ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

УДК 636. 5 : 612.015.3

ДОЦІЛЬНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ БІОЛОГІЧНИХ КОРМОВИХ ДОБАВОК У ПТАХІВНИЦТВІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ

Ю.П. Бігун

Вінницький державний аграрний університет


РЕЗЮМЕ. В статье приведены данные исследований, касающиеся влияния кормовых добавок "Кампро" и сульфата серы при кормлении кур- несушек на их производительность, качество яиц и гематологические показатели. Установлено положительное влияние этих добавок на производительные качества и здоровье птицы. Оптимальной нормой включения кормовых добавок в рационы взрослой птицы является 0,5 ґ на 1 голову.

SUMMARY. The results of the research on the influence of fodder additions "Campro" and sulphur sulphate in the laying hens feeding on their productivity, eggs quality and haematological indexes are given in the article. The positive influence of these additions on the productive qualities and the birds health is set up. The optimal rate of the fodder additions into the rations of the hens is 0,5 g per head accordingly.


Актуальність теми. На сучасному етапі досягнення високих показників у птахівництві можливе лише за умови максимального забезпечення біологічних потреб птиці, так як тільки здорова і високопродуктивна сільськогосподарська птиця може бути основою рентабельності галузі. Все це тісно пов'язане з розробкою нових, ефективних методів ведення птахівництва, які забезпечують оптимальний ріст і розвиток, високу природну резистентність і імунологічну реактивність організму птиці.

На вищевказані показники впливає велика кількість факторів. До них відносяться:
- недосконала промислова технологія вирощування — не завжди збалансована годівля, особливо при виробництві кормів в умовах господарства, що пов'язане з великою вартістю кормів, вироблених державними комбікормовими заводами;
- суттєве погіршення екологічної обстановки [1–2].

Перераховані фактори призводять до ослаблення організму, що посилює небезпеку виникнення і поширення захворювань, які можуть викликати масову загибель птиці. Однією з найважливіших проблем сучасного птахівництва є питання, пов'язані з розробкою заходів профілактики захворювань птиці в умовах промислового птахівництва. Жодні заходи лікування та імунопрофілактики не можуть бути повноцінними, якщо не вирішені питання підвищення неспецифічної резистентності організму як фактора, що стабілізує здоров'я курчат і при цьому підвищує їх продуктивність [3–4].

Одним із факторів поліпшення фізіологічного стану сільськогосподарської птиці і підвищення продуктивності є забезпечення її високоякісними кормами. Досягнення високої продуктивності сільськогосподарської птиці і покращення якості продукції можливе при умові забезпечення її потреб в основних поживних та біологічно активних речовинах при відсутності моціону та обмеженому використанні зелених кормів [7]. Годівля суттєво впливає на різні сторони обміну речовин в організмі птиці, проявляючи значний вплив на інтенсивність утворення антитіл та інші імунні процеси. Незбалансованість раціонів птиці за основними поживними речовинами є причиною порушень як в імунологічних реакціях, так і зниженні якості продукції. В зв'язку з цим є актуальною в науково-практичному аспекті розробка нових кормових добавок, які б доповнювали раціон птиці, покращували їх розвиток, підвищували природну резистентність і продуктивні якості.

Матеріал, методика і методи досліджень

Експерименти проводились співробітниками кафедри мікробіології та технології переробки Вінницького державного аграрного університету на курах-несучках кросу Ломан-Браун.

Дослід з вивчення впливу різних доз препарату "Кампро " і сульфату сірки на продуктивність, гематологічні показники та якість продукції був проведений в однакових умовах мікроклімату при вільному доступі до кормів і води. Годівля здійснювалась сухими повнораціонними комбікормами, збалансованими за вмістом поживних і біологічно активних речовин з урахуванням віку, живої маси і напрямку продуктивності.

Для досліду були відібрані за принципом аналогів дві групи здорових курей-несучок, по 100 голів у кожній у відповідності із схемою, наведеною у таблиці 1.

Кури-несучки дослідної групи кожний день на протязі всього облікового періоду досліджень (60 днів) отримували додатково до основного раціону препарат "Кампро" у кількості 0,5 г і 0,5 г сульфату сірки на 1 голову. Птахи контрольної групи одержували корми раціону без додаткових добавок. Під час проведення досліду враховували наступні показники: стан здоров'я, живу масу, середньодобовий приріст, яйценосність, масу яєць та їх якість, гематологічні показники. Кормові добавки "Кампро" і сульфат сірки згодовували птиці у складі сухих комбікормів шляхом перемішування. Склад крові у курей визначали через 30 днів після згодовування кормових добавок. Проби для гематологічних досліджень брали із підкрилової вени від трьох курок-несучок. В пробах крові досліджували: загальний білок (біуретовий метод за Делекторською Л.Н., та інші., 1971), кількість еритроцитів (підраховували у камері Горяєва), вміст гемоглобіну (Дервиз Г.В., Воробйов А.И., 1969). Отримані результати досліджень обробляли згідно "Методичних розробок до практичних занять по біометрії " (1974) з використанням комп'ютерної програми Ехсеl.

Результати досліджень

Ріст, несучість та якість яєць є основними кількісними і якісними показниками продуктивності курей-несучок. Продуктивність курей-несучок наведена у таблиці 2.

