ХРОНІКА

І ВСЕРОСІЙСЬКИЙ З'ЇЗД ДІЄТОЛОГІВ І НУТРИЦІОЛОГІВ
"ДІЄТОЛОГІЯ: ПРОБЛЕМИ І ГОРИЗОНТИ"

4—6 грудня 2006 року в Москві (Росія) відбувся 1-й Всеросійський з'їзд дієтологів і нутриціологів "Дієтологія: проблеми і горизонти". На з'їзді розглянуті питання харчування грудних дітей, дітей 1-го року життя, раннього віку, дошкільників, дітей шкільного віку та вагітних жінок.

П.А. Желекеєва та ін. показали, що перше місце в структурі захворюваності дітей 1-го року життя належить анемії, друге — хворобам органів дихання, третє — хворобам органів травлення, четверте — хворобам ендокринної системи, п'яте — інфекційним захворюванням. Частота цих захворювань у дітей, які знаходились на природному годуванні, була найменшою.

На з'їзді розглянуті питання ефективності дієтотерапії під час лікування окремих ферментопатій. Доповідь Т.Е. Боровик, К.С. Ладодо та ін. присвячена оцінці ефективності дієтотерапії у дітей грудного віку. Після проведення молекулярно-генетичної діагностики і підтвердження діагнозу, виключення молока і молочних продуктів, які містять галактозу і лактозу — основного її джерела, хворим дітям була призначена спеціалізована дієтотерапія з використанням безлактозних сумішей "Нутрипак Соя", "Хумана СЛ", що сприяло значному покращенню стану їхнього здоров'я (рівень загальної галактози в сироватці крові не перевищував 20 мг %).

Низка робіт на з'їзді була присвячена регіональним особливостям харчування дітей дошкільного і шкільного віку.

Так, Т.І. Бурцева констатувала низький рівень споживання білків, жирів, кальцію, йоду, селену, цинку, зменшену калорійність раціонів у підлітків коледжів Оренбургського університету.

Ряд робіт стосується реалізації Міжнародної програми в рамках підтримки і забезпечення грудного харчування. Так, у доповіді Р.М. Бичкової та ін. констатовано значне збільшення кількості дітей, які знаходяться на грудному годуванні (до 4-х міс. — 89,3%, до 6-ти міс. — 76,2%, до 1 року — 61,5%) в м. Красноярськ.

Починаючи з 2002 року, з метою формування у дітей 1–2 класів та їхніх батьків звичок здорового харчування, в школах м. Єкатеринбурга впроваджується загальноосвітня програма "Розмова про правильне харчування". В 2004–2005 навчальному році анкетним методом вивчена динаміка фактичного харчування, харчових звичок та фізичного розвитку учнів 1–3 класів. Внаслідок проведеної програми покращився стан харчування дітей, зменшилась доля дітей з надлишковою масою тіла.

Доповідь Л.Ю. Волкової, О.В. Перелигіної стосується формування харчових переваг у дітей шкільного віку. Внаслідок виконаних ними досліджень встановлено, що діти шкільного віку м. Москви найчастіше використовують для "перекусів" соки і фрукти, рідше — молочні продукти і бутерброди. Близько половини дітей використовують для "перекусів" чіпси і сухарики, близько третини дітей — газовані напої. При цьому батьки заохочують споживання гамбургерів, хот-догів, сухариків і газованих напоїв. Одержані дані свідчать, що харчові звички сім'ї не завжди впливають на харчові вподобання дітей.

В доповіді С.Б. Вольфсон, І.Я. Коня сповіщається про сприятливий клінічний ефект після вживання препарату "Полієн", виготовленого на основі риб'ячого жиру з розрахунку 1 г ПНЖК сімейства w-3 на добу, дітьми з хронічним гастродуоденітом і виразковою хворобою 12-палої кишки, що проявилось уповільненням стрибків рецидивів больового синдрому та нормалізацією стула. Авторами висловлена думка, що позитивний ефект "Полієну", можливо, зумовлений протизапальною дією ПНЖК сімейства w-3 та їхньою здатністю посилювати перистальтику кишечника.

Доповідь І.С. Воробйової і А.В. Юдіної присвячена корекції хімічного складу хлібобулочних виробів. У відповідності з постановою Головного державного санітарного лікаря РФ "О мерах по профилактике заболеваний, обусловленных дефицитом железа в структуре питания населения" (2003 р.) в Інституті харчування РАМН розроблена серія вітамінно-мінеральних добавок, які містять вітаміни групи В та залізо в найбільш доступній формі, призначені для збагачення хлібобулочних і борошняних кондитерських виробів. В доповіді Г.Г. Дубова та ін. позитивно оцінюється стан здоров'я дітей у випадку одержання ними продуктів, збагачених фтором.

