембран та гальмуванням процесу вільнорадикального окислення ліпідів [3]. Вказана протекторна дія може бути зумовлена сукупністю біофлавоноїдів та похідних кофейної кислоти, а також наявністю в настойці селену та цинку, які є необхідною складовою деяких антиоксидантних ферментів [3]. ЛІТЕРАТУРА |