Аналіз даних досліджень (табл. 2) свідчить про те, що згодовування кормової добавки "Кампро", виробленої із висушеної та перемеленої свинячої шкурки і сульфату сірки, суттєво вплинули на несучість курей-несучок та масу яйця. Так, за 60 днів облікового періоду середня несучість курей-несучок дослідної групи перевищувала показник контрольної на 10,0%. Така ж тенденція до збільшення несучості відмічена у курей-несучок і по декадах, що свідчить про ефективність згодовування даних кормових добавок. При дослідженні маси яйця було встановлено, що середня маса яйця від курей-несучок дослідної групи перевищувала контрольну групу на 4,7 г (64,5 г проти 60,5 г в контролі), або на 6,6%.

Аналіз зміни середньої маси яйця по декадах також свідчить про значне збільшення середньої маси яєць від курей контрольної групи (I декада — на 5,6 г; II декада — на 2,9 г; III декада — на 2,5 г; IV декада — на 3,8 г; V декада — на 0,7 г і VI декада — на 9,0 г відповідно).

Отже, кормова добавка "Кампро" і сульфат сірки у кількості по 0,5 г на 1 голову у раціонах курей-несучок позитивно впливає на несучість та масу яйця.

Під час вивчення показників якості яєць та яєчної шкарлупи була відмічена тенденція до збільшення маси жовтка, білка, індексу форми та товщини яєчної шкаралупи у яйцях від курей дослідної групи (табл. 3). Так, середня маса жовтка яєць від дослідної групи курей-несучок перевищувала контрольні на 1,63 ґ, маса білка — на 2,70 ґ, індекс форми яйця — на 0,51. Поряд з цим відмічено деяке зниження маси шкаралупи яйця отриманих від курей-несучок дослідної групи (5,97 ґ проти 6,69 ґ у контролі) і товщини яєчної шкарлупи (0,32 мм проти 0,33 мм у контролі). При цьому встановлено достовірне збільшення маси яйця, білка і жовтка від курей-несучок дослідної групи у порівнянні з контролем (Р<0,001).

Результати досліджень впливу кормової добавки "Кампро" і сульфату сірки на гемограму курей-несучок наведені у таблиці 4. Представлені дані свідчать про те, що у результаті згодовування птахам кормових добавок достовірно збільшувався вміст еритроцитів і гемоглобіну в крові. Кількість тромбоцитів у крові птахів піддана значним індивідуальним коливанням з тенденцією до зниження у курей дослідної групи (44,30). У лейкоформулі птахів контрольної групи вміст псевдоеозинофілів і лімфоцитів відповідало фізіологічним нормам. Згодовування кормових добавок "Кампро" і сульфату сірки суттєво підвищувало (на 47,2%) у лейкограмі курей дослідної групи вміст псевдоеозинофілів і визвало зниження на 10,9% лімфоцитів у порівнянні з контролем. У результаті цього, вміст в лейкограмі птиці дослідної групи псевдоеозинофілів дещо перевищували нормативні значення, а кількість лімфоцитів була нижчою. Таке відношення псевдоеозинофілів і лімфоцитів свідчить про наявність стресової реакції в організмі курей-несучок дослідної групи. Вміст лейкоцитів у крові курей-несучок як дослідної так і контрольної груп був дещо підвищений, що мабуть пов'язано з вакцинацією курей, проведеною за 10 діб до відбору крові.

Кількість загального білка у крові була достовірно вищою у курей дослідної групи у порівнянні з контрольною (42,13 г/л проти 35,67 г/л) або на 17,7% більше. У досліді відмічено також збільшення вмісту еритроцитів — на 43,7%, лейкоцитів — на 20,4% і гемоглобіну — на 28,0% у порівнянні з контролем. Це підвищення має достовірну різницю (Р<0,001).

Висновки

Проведені дослідження свідчать про те, що кормова добавка "Кампро" і сульфат сірки як добавка до кормових раціонів для дорослої птиці у кількості по 0,5 г на одну голову позитивно впливає на продуктивність птиці та якісні показники яєць. При цьому несучість курей збільшується на 10,0%, середня маса яйця — на 4,0 г, жовтка — на 1,55 г, білка — на 2,70 г.

Література
1. Криштофоров Б.В., Хрусталева И.В. Этапи доместикации животних: достижения, последствия и проблемы // Аграрная наука. —1994. —№3–4. —С. 30–34.
2. Апатенко В.М. Экология и иммунодефициты // Материалы Респ. научн. конф. морфологов "Морфо-экологические проблемы в животноводстве и ветеринарии". —К.: УСХА. —1991. —С. 6.
3. Кривутенко А.И., Коренева Ж.Б. Клинико-анатомический анализ заболеваемости яйценоских кур и эффективность скармливания им гумата натрия // Tezele confepintej jubibliare 25 de ani de invatamant superior medical veterinary in Republica Moldova. —Chisinav, 1999. —C. 71.
4. Байдевлятов А.Б., Ольховник Л.А., Прокудін О.П., Зон Г.А. Вплив мікробізму на збереження та живу масу курчат // Птахівництво. —1981. —Вип. 32. —С. 55–60.
5. Определение естественной резистентности и обмена веществ у сельскохозяйственных животных / Чумаченко В.Е., Высоцкий А.М., Сердюк Н.А., Чумаченко В.В. —К.: Урожай, 1990. —136 с.
6. Алексеев Ф.Ф., Асриян М.А., Бельченко Н.Б. Промышленное птицеводство. —М.: Агропромиздат, 1991. —544 с. 7. Шляхи прискорення науково-технічного прогрессу у птахівництві / Царенко О.М., Байдевлятов А.Б., Достоєвський П.П. та інші. —Суми: "Козацький вал", 1999. —282 с.


| Зміст |