Доповідь В.В. Закревського (м. Санкт-Петербург) присвячена проблемам контролю за вмістом в продуктах харчування генетично модифікованих компонентів і маркуванню таких продуктів (ГМП). У сфері виробництва і обороту таких продуктів харчування залишається багато невирішених проблем, що стосуються, перш за все, розробки і додержання технологій їхнього виробництва, дотримання виробниками правил виробничого контролю, а також проведення моніторингу за виконанням встановленого порядку інформування населення, маркування ГМП та лабораторного контролю. На думку авторів, в програмах виробничого контролю харчових підприємств, які виробляють продукти харчування з використанням ГМІ, необхідно здійснювати: нагляд за дотриманням відокремленості ліній виробництва продукції з ГМП і традиційних харчових продуктів без ГМП; лабораторний контроль за наявністю ГМП в харчовій сировині і продуктах; ознайомлення персоналу підприємства з положеннями НТД стосовно виробництва продуктів з ГМП; контроль властивостей білкових продуктів, які виробляють з генетично модифікованої харчової сировини.

В доповіді Б.С. Каганова та ін. "Організаційні основи стандартизації в клінічній нутриціології" наголошено, що, у відповідності з наказом МЗО Росії №330 від 05.08.2003 р., в Росії введена нова номенклатура дієт (система стандартних дієт), яка побудована за принципом хімічного складу і об'єднує дієти номерної системи (дієти №1–15). Рекомендовано для впровадження 5 варіантів стандартних дієт, які відрізняються за кількісним і якісним складом макро- і мікронутриєнтів, енергетичною цінністю, технологіями приготування дієтичних страв, середньодобовим набором продуктів. Система стандартних дієт включає основний варіант стандартної дієти, варіанти дієт для оберігання шлунково-кишкового тракту (оберігаюча дієта), підвищеною кількістю білка (високобілкова дієта), зниженою кількістю білка (низькобілкова дієта), зменшеною калорійністю (низькокалорійна дієта). З метою оптимізації лікувального харчування при різних захворюваннях передбачається індивідуалізація хімічного складу і енергетичної цінності стандартних дієт, яка здійснюється за рахунок корекції їхнього хімічного складу (доповнення, заміна або виключення харчових речовин), зміни способу кулінарної обробки їжі, включення в дієту дієтичних (лікувальних і профілактичних) продуктів, БАД і сумішей для ентерального і парентерального харчування.

Проф. В.Б. Спіричев і Н.А. Бекетова (м. Москва) вивчили спектр каротиноїдів і токоферолів сиворотки крові різних груп населення.

Проф. Б.П. Суханов і проф. М.Г. Керимова (м. Москва) проаналізували російські регіональні програми здорового харчування і виявили їхні недоліки. Більшість з програм присвячені вирішенню проблем дефіциту йоду, окремих вітамінів та заліза. Мало регіональних програм щодо комплексної профілактики мікронутриєнтної недостатності. Часто програми з виробництва широкого асортименту збагачених продуктів не ставлять і не вирішують в регіоні проблем виробництва необхідних об'ємів цієї продукції.

Досліджений вміст антибіотиків в продуктах тваринництва м. Москви. Результати аналізу свідчать, що в ряді харчових продуктів (курячі грудки, печінка, фарш, м'ясо індиків, печінка і м'язова тканина свиней, яловичина, молоко, сметана, сир, курячі яйця) виявлені антибіотики (тетрацикліни, стрептоміцин, левоміцетин, пеніцилін, кормові антибіотики). Автори доповіді О.І. Кальницька та ін. вважають за необхідне систематизувати дані про вміст антибіотиків у харчових продуктах, які отримані різними лабораторіями, щоб дослідити причини і джерела потрапляння їхніх залишкових кількостей в харчові продукти та уникнути негативних наслідків.

Л.Ю. Волкова і І.Я. Конь, внаслідок вивчення організації харчування школярів в 82 регіонах РФ, встановили, що в Росії поширений переважно повний цикл приготування страв для харчування дітей в школах. Середнє сумарне охоплення гарячим харчуванням школярів в регіонах становить 60% для першокласників і 42% для п'ятикласників. Автори вважають необхідним законодавчо закріпити обов'язкове виділення бюджетних коштів на харчування школярів в усіх регіонах РФ.

Проф. І.Я. Конь та ін. у доповіді "Проблема оптимального споживання білка дітьми раннього віку" повідомили про можливість негативної дії надлишкового споживання білка дітьми раннього віку (один із факторів ризику розвитку надлишкової маси тіла, цукрового діабету, дісметаболічної нефропатії). Фактичне споживання білка дітьми 7–12 місяців, які знаходяться на штучному харчуванні, становить більш як 4 г/кг на добу, що вище існуючих нормативів.

Автори вважають необхідним провести дослідження: доцільності і більш пізнього введення в харчування дітей другого півріччя життя цілого молока, кефіру, сиру і зниження рівня білка в наступних сумішах; подальші дослідження з обґрунтування оптимального і верхнього допустимого рівня споживання білка дітьми другого півріччя життя.

Досліджено вміст жирних кислот в раціонах дошкільників (М.М. Коростильова та ін.). Встановлено, що в їхньому раціоні міститься недостатня кількість ПНЖК сімейства омега-3 (менш як 1,5–2% від загальної калорійності раціону).

В експерименті на щурах встановлено (А.А. Корольов та ін.), що кількісне співвідношення кальцію і вітаміну Д в харчовій рецептурі є параметром, який визначає його дієтичну ефективність. Збагачення вітаміном Д рецептур, які містять низький рівень кальцію, сприяє інтенсивному виведенню кальцію із кісткових депо, збільшенню ренальної екскреції кальцію і цинку.

Г.Н. Кострова (м. Архангельськ) встановила, що фізичний розвиток дітей дошкільного віку, які відвідують дошкільні освітні установи, характеризується більшою питомою вагою (близько 1/3) дітей з підвищеними показниками довжини тіла при дефіциті маси і вузькій грудній клітці, що пов'язано з їхнім незбалансованим харчуванням.

О.В. Вошелевою і Л.М. Шатнюк показано, що організм забезпечується вітаміном С за рахунок картоплі (19%), овочів і бахчевих (32%) і фруктів (49%).

Доповідь Л.К. Веденкіної стосується корекції селенової недостатності шляхом використання продуктів з високим вмістом селену рослинного походження, що привело до покращення імунологічних показників, загального самопочуття і стану здоров'я дітей в Рязанській області.

Низка робіт присвячена харчовому статусу вагітних жінок у різних регіонах Росії (м. Саратов, м. Якутськ), дітей різного віку (м. Н.Новгород, Бурятія, м. Новокузнецьк та ін.).

І.С. Марченковою проаналізовано споживання населенням Росії моно- і дисахаридів, харчових волокон. В раціоні населення РФ основними їхніми джерелами були цукор і кондвироби (68,9–66,8%). Овочі і фрукти забезпечували 12,9–14,7% моно- і дисахаридів, хлібопродукти і зернові — 8,2–8,7%, молоко і молочні продукти — 7,6–7,8%, картопля — 2,1–2,2%. Харчові волокна поступали з хлібопродуктами і зерновими (57,4–55,9%), картоплею (24,9–24,1%), овочами і фруктами (16,4–18,3%). Сільські жителі за рахунок варення, джемів, повидла споживають більше глюкози на 10,2%, фруктози — на 8,7%, мальтози — на 6,2%, ніж міські жителі. Встановлено зростання споживання глюкози і фруктози як сільськими, так і міськими жителями РФ. Виявлена загальна тенденція зниження споживання цукру та збільшення споживання мальтози сільськими жителями.

Серія доповідей присвячена новим видам продуктів (здобне печиво, спеціалізовані продукти з м'яса птиці і т.п.), дії збагачених продуктів, вітаміно-мінеральних комплексів на організм дітей різного віку, а також організації дієтологічної допомоги при різних захворюваннях.

Проф. О.М. Фатєєва (м. Москва) наголосила на необхідності раннього годування новонароджених протягом першої півгодини після родів. В молозиві знаходяться життєво необхідні речовини — білок 10–13%, імуноглобуліни А та М, трансфер-фактор, біфідофактор, антистафілококовий фактор, лізоцим, глікокон'югати, олігосахариди, гормони, нейроактивні речовини, бета-морфін, фактор росту нервів, який здійснює міжнейронний зв'язок периферійної і центральної нервових систем. Раннє прикладання до грудей впроваджується у Росії з 1995 року. Згідно з даними, представленими в доповіді О.М. Фатєєвої і Л.В. Абольян (Москва), лише 40% матерів годують дітей до 6 міс., 30–35% — після 6 міс.


| Зміст |